Поццуолі
| Поццуолі Pozzuoli | ||
|---|---|---|
| Комуна | ||
| ||
 | ||
| Країна |  Італія | |
| Регіон |  Кампанія | |
| Провінція |  Неаполь | |
| Код ISTAT | 063060 | |
| Поштові індекси | 80078 | |
| Телефонний код | 081 | |
| Координати | 40°49′0″ пн. ш. 14°7′0″ сх. д. / 40.81667° пн. ш. 14.11667° сх. д. | |
| Висота | 28 м.н.р.м.[1] | |
| Площа | 43,8 км²[1] | |
| Населення | 74 665 (01-01-2026)[2] | |
| Густота | 1703 ос./км² | |
| Розміщення | ||
  | ||
| Мапа | ||
 | ||
| Влада | ||
| Мер | Vincenzo Figliolia (7-5-2012) | |
| Офіційна сторінка | ||
Поццуолі (італ. Pozzuoli) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Кампанія, метрополійне місто Неаполь. Відомий гідромінеральний курорт.
Антична назва — Дикеархія (грец. Δικαιαρχία), що перекладається як «місто правосуддя». Римляни переназвали місто на лат. Puteoli.
Поццуолі розташоване на мисі, що виступає у затоці Поццуолі (частина затоки Неаполя). Знаходиться на відстані[3] близько 185 км на південний схід від Рима, 12 км на захід від Неаполя.
Засноване грецькими емігрантами у 529 р. до н. е. під назвою Дикеархія. Захоплене римлянами під час Самнітських воєн. Статус колонії місто отримало у 194 до н. е.
У 214 році до н. е. місто потрапило в облогу карфагенського генерала Ганнібала під час Другої Пунічної війни.
В часи Римської імперії Паццуолі було важливим портом і торговим центром. У місті функціонували лазні, некрополь, амфітеатр 1-го століття н. е., що зберігся до нашого часу. Місто занепало разом з імперію. Через сейсмічну активність вулкану Сольфатара жителі міста переселилися до Неаполя. Частина римських пам'яток (ринкова площа, що тривалий час помилково називали Храмом Серапіса) опустилася разом з землею і тепер занурена у затоці. Собор святого Проколо має у своїй будові кілька античних колон храму Августа.
Біля міста розміщений напівактивний вулкан Сольфатара, у гирлі якого проводять екскурсії для туристів.
Гора Нова (італ. Monte Nuovo) утворилася внаслідок виверження вулкану у 1538 році. Зараз там знаходиться природний заповідник.
- Амфітеатр Флавія
- Собор святого Проколо
- Руїни ринкової площі
Населення — 81 824 особи (2014)[4]. Щорічний фестиваль відбувається 16 листопада. Покровитель — San Procolo.
Тут видобувають вулканічний туф, що йде на виробництво відомого цементу поццоляна, названого на честь міста. Багато жителів працює у сусідньому індустріальному районі Неаполя Багнолі (італ. Bagnoli) у металургії.
Населення за роками:[5]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживали 2092 іноземці з 96 країн, серед них 368 громадян країн Євросоюзу та 406 громадян України.[6]
Місто знаходиться на залізничній лінії Рим-Неаполь. З Неаполя до міста їздить електричка. Станція називається Поццуолі-Сольфатара.
У місті є маленький торговий порт.
Храм Августа
Амфітеатр
Руїни ринкової площі
Порт
.jpg)
- 1 2 Classificazioni statistiche – anno 2026. www.istat.it (англ.). Італійський національний інститут статистики. 21 лютого 2026. Процитовано 27 лютого 2026. (Примітка: Посилання файлу на набір технічних даних.)
- ↑ Resident population by age, sex and marital status on 1st January 2026. demo.istat.it (англ.). Італійський національний інститут статистики. 1 січня 2026. Процитовано 1 квітня 2026. (Примітка: Посилання файлу на набір технічних даних.)
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
- Pozzuoli, ITALY // Encyclopædia Britannica — URL
