Правило F/16
Правило F/16, Сонячно 16 (англ. Sunny 16) — емпіричне правило («правило Тамба»), що дозволяє визначити коректну експозицію при фото- і кінозніманні без фотоелектричного експонометра. Цей метод був поширений за часів чорно-білої фотографії і придатний для натурного знімання на негативні фотоматеріали, що мають велику фотографічну широту. Для обернених фотоматеріалів і цифрової фотографії точність методу недостатня. Крім того, правило можна застосовувати тільки в середніх широтах при зніманні в денний час на вулиці, коли об'єкт освітлений сонцем або небокраєм[1]. У сучасній фотографії правило може служити орієнтиром при інструментальному вимірюванні експозиції нестандартних об'єктів.
Опис[ред. | ред. код]
Суть правила полягає в тому, що при зніманні в яскравий сонячний день нормальну експозицію можна досягнути з діафрагмою f/16 і витримкою, знаменник якої приблизно дорівнює значенню світлочутливості фотоматеріалу в одиницях ISO. Тобто при чутливості ISO 100 прийнятна експозиція вийде з діафрагмою f/16 і витримкою біля 1/100 секунди.
Якщо на шкалі витримок відсутнє значення, що точно відповідає світлочутливості, треба обрати найближче з наявних. Наприклад, для фотоматеріалу чутливістю ISO 400 підійде витримка 1/500 секунди. Незначну різницю, що не перевищує 1/3 ступені, вважають допустимою, оскільки метод сам по собі є приблизними.
За інших погодних умов витримку також обирають відповідно до світлочутливісті фотоматеріалу, а діафрагму встановлюють згідно з наведеною таблицею[2][3][4]:
Таблиця 1. Залежність діафрагми від умов освітлення
| Діафрагма | Умови освітлення | Характер тіней |
|---|---|---|
| f/22 | Сніг або піщаний пляж | Підсвічені сильними блисками |
| f/16 | Сонячно | Виражені |
| f/11 | Сонце в імлі | Малоконтрастні |
| f/8 | Яскрава хмарність | Відсутні |
| f/5,6 | Хмарно | Відсутні |
Правило дозволяє розрахувати базову експозиційну пару, яку можна змінити відповідно до закону взаємозамінності. Так, експозицію з витримкою 1/250 і діафрагмою f/16 для плівки ISO 200 в сонячну погоду можна отримати з параметрами 1/2000 та f/5,6. При кінозніманні розрахунок проводять для витримки 1/60 секунди, що відповідає частоті 24 кадри в секунду при куті розкриття обтюратора 170°. У цьому випадку ту ж експозицію можна досягти з діафрагмою f/32. Якщо таке значення діафрагми відсутнє на об’єктиві, використовують нейтральний світлофільтр або менший кут розкриття обтюратора за можливістю.
Правило засноване на розумінні експозиційного числа, розробленого у межах адитивної системи експонометрії APEX .
Погодні символи[ред. | ред. код]
Принцип, аналогічний правилу F/16, був закладений в основу недорогих фотоапаратів і кінокамер, у яких експозицію налаштовували за символами погоди. Наприклад, фотоапарат Minolta Weathermatic-A з єдиною витримкою 1/200 секунди передбачав три значення діафрагми: для сонячної погоди, хмарної та для знімання зі спалахом. Кожне значення мало відповідний символ. Погодні символи на експозиційних шкалах також були присутні в фотоапаратах Kodak Retina моделей S1 і S2[5].
У фотоапаратах сімейств «Смена» та «ЛОМО-135» використовували подібну систему визначення експозиції за символами погоди[6]. Для цього на кільцях витримки і діафрагми наносили додаткові шкали (табличний експонометр). Шкалу значень діафрагм супроводжувала шкала світлочутливості фотоплівки, а шкалу витримок — шкала символів погоди.
У фотоапараті «Вілія» на кільці витримок нанесена шкала світлочутливості фотоплівки, а значення діафрагми встановлювали відповідно до погоди: у полі зору видошукача видно рухливий покажчик, який необхідно було поєднати з потрібною піктограмою ( «ясно», «сонце в імлі», «хмарно»,«похмуро», «грозові хмари»)[7][8].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Фотографія, 1988, с. 51.
- ↑ Фотографія, 1988, с. 52.
- ↑ James Martin. Digital Photography Outdoors: A Field Guide for Travel and Adventure Photographers. — The Mountaineers Books, 2004. — ISBN 978-0-89886-974-3.
- ↑ Chris Bucher. Lighting Photo Workshop. — John Wiley and Sons, 2007. — С. 58. — ISBN 978-0-470-11433-9.
- ↑ Фотомагазин, 2002, с. 48.
- ↑ Фотоаппараты, 1984, с. 77.
- ↑ Этапы развития отечественного фотоаппаратостроения. «Вилия»
- ↑ Инструкция на фотоаппарат «Вилия» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2012. Процитовано 18 грудня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Е. Мітчел. Фотографія = Photographic Science / А. Г. Симонов. — М., : «Мир», 1988. — С. 50—55.
- Андрей Шеклеин, Вячеслав Федай. Ретина — немецкое дитя Кодака // «Фотомагазин» : журнал. — 2002. — № 6 (21 апреля). — С. 46—48. — ISSN 1029-609-3.
- М. Я. Шульман. Фотоаппараты / Т. Г. Филатова. — Л., : «Машиностроение», 1984. — 142 с.