Почеп (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Почеп
Почеп
Герб Почепа.jpg
Герб міста
175.Мир вокруг собора.Почеп 2013.JPG
Roundel of Ukraine.svg
Розташування міста Почеп
Розташування міста Почеп
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Почепський район
Код ЗКАТУ: 15244501
Код ЗКТМО: 15644101001
Основні дані
Час заснування 1447
Статус міста 1919
Населення 17 105 осіб (2008)
Площа 20 км²
Поштові індекси 243400
Телефонний код +7 48345
Географічні координати: 52°56′00″ пн. ш. 33°27′00″ сх. д. / 52.9333333333607782833496458° пн. ш. 33.4500000000277779577118054° сх. д. / 52.9333333333607782833496458; 33.4500000000277779577118054Координати: 52°56′00″ пн. ш. 33°27′00″ сх. д. / 52.9333333333607782833496458° пн. ш. 33.4500000000277779577118054° сх. д. / 52.9333333333607782833496458; 33.4500000000277779577118054
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Судость
Найближча залізнична станція Почеп
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

69


CMNS: Почеп у Вікісховищі

По́чеп (рос. Почеп) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Почепського району Брянської області. Знаходиться на території української історичної землі Стародубщина.

Населення міста становило 17 105 осіб у 2008; 17 064 в 2002, 16,9 тис. 1989, 16,0 тис. в 1970, 14,5 тис. в 1959, 15,6 в 1939.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Судость, правій притоці Десни, басейн Дніпра.

Походження назви[ред. | ред. код]

Про походження назви міста Почепа серед дослідників нема сталої думки. Пов'язують ім'я міста з «почепівщиною» — митом, яке збиралося на відбудову краю за часів ВКЛ[1]. Відомо, що Почеп виник, як литовська фортеця, разом з низкою інших фортець Північної Сіверщини, для захисту краю від московських нападів. Вважається, що Почеп став останнім за часом побудови цих фортець (Стародуба, Мглина, Трубчевська, Сівська, Радогоща і Попової Гори). Почеп нібито «зчіпляв» (або за місцевою говіркою «почіпляв») усю цю мережу фортець в єдине ціле[2]. За народною етимологією назва Почепа пов'язана з татарськими набігами — татари «чіпляли» місцевих мешканців на гаки[2].

Історія[ред. | ред. код]

Собор гетьмана Розумовського.

Місто відоме з кінця XV століття. Перша згадка в Литовській метриці під 1447. Протягом XVIXVII століть місто було оборонною фортецею. Влітку 1535 польсько-литовське військо під командуванням гетьманів Радзивілла і Тарновського захопило залишки міста, спаленого самими московитськими військами.[3] З 1618 року — в складі Великого Князівства Литовського, з 1654-го — Гетьманщини як частина Стародубського полку. В 1750 році Єлизавета Петрівна подарувала Почеп гетьману Кирилові Розумовському. 1771 року він збудував тут палац, собор та парк.

Економіка[ред. | ред. код]

У місті працюють заводи консервний, хлібний, маслоробний, з виробництва пеньки, крохмально-патоковий, деревообробне підприємство та птахокомбінат.

Об'єкт по знищенню хімічної зброї[ред. | ред. код]

Об'єкт (до 1 березня 2006 - арсенал) розташований в південно-західній частині Почепського району на видаленні 30 км від м. Почеп. 1 березня 2006 арсенал перейменований в 1204-й об'єкт по зберіганню і знищенню хімічної зброї. Технічна територія об'єкта, на якій зберігаються боєприпаси з отруйними речовинами, займає площу 331,1 га. На об'єкті зберігаються хімічні авіаційні бомби калібру 150, 250, 500 і 2000 кг, споряджені фосфорорганічними отруйними речовинами: зарін, зоман, отруйні речовини типу VX. Загальна кількість отруйних речовин - 7 498, 155 тонн, це майже 19% від загальної кількості отруйних речовин, що зберігаються на території Російської Федерації.[4]

Створенням об'єкта та розробкою технології знищення хімічних боєприпасів керував українець, доктор хімічних наук, професор З. П. Пак.[5]

Видатні місця[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Почеп. Путеводитель.(рос.)
  2. а б Официальный сайт города Почепа Брянской области. Архівовано 17 травень 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  3. ТОМ ШЕСТОЙ ГЛАВА ПЕРВАЯ ПРАВЛЕНИЕ ВЕЛИКОЙ КНЯГИНИ ЕЛЕНЫ. www.magister.msk.ru. Процитовано 2020-08-29. 
  4. http://www.химразоружение.рф/objekty/obekt-pochep/ Открытый электронный журнал «Химическое разоружение в Российской Федерации». Объект Почеп
  5. https://zahid.espreso.tv/mi-znaemo-vashe-pokhodzhennya-yak-ukrainets-zinoviy-pak-znishchuvav-rosiysku-khimichnu-zbroyu Ми знаємо ваше походження. Як українець Зіновій Пак знищував російську хімічну зброю

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]