Правова система Грузії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Правова система Республіки Грузія — це система правових явищ, що функціонує в межах грузинського суспільства. Входить в романо-германську правову сім'ю.

Зародження правової системи Грузії[ред. | ред. код]

Грузія входить до складу романо-германської правової сім’ї, і складає разом з іншими країнами СНД так звану «євразійську групу»[1].

Стародавня Грузія[ред. | ред. код]

Історія грузинського права є достатньо давньою, її початок можна вважати пов'язаним з прийняттям християнства на території Грузії у 373 р., що зумовило зближення з візантійською правовою традицією та вплив на грузинське право канонічного. Вплив Візантії на діяльність грузинських царів, поклав початок намаганням створити кодифікацію права на цій території, результатом якого стала «Книга права» (також відома як Закони Баграта Куропалата) на початку IX ст[2].

Грузинське право у XIV-XVIII ст.[ред. | ред. код]

Цей період в історії права Грузії вийшов дуже плодотворним та ґрунтувався на грузинському звичаєвому праві.

Найвизначнішими кодексами цього періоду були: Судебник Георгія V (Закони Георгія V) – видана в XIV ст. збірка законів, основним призначенням якої було розповсюдження феодального права на території, які противились йому. Ця збірка залишала деякі звичаї, наприклад кровна помста чи вбивство злодія при переслідуванні. Ввела систему покарання, серед якої були штрафи, які стягувалися відповідно до соціального положення сторін; Судебник Беки та Агбуги – збірка законів князівства Самцхе. Основою збірки було кримінальне право, але також регулювало й деякі майнові відносини.

Найвизначнішою пам’яткою права цього періоду були Закони царя Вахтанга VI, який ввібрав у себе Закони Мойсея з Біблії, греко-римське право, а також діючі на той момент грузинські кодекси (Закони Мхтітар-Гоша, право Католикоса, Судебники Георгія Блискучого та Беки та Агбуги, постанови грузинського церковного Собору XVI ст. та Укладення Вахтанга VI). Цей звід феодальних законів був складений у 1705-1708 рр. Але, не дивлячись на досить обширне законодавство, в Грузії було поширеним звичаєве право.

Поряд з світським правом діяло й канонічне, наприклад Закони католикосів (XVI ст.)[3].

Грузія в складі Російської імперії та СРСР[ред. | ред. код]

Самобутній розвиток грузинського права закінчився з встановленням російської влади на її території на початку XIX ст. Були намагання відновити цей розвиток прийняттям Конституції 1921 р., але вона проіснувала декілька днів, після чого була встановлена радянська влада.

В цей період закони Вахтанга VI були замінені у 1859 р. законами Російської імперії, хоча вони ще діяли деякий період. Після встановлення радянської влади все законодавство Грузії фактично зводилось до рецепійованого права РРФСР[4].

Грузія в період незалежності[ред. | ред. код]

Перша Конституція незалежної Грузії була прийнята Установчими зборами у лютому 1921 р., але вона діяла декілька днів до встановлення на цій території радянської влади. Вона була відновлена з набуттям Грузією незалежності, але це акт мав лише символічне значення.

У 1990-х роках грузинська правова традиція слідувала принципам ідеологічного та політичного плюралізму, розвиткові прав та свобод людини, ринкової економіки тощо. 1995 р. була прийнята Конституція, яка спрямувала вектор розвитку до західно-ліберального напрямку. У цей період були розроблені ЦК, ЦПК, КК, КПК та багато інших кодексів, які на даний момент є основою для сучасного грузинського права. На даний момент право Грузії дуже схоже з правом країн постсоціалістичного простору не дивлячись на вектор розвитку у «західному» напрямку[5].

Джерела сучасного грузинського права[ред. | ред. код]

Ієрархія джерел грузинського права складається з: Конституції, органічних та звичайних законів Парламенту, укази Президента, підзаконні акти міністерств та відомств, органів місцевого самоврядування.

Також в грузинському праві існує інститут надзвичайного законодавства, основний принцип якого полягає в тому, що в час надзвичайного стану декрети Президента мають силу закону та діють до припинення надзвичайного стану (п.9 ч.1 ст.73)[6].

Ч. 2 ст. 6[7]. говорить – «Законодавство Грузії відповідає загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права що не суперечать Конституції Грузії, конституційній угоди міжнародних договорів або угод Грузії та мають переважну юридичну силу по відношенню до внутрішньодержавних нормативних актів».

Також силу джерел права мають рішення Конституційного суду, який може анулювати будь-яку норму підзаконного акту або ж самого закону.

Звичаї у Грузії можуть застосовуватися лише тоді, коли вони не заважають публічному порядкові та не суперечать загальновизнаним нормам права та моралі, як це викладено у п.4 ст. 2 ЦК Грузії[8].

