Поштова станція (Броники)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поштова станція на 211 кілометрі траси Київ-Чоп в селі Броники
Broniki 1.jpg

50°33′10″ пн. ш. 27°47′57″ сх. д. / 50.5529361° пн. ш. 27.7992306° сх. д. / 50.5529361; 27.7992306Координати: 50°33′10″ пн. ш. 27°47′57″ сх. д. / 50.5529361° пн. ш. 27.7992306° сх. д. / 50.5529361; 27.7992306
Статус Пам'ятка архітектури місцевого значення
Країна  Україна
Розташування вул. Шосейна, 15, с. Броники, Житомирська область
Тип будівлі цивільна архітектура
Архітектурний стиль Неоготика
Будівництво 1854 — 1858
Ідентифікатори й посилання
Поштова станція (Броники). Карта розташування: Україна
Поштова станція (Броники)
Поштова станція (Броники) (Україна)
Див. також: Поштова

Поштова станція на 211-му кілометрі траси Київ-Брест в селі Броники, «Будинок ІІ розряду з готелем». Мала кімнати для проїжджих та прилеглі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Збудована в 1854-1858 роках століття за зразковим проектом 1843 року. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 119.

Історична довідка[ред. | ред. код]

У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 15 — 20 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.

Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрільчатими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.

Станція[ред. | ред. код]

На «новому шляху», на 211-му кілометрі у 1854-1858 було облаштовано кінну пошту. Будівля збудована в неоготичному стилі. Окрім головної станційної будівлі, зберігся лівий флігель. Правий флігель, флігель, що стояв у тилу двору, мур та ворота - не збереглися. Над входом зберігся автентичний кований навіс.

Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на сході була в Улашанівці, а на заході — в Новограді-Волинському.

Нині будівля колишньої поштової станції перебуває у гарному стані і використовується як один із трьох навчальних корпусів Брониківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

Див. також[ред. | ред. код]

Поштова станція (Гурівщина)

Поштова станція (Калинівка)

Поштова станція (Коростишів)

Поштова станція (Березина)

Комплекс споруд Поштової станції (Житомир)

Поштова станція (Мартинівка)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]