Почепцов Георгій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Георгійович Почепцов
Професор Георгій Почепцов
Професор Георгій Почепцов
Народився 29 жовтня 1949(1949-10-29) (67 років)
Берегове, Закарпатська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь наукових інтересів теорія комунікації
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України

Гео́ргій Гео́ргійович Почепцо́в (*29 жовтня 1949, Берегове) — доктор філологічних наук, професор, був завідувачем кафедри інформаційної політики Національної академії державного управління при Президентові України, заслужений журналіст України. Автор численних книг з питань комунікаційних технологій.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 29 жовтня 1949 (м. Берегове, Закарпатська область); дружина Наталія Тарасівна — викладач Національного університету «Київський політехнічний інститут», дочка — Анастасія.

Освіта: Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет кібернетики (1966–1971).

1998–2001 — завідувач кафедри міжнародних комунікацій та зв'язків з громадськістю Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 07.2002 — керівник Управління стратегічних ініціатив Адміністрації Президента України; працював завідувачем кафедри інформаційної політики, Національна академія державного управління при Президентові України. Член Спілки письменників України (з 1981). Почесний професор Українсько-американського гуманітарного інституту «Вісконсинський міжнародний університет (США) в Україні» (2011).

Заслужений журналіст України (1999)[1]. Державний службовець 4-го рангу (07.2002), 3-го рангу (10.2004). Нагороджений орденом «За заслуги» 2-го (2015)[2] і 3-го (2004) ступенів.

Георгій Почепцов працює на кафедрі соціальних комунікацій філологічного факультету Маріупольського державного університету.

Автор низки книжок для дітей та юнацтва, серед яких особливо можна відзначити «Золотой Шар», яка в 2011 р. була перевидана в Москві.

Праці[ред.ред. код]

  • «Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов» (1994)
  • «Теория коммуникации» (1996, 1999) (рос.)
  • «Национальная безопасность стран переходного периода» (1996) (рос.)
  • «Имидж: от фараонов до президентов» (1997) (рос.)
  • «Профессия: имиджмейкер» (1998) (рос.)
  • «Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением» (1998) (рос.)
  • «Как становятся президентами. Избирательные технологии XX века» (1999) (рос.)
  • «Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований» (1999) (рос.)
  • «Інформаційна політика»: навч. посібник. Разом з Чукут С. А. — 2-ге вид., стер. — К. : Знання, 2008. — 663 с. — ISBN 978-966-346-458-9 [1].
  • «Глобальні проекти: конструювання майбутнього»: навч. посібник. — К. : Український центр політичного менеджменту, 2009. — 212 с. — (Б-ка журн. «Соціальна психологія»)[2].
  • Від Facebook-у і гламуру до WikiLeaks: медіакомунікації. — К.: Спадщина-інтеграл, 2012. — 464 с.
  • Контроль над розумом". — К.: КМА, 2012. — 350 с.

Окремі статті:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 жовтня 1999 року № 1334/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  2. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 269/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.