Потьомкін Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Потьомкін Олександр Михайлович
A.M. Potemkin1.jpg
Народився 30 січня 1787(1787-01-30)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 19 липня 1872(1872-07-19) (85 років)
Гостіліци, Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Громадянство Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Відомий завдяки Благодійна діяльність
Рід Potemkind
Батько Mikhail Sergeevich Potemkind
Мати Юсупова Тетяна Василівна
У шлюбі з Потьомкіна Тетяна Борисівна
Нагороди
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Польща)

Потьомкін Олександр Михайлович (30 січня 178719 липня 1872 року, Гостіліци Петергофського повіту) — дійсний таємний радник, Санкт-Петербурзький губернський предводитель дворянства. Учасник франко-російської війни 1812 року. Відомий своєю благодійную діяльністю.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30-го січня 1787 року. Батько - генерал-поручик Михайло Сергійович Потьомкін; мати - Тетяна Василівна, уроджена Енгельгардт - рідна племінниця князя Потьомкіна-Таврійського, що вийшла вдруге заміж за дійсного таємного радника князя Миколу Борисовича Юсупова.

Олександр Потьомкін отримав домашню освіту. 13 квітня 1801 був зарахований до лейб-гвардії Преображенського полку, але на дійсну службу вступив лише 11 жовтня 1807 року. Брав участь у Франко-російська війна 1812 року і закордонних походах російської армії. 1 січня 1816 року вийшов через хворобу у відставку з чином полковника. Проживав у Петербурзі на Мільйонній вулиці. 3 лютого 1827 року знову вступив на службу. 5 грудня 1843 року отримав чин дійсного статського радника. 19 квітня 1853 року був призведений в таємні радники, 22-го липня 1866 року - у дійсні таємні радники. У 1829 году був попечителем Санкт-Петербурзького сирітського дому. У 1842 році Потьомкін був обраний Петербурзьким губернським предводителем дворянства. Обирався на цю посаду чотири триріччя — до 24 березня 1854 року. У той же час він був почесним опікуном, присутнім в Санкт-Петербурзькій Опікунській Раді, керуючим родопомічних закладів, Позичкової скарбницею, Училищем глухонімих, а також дійсним членом Ради Імператорського Людинолюбного Товариства. З 1849 року - Почесний член Санкт-Петербурзького філармонічного товариства.[1]

Помер у своєму маєтку Гостіліци Петергофського повіту 19 липня 1872 року, на 85-му році життя. Похований біля Петербурга, в Сергієвської пустелі.

З 1841 року Олександру Потьомкіну належав Святогірський маєток в Харківській губернії, подаровані імператрицею Катериною II ясновельможному князю Потьомкіну. У 1842 році був побудований чудовий будинок на схилі Святих Гір, який згорів у 1922 році.[2] Завдяки старанням Потьомкіна та його дружини 15 січня 1844 знову відкрився Святогірський монастир. Потьомкини надавали суттєву допомогу у відновленні архітектурного ансамблю монастиря. У серпні 1861 року Олесандр II разом з родиною відвідав Святогірський маєток Потьомкіних і гостював у них в будинку 4 дні.

Дружина – з 1815 року княжна Тетяна Борисівна Голіцина.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Почетные члены и Почетные директора Санкт-Петербургского Филармонического общества 1802 – 1917
  2. [1][недоступне посилання з липня 2019] Заступник голови Донецької облдержадміністрації Ігор Коваль заявив, що в Святогорську планується відновити пам'ятник історії та культури - садибу Потьомкіних в Святих Горах.

Посилання[ред. | ред. код]