Поту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Потуєві
Поту ямайський (Nyctibius jamaicensis)
Поту ямайський (Nyctibius jamaicensis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Потуєві (Nyctibiidae)
Bonaparte, 1853
Рід: Поту (Nyctibius)
Vieillot, 1816
Мапа поширення потуєвих
Мапа поширення потуєвих
Види

Див.текст

Посилання
Вікісховище: Nyctibius
Віківиди: Nyctibius
EOL: 45511597
ITIS: 177955
NCBI: 48424
Fossilworks: 371542

Поту[1] (Nyctibius) — рід дрімлюгоподібних птахів, єдиний у родині потуєвих (Nyctibiidae)[2]. Включає сім видів.

Поту населяють ліси та відкриті лісисті місцевості у Центральній і Південній Америці, а також Антильські острови. Між самцями та самицями не існує ніякого вираженого статевого диморфізму. Птахи мають буре смугасте або плямисте оперення. Це допомагає їм впродовж дня маскуватися і зливатися з навколишнім середовищем. Відпочивають вони на пеньках чи зламаних гілках, на яких їх важко помітити. Ближче до ночі активність поту зростає. Це комахоїдні птахи. Вони полюють за комахами, кидаючись на них з гілки вниз.

Розмноження[ред. | ред. код]

Поту — моногамні, і обоє батьків поділяють обов'язки з виведення та догляду за пташеням. Сім'я не будує ніяких гнізд, натомість самиця кладе одне яйце в поглиблення на гілці чи на верхівку гнилого пенька. Яйце біле з пурпурово-коричневими плямами. Один з батьків, часто самець, висиджує яйце протягом дня, а вночі відбувається зміна. Щоб звести до мінімуму увагу до гнізда, зміни батьків і годування пташенят відбуваються рідко, бо для захисту себе і місця свого гніздування від хижаків поту повністю покладаються лише на маскування. Пташеня вилуплюється приблизно через місяць після кладки яйця. Зростають близько двох місяців, що досить довго для наземного птаха. Оперення малих поту біле.

Види[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г. В. (2016). Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу (PDF). Вісник Національного науково-природничого музею. 14: 73—85. Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2020. Процитовано 28 вересня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]