Похоронна процесія троянд
| Похоронна процесія троянд | |
|---|---|
| 薔薇の葬列 | |
Оригінальний японський постер до фільму | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Тошіо Мацумото |
| Продюсери | Міцуру Кудо Кейко Мачіда |
| Сценарист | Тошіо Мацумото |
| У головних ролях | Пітер Осаму Огасавара Йосіо Цутія |
| Оператор | Натсуо Сузукі |
| Композитор | Дзьодзі Юаса |
| Художник | Сецу Асакура |
| Кінокомпанія | • Art Theatre Guild • Matsumoto Production Company |
| Дистриб'ютор | Art Theatre Guild |
| Тривалість | 105 хв. |
| Мова | японська |
| Країна | |
| Рік | 1969 |
| Дата виходу | 13 вересня 1969 (Японія) |
| IMDb | ID 0064068 |
| Рейтинг | IMDb: |
«Похоронна процесія троянд» Bara no Sōretsu (яп. 薔薇の葬列) — японський фільм-драма 1969 року, поставлений режисером Тошіо Мацумотою. Стрічка є вільною адаптацією «Царя Едіпа» Софокла на матеріалі андеґраундної гомосексуальної субкультури Токіо 1960-х років. Як одна з важливих робіт японської нової хвилі в кіно, «Похоронна процесія троянд» поєднує в собі елементи артхаусу, документального та експериментального кіно.
Фільм був одним з улюблених фільмів Стенлі Кубрика, з якого він черпав чимало ідей для зйомок свого «Механічного апельсину»[1].
У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[2][3].
В центрі сюжету стрічки — любовний трикутник в одному з гей-клубів Токіо. Трансвестит Едді, зірка клубу, знімається в порнофільмах знайомого режисера, вживає наркотики і намагається знайти кохання. Він прагне добитися любові одного з менеджерів клубу і наркодилера Гонда, конкуруючи в цьому з іншим трансвеститом — Ледою. Гонда боїться Леду, бо той може здати його поліції, якщо він не відповість взаємністю на його/її домагання. Коли Леда здійснює самогубство, Едді і Гонда можуть відчувати себе вільно у своїх гомоеротичних потягах один до одного. Але коли Гонда з'ясовує, що він є батьком Едді, він вбиває себе ножем. Збожеволілий Едді згодом використовує той самий ніж, щоб вирізати свої власні очі.
| Пітер | ···· | Едді |
| Осаму Огасавара | ···· | Леда |
| Йосіо Цутія | ···· | Гонда |
| Тойосабуро Учіяма | ···· | Гуєвера |
| Дон Мадрид | ···· | Тоні |
| Єміко Азума | ···· | матір Едді |
| Койті Накамура | ···· | Жужу |
| Тіеко Кобаясі | ···· | Океі |
- ↑ Smirke, Richard. Film: Funeral Parade Of Roses. Metro. Процитовано 7.04.2016.
- ↑ The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 7.04.2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
Похоронна процесія троянд на сайті IMDb (англ.)
(станом на 7.04.2016)- 薔薇の葬列 (Bara no Sōretsu) на сайті Japanese Movie Database(яп.)
- «Похоронна процесія троянд» на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
(станом на 7.04.2016)
