Почесний залізничник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
знак «Почесному залізничнику»
рос. знак «Почётному железнодорожнику»
Країна  СРСР,  Росія,  Україна,  Азербайджан,  Грузія,  Литва і  Латвія
Тип почесний знакd
Нагородження
Засновано: 17 травня 1934
Нагороджені:
Категорія:Почесні залізничники СРСР (80)
Черговість

«Почесний залізничник» — відомча нагорода,

Історія

[ред. | ред. код]

Початково затверджена в СРСР 17 травня 1934 нагорода називалася значок «Почесному залізничнику» (рос. значок «Почётному железнодорожнику». З 1964 стала називатися знаком «Почесному залізничнику» рос. знаком «Почётному железнодорожнику»[1].

Після розпаду СРСР і утворення незалежних залізничних адміністрацій, 6 лютого 1993 в м. Алмати, на засіданні Ради залізничного транспорту, було прийнято рішення зберегти цей знак для нагородження залізничників. Було підписано «Угоду про нагородження знаком „Почесному залізничнику“ та пільги, що надаються працівникам залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності, Азербайджанської Республіки, Республіки Грузія, Латвійської Республіки, Литовської Республіки і Естонської Республіки, нагородженим цим знаком».[2]

Згідно з протоколом засідання ХХХІІІ Ради залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності, що відбулось у жовтні 2002, знак «Почесний залізничник» єдиного зразка та посвідчення до нього розробляється і погоджується із залізничними адміністраціями й замовляється для них на заводах-виробниках Російської Федерації.[3]

В Україні, станом на липень 2018 звання «Почесний залізничник» має майже 4 тис. працівників.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знак «Почётному железнодорожнику». Архів оригіналу за 16 лютого 2008. Процитовано 12 січня 2019.
  2. Міжнародні організації у галузі залізничного транспорту і правове регулювання міжнародних залізничних перевезень | Інформаційне суспільство в Україні
  3. а б Почесний залізничник: чи була зрада?

Див. також

[ред. | ред. код]