Поцілунок (фільм, 1896)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Поцілунок M:
The Kiss
Жанр фільм про кохання[d] і мелодрама
Режисер Вільям Хейс
Продюсер Жорж Мельєс
На основі The Widow Jones[d]
У головних
ролях
Мей Ірвін
Джон Райс
Оператор Вільям Хейц
Кінокомпанія Edison Studios
Тривалість 30 сек.
Мова німе кіно
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1896
IMDb ID 0139738
Поцілунок у Вікісховищі?

«Поцілунок» (інші назви — Поцілунок Мей Ірвін, англ. The May Irwin Kiss; Поцілунок Райс і Ірвін, англ. The Rice-Irwin Kiss) — німий короткометражний еротичний фільм Вільяма Хейса. Це найперший фільм, де був знятий поцілунок. На плівку знята фінальна сцена з мюзиклу Вдова Джонс. Прем'єра відбулася в Канаді 21 липня 1896 року.

У ролях[ред.ред. код]

Сюжет[ред.ред. код]

Сцена знята в квітні 1896 року в Нью-Йоркському театрі комедії. У кадрі зірки сцени — актори Мей Ірвін, Джон Райс, які цілуються. Зйомка організована за замовленням газети «New York world».

Кадр з фільму

Прем'єра[ред.ред. код]

Прем'єра пройшла в Вест енд Парк. Фільм змагався з кінематографом братів Люм'єр і 27 червня 1896 показ фільму відбувся в Монреалі.

Фільм «Поцілунок» був показаний в West End Park в Оттаві 21 липня 1896 і довгий час вважався першим публічно показаним в Канаді фільмом. Пізніше виявилося що трохи менше місяця до цього, 27 червня 1986 року, Сінематограф братів Люм'єр вже показував різні фільми в Монреалі.

Критика[ред.ред. код]

Фільм шокував публіку і спричинив несхвальні заголовки газет. Репортер Джон Слоан писав: «Актори були відразливого вигляду. Навіть у натуральну величину було неприємно на це дивитися, а вже багато разів збільшена версія на екрані викликала повну відразу». Таким чином Джон Слоан став першим кінокритиком в історії кіно.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Це перший в історії кіно фільм, звинувачений в розпалюванні низовинних відчуттів і кваліфікований критиками як порнографічний.
  • Фільм був знятий на замовлення Томаса Едісона і мав фантастичний успіх. Його тиражували на закільцьованій плівці і показували в спеціальних автоматизованих кабінках, що вміщали одну людину. За кожен перегляд треба було кидати монету в проріз. Фільм був настільки популярний, що вже 1900 року вийшов його римейк, а в 1903 року — пародія на нього. У Москві його крутили на великому екрані в «Метрополі», квиток куди коштував скажені гроші — 5 рублів.
  • На жаль, з 3-х хвилинного ролика збереглося лише 30 секунд.

Нагороди[ред.ред. код]

1999 року фільм потрапив у Бібліотеку Конгресу.

Посилання[ред.ред. код]