Поштова площа (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Поштова площа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поштова площа
Київ
Поштова площа, вересень 2018 року
Поштова площа, вересень 2018 року
Місцевість Поділ
Район Подільський
Назва на честь Поштової станції
Колишні назви
майдан Різдва
Поштовий майдан[1]
Загальні відомості
Координати 50°27′33″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.45917° пн. ш. 30.52528° сх. д. / 50.45917; 30.52528
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Поштова площа»
Автобуси А 62, 114, 115
Трамваї з 1892 по 2011 рік
Фунікулер Kiev Funicular logo.svg Нижня станція
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11352
У проєкті OpenStreetMap r9387294
На карті Поштова площа.png
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Поштова площа у Вікісховищі
Див. також: Поштова

Пошто́ва пло́ща — площа у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Розташована між Володимирським узвозом, Боричевим узвозом, вулицею Петра Сагайдачного, Набережно-Хрещатицькою і Набережним шосе.

Історія[ред. | ред. код]

Одна з найдавніших площ Києва. Археологічні дослідження виявили, що торговельні поселення були тут ще в IV столітті. За часів Київської Русі, ймовірно, на ній розміщувалося одне з восьми київських торговищ, що згадуються в літописах. Під сучасною назвою відома з 1-ї половини XVIII століття (хоча поштову станцію на Поштовій площі збудовано 1846 року). У XIX столітті існувала також паралельна назва — площа Різдва, від розташованої на ній церкви Різдва Христового (збудована у 18101814, знищена у 1930-ті роки XX століття). 1900 року поблизу спорудили Каплицю Товариства рятування на воді.

У середині 1970-х років, у зв'язку з будівництвом метро, площу докорінно переплановано, розширено (зокрема, вона поглинула нижню частину Боричевого узвозу) і зміщено на північ. У 1977——1979 роках тут за проєктом архітектора О. В. Ільяшенка був зведений пішохідний міст, який проходив над площею (знесений протягом реконструкції 20122013 років).

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

Наприкінці лютого 2015 року під час розкопок на Поштовій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі, а саме фрагменти будівель, старі частоколи та зруби. Також були віднайдені артефакти. які належать приблизно до XIXIII століття. Наразі вирішується питання музеєфікації пам'яток давнини[2].

У травні в Києві був створений спеціальний інформаційний штаб щодо археологічних робіт на площі[3]. Станом на 3 червня 2015 року археологічні роботи, призупинені у зв'язку з небезпекою для археологів та артефактів, планувалося відновити в середині червня 2015 року[4].

У вересні 2015 року повідомлено про виявлення під час розкопок ще одного осередку археологічних знахідок, що датуються серединою XVII століття. Нова знахідка, за припущеннями істориків, може бути дерев'яною фортифікаційною спорудою[5]. Станом на вересень 2015 року археологи досліджували два шари — ХІ та XVII століття[5].

У березні 2017 року розкопки зупинилися через відсутність фінансування. За час археологічних робіт вдалося заглибитися на 5 м; були виявлені «княжі печатки, зброя, прикраси, насіння, рештки тварин та навіть людей»[6].

Встановлення статусу культурної спадщини[ред. | ред. код]

У травні 2015 року планували до 9 червня надати проєкт Програми з консервації та музеєфікації ділянки прибережного міського кварталу Середньовічного Києва XIXII століття[3], але через «відсутність архітекторів проєкту будівництва та неможливість конкретизувати сам проєкт» розробка проєкту була продовжена в часі[4].

На сьогодні зарано говорити про музеєфікацію знайдених об'єктів. Зараз ми працюємо над збереженням знайдених археологічних артефактів. І лише після того, як археологи завершать всі дослідження двох шарів — ХІ та XVII століття, а також проведуть їх консервацію, ми зможемо чітко визначитися з музеєфікацією цих безцінних історичних пам'яток.

Діана Попова, директор Департаменту культури КМДА[5]

У квітні 2017 року археологами була зареєстрована електронна петиція на підтримку «музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі», яка в липні того ж року набрала кількість голосів, необхідну для подальшого її розгляду[7].

У листопаді 2017 року депутат Київської міської ради Сергій Гусовський зареєстрував проєкт рішення, яким пропонувалося ініціювати припинення договору з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі ТОВ «Хенсфорд-Україна», прийняття об'єкта незавершеного будівництва до комунальної власності Києва і створення там музею археології та історії Києва. На кінець березня 2018 року документ отримав підтримку всіх необхідних комісій Київської міської ради та включений до проєкту порядку денного пленарного засідання сесії[8].

21 червня 2018 року Київська міська рада підтримала альтернативний компромісний проєкт рішення, що передбачав збереження та музеєфікацію артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі та створення на цьому місці музейного закладу[9]. Того ж дня на Поштовій площі почалася акція протесту та збір підписів під листом до уряду про надання археологічним знахідкам статусу пам'ятки національного значення[10].

