Пошта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історична поштова скринька у Дрездені
Поштові скриньки в Канаді

По́шта (від лат. posta) — установа для транспортування вістей (наприклад листів, листівок), дрібних товарів, частково людей. Найчастіше вона є державною установою.

Більшість поштових організацій перебувають у Всесвітньому поштовому союзі.

Поняття[ред.ред. код]

Слово Пошта має латинські коріння. Спочатку воно позначало станцію для обміну коней або кур'єрів.

Сьогодні під словом пошта мають на увазі й установу пошти (поштамт, відділення), і послання, і сукупність отриманої кореспонденції.

В Московській державі пошти називались «ямами», поштова служба — «ямской гоньбой», від татарського «ям» — «дорога».[1] Звідси походить і назви багатьох вулиць з назвою «Ямская».[1]

Історія пошти[ред.ред. код]

Пошта в античний час[ред.ред. код]

Греція і Рим[ред.ред. код]

У Стародавній Греції через безліч міст-держав, які воювали між собою, поштової системи, як такої, не існувало. Були тільки піші кур'єри для передачі повідомлень. Вони називалися Hemerodrome.

Найвідоміший з цих кур'єрів був Філіппід, який за переказами Плутарха 490 до н. е. передав звістку про перемогу у Битві при Марафоні в Афіни і помер від виснаження. Цей біг був першим Марафоном в історії. Філіпід передав тільки усне послання.

Пошта в Києві[ред.ред. код]

У Києві пошта бере початки з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Дем'ян Многогрішний підписав з московським урядом угоду — «Глухівські договірні статті». Одна з статей угоди передбачала «влаштовувати у малоросійських містах пошту за московським зразком». Через п'ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. Але поштова справа просувалася повільно і наприкінці XVII ст. зовсім занепала. В 1725 році Катерина І видала Указ про заснування поштового двору на Подолі, підпорядкованого міському магістрату. У 1765 р. при організації Державної кінної пошти на Лівобережній Україні в Києві обирали поштмейстера і 2-х листонош.

На початку 1769 р. Київську пошту було передано до ведення Московського поштамту. А 21 серпня (3 вересня за н.ст.) 1775 року поштдиректор Борис Пестель підписав лист до Київської Губернської Канцелярії, яким повідомлялося про указ Колегії у закордонних справах щодо заснування у Києві поштової контори. У 1782 р. контору перетворено на губернський поштамт, котрий згодом перевели до Печерської фортеці, де знаходилися Присутні місця, а потім знову повернуто на Поділ. Після поштової реформи 1830 року контора, в чиєму підпорядкуванні перебували повітові установи, мала 2 клас та штат з 23-х службовців. Перше міське поштове відділення відкрилося 1 червня 1840 року в Печерській частині міста.

Як контора, так і поштамт неодноразово змінювали місце свого розташування. З 1850 року контора утвердилася на Хрещатику. Друге у Києві міське відділення відкрилося 2 грудня 1852 року при міській Думі на Подолі. З кінця 80-х років XIX ст. почали відкриватися відділення на Лук'янівці, Галицькому та Троїцькому ринках, у передмісті Деміївка. Газета «Паровоз» 11 квітня 1869 р. писала про зрослі потреби у поштових послугах і повідомлялося про місця розташування поштових скриньок у місті.

Пошта у Львові[ред.ред. код]

У Речі Посполитій перша регулярна поштова італійська лінія простягалась з Кракова через Відень до Венеції та литовська лінія з Кракова через Варшаву до Вільна(1558). Право поштових перевезень орендувала родина Монтелупі (1569-1662). Доменіко Монтелупі започаткував регулярні поштові перевезення у Львові на початку XVII ст. Привілей короля Сигізмунда ІІІ Васа надав право міщанину Роберто Бандінеллі перевозити королівську кореспонденцію до Італії та інших міст (1629). У травні 1629 Бандінеллі уклав угоду з магістратом Львова про організацію пошти і перевезення кореспонденції до Любліна, Кракова, Варшави, Торуня, Гданська, Ясс, Кам'янця, інших міст. Вартість залежала від ваги листа і відстані. На пошті набрали 17 курсорів, які склали присягу війту чи райцями і мали доставляти лише надану кореспонденцію неушкодженою у визначений час, за визначеною таксою під загрозою штрафу, ув’язнення. Курсори відправлялись щосуботи, але при нагальній потребі могли вислати курсора окремо. Пошта розміщувалась у будинку Бандінеллі.

Пошта сьогодні[ред.ред. код]

Сучасна пошта — це усесвітня мережа доставки поштової кореспонденції, як правило, через державні поштові компанії. Деякі країни (наприклад США, Росія) мають державну монополію тільки на частину послуг зв'язку (у США, наприклад, USPS має монополію на доставку стандартних листів і листів «першого класу»). У ряді країн всі поштові послуги монополізовані державною поштою (Великобританія, Німеччина). З розвитком інтернету деякими аналітиками прогнозувалася швидка стагнація ринку поштових послуг, проте, цього не відбулося. Більш того, ряд державних поштових компаній, такі, що у минулому були на дотаціях, навіть планується приватизувати.

На даний час в інтернеті існують ресурси, які являють собою каталог поштових служб доставки України і допоможуть швидко знайти потрібну компанію, а також її представництва в вашому місті.

Оплата послуг[ред.ред. код]

Традиційно для оплати поштових відправлень (листів, листівок, простих і замовлених бандеролей) використовуються поштові марки різного номіналу, які наклеюються безпосередньо на відправлення відповідно за тарифом на пересилку.

Іноді поштові марки замінюються відтисненням спеціальної франкувальної машини, де сума плати за пересилку друкується спеціальним чином на конверті, або на листі паперу, який наклеюється на упаковку. Щомісяця поштові службовці знімають свідчення лічильника такої машини і виставляють підприємству рахунок. Такий спосіб оплати використовують, перш за все, масові відправники кореспонденції (акціонерні товариства, банки, страхові компанії, рекламні агентства тощо)

У деяких країнах (зокрема, в Німеччині, Великобританії, США і ряду інших) з'явився новий спосіб оплати відправки простої кореспонденції — через інтернет. Користувач оплачує послуги пошти на спеціальному порталі, після чого отримує спеціальний штрих-код, який може роздрукувати на домашньому принтері і наклеїти на конверт. У Великобританії такий спосіб оплати називається SmartStamp.

У США і країнах Європи поширені також так звані «передоплачені» листи і поштові картки. Як правило, їх використовують великі компанії для організації «зворотного зв'язку» із споживачами. Користувачеві передається листівка або конверт з надрукованими друкарським способом реквізитами компанії-одержувача. Поштова компанія виставляє одержувачеві рахунок у момент доставки такої кореспонденції.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В.А. Варсанофьева, Б.А. Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С.Д. Сказкин, М.В. Нечкина, Н.П. Кузин, А.В. Ефимов, А.И. Стражев, А.Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. - Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:254)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Зв'язок Це незавершена стаття про зв'язок.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.