Правобережна Сокілка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Правобережна Сокілка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кобеляцький район
Громада Лучківська
Код КОАТУУ 5321884505
Облікова картка Правобережна Сокілка 
Основні дані
Населення 207
Поштовий індекс 39254
Телефонний код +380 5343
Географічні дані
Географічні координати 49°01′35″ пн. ш. 34°08′31″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми р. Ворскла
Відстань до
обласного центру
85 км
Відстань до
районного центру
17 км
Місцева влада
Адреса ради 39255, с.Лучки; тел. 9-83-31
Карта
Правобережна Сокілка. Карта розташування: Україна
Правобережна Сокілка
Правобережна Сокілка
Правобережна Сокілка. Карта розташування: Полтавська область
Правобережна Сокілка
Правобережна Сокілка

Правобережна Сокілка (в минулому — Сокілка) — село в Україні, у Кобеляцькому районі Полтавської області. Населення становить 207 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лучківська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Правобережна Сокілка знаходиться на правом березі річки Ворскли, за 17 км від районного центру Кобеляки та за 85 км від обласного центру Полтава. Вище за течією річки, на відстані 5-ти кілометрів розташоване село Перегонівка, нижче за течією, на відстані 4-х кілометрів розташоване село Лучки — центр Лучківської сільської ради, на протилежному, лівому березі річки — села Панське та Лівобережна Сокілка.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення Соколя Гора згадується ще 1646 (коли його разом із низкою інших захопив князь Ярема Вишневецький). 1672 сотник Соколевої Гори присягав разом із Полтавським полком і далі Сокільська сотня вже постійно у складі цього полку (до того вона бувала у підпорядкуванні і Чигиринського полку). 12 квітня 1709 відбулася битва біля містечка Сокілка між військами Швеції та Війська Запорозького Низового із військами московських інтервентів. 1714 свої маєтності тут заповів церкві місцевий козак Микита Федорович. 1717 гетьман ствердив це надання і на їх основі став будуватися Сокологірський (Сокільський) Преображенський монастир - формально ліквідований 1786 (але лише 1797 іконостас монастиря та інше церковне начиння передали Успенському кафедральному собору Катеринослава). Після 1765 Сокілка стала однією з рот Дніпровського пікінерного полку. Восени 1769 ця рота повстала (одним з приводів було запровадження форменого зимового мундиру замість зручніших-тепліших козацьких шуб-тулупів), повстання придушили лише на початку 1770. Сокілка була одним з найлюдніший міст Кременчуцького повіту (мала 6 тис. мешканців у 1780-х), згодом увійшла до виокремленого з нього Кобеляцького повіту.

За даними на 1859 рік у казеному містечку Сокілка Кобеляцького повіту Полтавської губернії, мешкало 3399 осіб (1650 чоловічої статі та 1749 — жіночої), налічувалось 151 дворове господарство, існували 4 православні церкви та приходське училище, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари[1].

Станом на 1900 рік село було центром Сокільської волості[2].

З 1917 - у складі УНР. Під час москвосько-большевицької окупації Сокілка постраждала від терору голодом 1932-1933.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народився:

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 1910)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900