Активісти створили імпровізований музей і проводять екскурсії[11]. Відвідувачам видають будівельні каски та проводять короткий інструктаж[11][10].

25 червня 2018 року депутат Київської міської ради Сергій Гусовський зареєстрував окремий проєкт рішення, який передбачав декілька варіантів розірвання договору із забудовником на Поштовій[12].

5 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у Києві»[13], якою парламент рекомендував Кабінету Міністрів України внести об'єкт культурної спадщини «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій площі до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку національного значення. Верховна Рада також рекомендувала Київській міській державній адміністрації проінформувати громадськість про об'єктивний стан музеєфікації об'єкта та забезпечити широке обговорення подальших кроків. У порівнянні з проєктом постанови за реєстраційним № 8541[14] постанова була ухвалена з важливими правками, які стосуються заборони будь-яких будівельних робіт на Поштовій площі, якщо такі роботи не пов'язані з безпекою об'єкта, та рекомендації Кабміну та КМДА вжити заходів щодо створення там Національного музею «Центр середньовічного міста»[15].

22 травня 2019 року уряд надав «Ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» статусу пам'ятки національного значення[16][17]. Об'єкту присвоїли охоронний номер 260094[16][17].

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Будівлі[ред. | ред. код]

На площі розташовані:

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Видатні особи, пов'язані з Поштовою площею[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список маршрутів міського транспорту, 1936 рік // «Памяти киевских трамваев»
  2. У Києві під час розкопок на Поштовій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі // «Телеканал ТВі», 27 лютого 2015
    До розкопок на Поштовій Площі добралися реставратори // «ТСН», 6 березня 2015
    На розкопках на Поштовій площі стався обвал // «Сегодня», 13 березня 2015
    Київська Русь під Поштовою площею: столичні археологи показали унікальні знахідки // «Styler», 14 червня 2016 (рос.)
  3. а б Київ створив інфоштаб щодо знахідок на Поштовій площі // «Українська правда. Київ», 19 травня 2015
  4. а б Археологічні роботи на Поштовій площі будуть продовжені орієнтовно з середини червня Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. // Київська міська державна адміністрація, 3 червня 2015
  5. а б в На Поштовій площі виявлено нові археологічні знахідки 17 століття Архівовано 11 вересень 2015 у Wayback Machine. // Київська міська державна адміністрація, 8 вересня 2015
    На Поштовій площі знайшли нові артефакти // «Українська правда. Київ», 8 вересня 2015
  6. Розкопки на Поштовій: артефакти часів Київської Русі проти торговельного центру // «Громадське телебачення», 30 липня 2017
  7. Просимо врятувати безцінні історичні артефакти та археологічні розкопки на Поштовій площі!. Петиції. Київська міська рада. 26-04-2017. 
  8. Проект рішення Київської міської ради "Про забезпечення збереження пам’ятки археології місцевого значення та розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХст.) на Поштовій площі в місті Києві". 
  9. КИЇВРАДА ПРИЙНЯЛА РІШЕННЯ, ЯКЕ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ЗБЕРЕЖЕННЯ АРТЕФАКТІВ, ЗНАЙДЕНИХ ПІД ЧАС РОЗКОПОК НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ. 
  10. а б Трапезнікова Д. Підземний скарб // Газета «День». — 2018. — 27 липня. — № 132—133. — Рубр. «Суспільство». — Переглянуто: 25 жовтня 2020.
  11. а б Красовська К. Стародавній Київ під ногами: топ-5 фактів про музей на Поштовій площі // Київ Майбутнього. — 2021. — 26 квітня. — Переглянуто: 26 квітня 2021.
  12. В Київраді зареєстрували проект рішення про припинення договору з інвестором будівництва ТРЦ на Поштовій. 
  13. Постанова Верховної Ради України від 05.07.2018 № 2492-VIII «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у місті Києві». zakon.rada.gov.ua. 
  14. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-10-23. 
  15. Рада схвалила проект постанови про збереження історичної спадщини на Поштовій площі. 
  16. а б Частина Поштової площі у Києві стала пам’яткою національного значення. Українська правда (uk). Процитовано 2020-10-23. 
  17. а б Кабінет Міністрів України - Об’єкту «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій площі надано статус пам’ятки національного значення. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2020-10-23. 
  18. Пам'ятник морякам Дніпровської флотилії перенесуть на Рибальський острів (відео) // ТРК «Київ», 28 серпня 2012
  19. Пам’ятник морякам Дніпровської флотилії. Zruchno.Travel. Процитовано 2018-01-04. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Будівництво торгового центру загрожує підземному музею // Канал «Громадське телебачення» на YouTube, 28 липня 2017.