Сівба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Посів)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасний посівний агрегат
Регулярні ряди кукурудзи (США, Індіана).

Сівба́ — висів зернових культур; час, період, коли сіють. Норма висіву на практиці відміряється за масою, в кілограмах на гектар.

Історія[ред. | ред. код]

Історично засівання поля здійснювали вручну. Після оранки й боронування сівачі розкидували зерна по ріллі, стараючись розсипати його на якомога більшу площу («сіву́»)[1]. Запас насіння вони зсипали в невеликий козуб чи мішок, що теж звався сіва́ (діал. сівня́)[2]. Після засівання зерно загортали бороною (це називалось «сіяти під борону») чи заорювали плугом[3].

Способи сівби[ред. | ред. код]

В овочівництві використовують такі види сівби: вузькорядкова (щирина міжрядь не більше 10 см); звичайна рядкова (ширина міжрядь від 10 до 25 см); широкорядкова (ширина міжрядь більше 25 см); перехресна (різновидність рядкової сівби в двох пересікаючих напрямах); смугова (різновидність розкидної сівби з розміщенням насіння смугами шириною не менше 10 см); розкидна (коли насіння рівномірно розкидається на всій поверхні ділянки); стрічкова (різновидність рядкової, в якій два або декілька рядків утворюють стрічки, які чергуються збільш ширшими міжряддями для проходження трактора, людей тощо); пунктирна (різновидність рядкової сівби з одинаковою відстанню розміщення насіння в рядку); в борозни, на гребені, гніздами, квадратно-гніздова і точна. Останній спосіб сівби широко використовується в сучасному овочівництві завдяки сівалкам точного висіву.[4]

Способи сівби залежать від біологічних особливостей культур (різні культури неоднаково вимогливі до родючості ґрунту, теплоти, освітлення, вологості тощо). Однією з основних вимог до способів сівби є створення оптимальної густоти посівів, що забезпечує найінтенсивніше наростання асиміляційної листової поверхні — основного фактора врожайності.
Є два способи сівби: розкидний і рядковий.

Розкидний спосіб

При розкидному способі насіння у ґрунті розміщується без міжрядь. Виконують його вручну або розкидними сівалками. Цей спосіб сівби застосовують дуже рідко, здебільшого під час освоєння крутосхилів, заболочених місць.

Рядкові способи

Рядковий спосіб сівби є основним, оскільки забезпечує більш рівномірне висівання насіння на всій площі посіву і загортання його на однакову глибину у зволожений шар ґрунту.

При суцільному рядковому способі сівби насіння розміщується з шириною міжрядь від 10 до 25 см і на відстані в рядку 1,5- 2 см одне від одного. Цей спосіб використовують для висівання сільськогосподарських культур, які дають урожай при невеликій площі живлення (зернові колосові, горох, гречка, однорічні та багаторічні трави тощо). Використовують для цього дискові та сошникові сівалки.

Вузькорядний спосіб сівби (ширина міжрядь становить 6,5- 7 см) забезпечує більш рівномірне розміщення насіння на площі посіву. Вузькорядна сівба льону сприяє збільшенню виходу волокна і поліпшенню його якості. Проте вузькорядні сівалки не забезпечують рівномірного розміщення насіння в рядку і на певну глибину, легко забиваються нагрібаючи ґрунт попереду сошників.

Перехресна сівба — спосіб посіву зернових, коли половину встановленої норми висіву насіння сіють звичайним рядковим способом уздовж поля, а другу половину — впоперек. Недоліком перехресної сівби є те, що другий слід можна починати лише після закінчення передпосівного обробітку ґрунту на всій ділянці поля.

Широкорядний спосіб сівби (ширина міжрядь понад 30 см) застосовують для вирощування культур, які потребують великих площ живлення (кукурудза, соняшник, цукрові буряки, картопля, бавовник, овочеві культури), а також проса, гречки тощо. У широкорядних посівах можна виконувати міжрядний обробіток ґрунту для знищення бур'янів, розпушувати його у період вегетації рослин, проводити поливи та підживлення тощо.

Пунктирний спосіб сівби — один з видів рядкового, за якого насінини рівномірно розміщуються в рядку через певну відстань одна від одної. Густота рослин на площі посіву за такої сівби визначається кількістю висіяного насіння на 1 м довжини рядка. Застосовують цей спосіб сівби при вирощуванні цукрових буряків, кукурудзи на інших культур, наприклад зернових колосових. У таких посівах для рослин створюються кращі умови поживного, теплового і водного режимів, а також освітлення. При цьому продуктивність кожної рослини вища, ніж при вирощуванні іншими способами.

Квадратний та квадратно-гніздовий способи сівби характеризуються тим, що насіння розміщується поодинці або групами (гніздами) по кутах квадрата з відстанню 60x60 або 70x70 см. Цим способом висівають високостеблеві просапні культури (кукурудзу, соняшник, бавовник, рицину тощо). Для цього застосовують спеціальні сівалки, які забезпечують прямолінійність рядків у поздовжньому та поперечному напрямках. У таких посівах можна повністю механізувати міжрядний обробіток ґрунту і значно скоротити затрати праці на догляд за культурами, а також витрати насіння.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сіва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Сівня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Борона // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. ГОСТ 16265-89 Земледелие. Термины и определения. Издание официальное. — М.: Государственный комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1990

Посилання[ред. | ред. код]