Правик Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Павлович Правик
PravikVlad.jpg
Народився 13 червня 1962(1962-06-13)
Чорнобиль, Київська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Помер 11 травня 1986(1986-05-11) (23 роки)
Поховання Мітінський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність пожежник
Звання лейтенант
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
Зірка «За мужність»

Володимир Павлович Правик (нар. 13 червня 1962, Чорнобиль — пом. 11 травня 1986, Москва) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, під час аварії на ЧАЕС начальник караулу 2-ї воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому по охороні Чорнобильської АЕС, лейтенант внутрішньої служби.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 13 червня 1962 року в місті Чорнобиль Київської області Української РСР в сім'ї службовця. Українець. Освіта середня.

В органах внутрішніх справ СРСР з 1979 року. У 1982 році закінчив Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР.

Колективний подвиг здійснили 28 бійців-пожежників в першу годину після аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Особливо відзначилися тоді майстер спорту СРСР старший сержант Василь Ігнатенко, кандидат у майстри спорту лейтенант внутрішньої служби Віктор Миколайович Кібенок, першорозрядник лейтенант внутрішньої служби Володимир Павлович Правик, майор внутрішньої служби Леонід Петрович Телятніков і багато інших.

Під час гасіння пожежі на Чорнобильській АЕС В. П. Правик отримав високу дозу опромінення. З підірваним здоров'ям він був відправлений на лікування до Москви. Помер у 6-й клінічній лікарні 11 травня 1986 року. Похований у Москві на Митинському кладовищі (ділянка 162).

Нагороди, пам'ять[ред.ред. код]

Погруддя в Ірпені
плита меморіалу

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1986 року за мужність, героїзм і самовіддані дії, проявлені при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, лейтенанту внутрішньої служби Володимиру Павловичу Правику посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна.

26 квітня 1996 за виняткове особисту мужність і самовідданість, високий професіоналізм, проявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджено відзнакою Президента України — зіркою «За мужність»[1].

Зарахований навічно в списки особового складу воєнізованої пожежної частини УВС Київського облвиконкому.

Пам'ятник Герою встановлено в місті Ірпінь Київської області. За ініціативи Ірпінського міського голови Володимира Карплюка у 2014 році було реконструйовано та відкрито Ірпінський міський парк імені В. Правика. Погруддя також знаходиться в Меморіальному комплексі жертвам Чорнобильської катастрофи (Київ) в Святошинському районі. Ім'я Героя увічнене на мармуровій плиті меморіалу «Героям-Чорнобильцям», зведеного в сквері на бульварі Верховної Ради Києва.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]