Галузі права Республіки Грузія[ред. | ред. код]

Цивільне та суміжні з ним галузі права[ред. | ред. код]

До 1990-го року право Грузії, як і в більшості країн СРСР, сліпо слідувало за радянською правовою традицією. Основні принципи цивільного та господарського права викладені в Конституції 1995 р., наприклад вона гарантує недоторканість права на інтелектуальну власність (п. 1 ст. 23)[9], зобов’язує державу сприяти розвиткові підприємництва та конкуренції (п. 2 ст. 30)[10] та визнає право власності та право наслідування (п.1 ст. 21)[11].

Цивільний Кодекс був прийнятий 1997 р. та дещо відрізнявся від відповідних кодексів постсоціалістичних країн і схилявся до центральноєвропейських. За ЦК грузинські законотворці повернули сімейно-шлюбні відносини до цивільного регулювання.

ЦК містить в собі 1520 статей, які поділені на 6 книг: 1 кн. – «Загальні положення»; 2 кн. – «Речове право»; 3 кн. – «Зобов’язальне право»; 4 кн. – «Інтелектуальна власність»; 5 кн. – «Сімейне право»; 6 кн. – «Спадкове право».

Юридичні особи поділяються на осіб публічного та приватного права (ст. 24 ЦК)[12]. Володіння річчю у речовому праві виділено у окремий інститут по відношенню до власності.

У 1990-ті рр. було створено широку базу законів для підприємницької діяльності. Наприклад, Закон «Про підприємців», який, де-факто є Торговельним Кодексом Грузії. Також в 1990-ті рр. було створено основну масу законів про інтелектуальну власність.

Як і в інших країнах пострадянського простору, економічні реформи були спрямовані на приватизацію, в Грузії основу цього складає Закон «Про приватизацію державної власності».

На відміну від інших галузей права, трудове складає Кодекс законів про працю 1973 р., який був прийнятий ще в часи СРСР.

ЦПК був прийнятий одним з перших на території пострадянського простору у 1997 р., та регулює цивільний процес Грузії[13].

Кримінальне право та процес[ред. | ред. код]

КК СРСР 1960 р., який після здобуття незалежності Грузією був значно змінений, втратив чинність після прийняття нового КК у 1999 р. Серед класифікування злочинів та покарань нічим значно не відрізняється від відповідних кодексів країн СНД. Смертна кара в Грузії була відмінена відповідним законом у 1997 р.

Кримінальний процес в Грузії заснований на демократичних міжнародно визнаних нормах і принципах[14].

Судова система та органи контролю Республіки Грузія[ред. | ред. код]

Діяльність судової системи та органів контролю визначається Конституцією 1995 р. та відповідними законами. Ч. 1 ст. 82[15] – «Судова влада здійснюється за допомогою конституційного контролю, правосуддя і в установлених законом інших формах». Ч.2 ст. 83[16] – «Правосуддя здійснюється загальними судами. Їх система встановлюється органічним законом».

Ст. 2[17] Органічного закону «Про загальні суди» встановлює, що «Загальними судами Грузії є: районний (міський) суд, апеляційний суд, Верховний Суд Грузії».

«Районний (міський) суд є судом першої інстанції, який розглядає справи, віднесені до його підсудності, в порядку, встановленому процесуальним законодавством Грузії, одноосібно або у випадку, передбаченому законом, - колегіально, у складі 3 суддів» - ч. 1 ст. 29[18].

«Апеляційний суд створюється і територія його дії визначається рішенням Вищої ради юстиції Грузії» - ст. 22[19].

«1. Верховний Суд Грузії є касаційним судом вищої і кінцевої інстанції здійснення правосуддя на всій території Грузії; 2. Верховний Суд у встановленій процесуальній формі здійснює нагляд за відправленням правосуддя в загальних судах Грузії, інші повноваження, передбачені пунктом 2 статті 88, пунктом першим статті 90 Конституції Грузії і цим Законом» - ст. 14[20]. Судді призначаються Президентом мінімум на 10 років.

Конституційний суд складається з 9 суддів: 3 призначає Парламент, 3 – Верховний Суд, 3 – Президент. Ч. 1 ст. 83 Конституції говорить – «Конституційний Суд Грузії є судовим органом конституційного контролю. Повноваження, порядок створення і діяльності Конституційного Суду визначаються Конституцією і органічним законом».

Згідно зі ст. 89[21] КГ Конституційний суд виконує наступні повноваження – «а) приймає рішення з питань відповідності Конституції конституційної угоди, закону, нормативних актів Президента, уряду, вищих органів влади Абхазької Автономної Республіки і Аджарської Автономної Республіки; б) розглядає спори щодо розмежування компетенції між державними органами; в) розглядає питання конституційності створення та діяльності політичних об'єднань громадян; г) розглядає спори, пов'язані з конституційністю норм, що регулюють референдум і вибори, а також виборів (референдуму), проведених або підлягають проведенню на основі цих норм; д) розглядає питання конституційності міжнародних договорів і угод; е) на підставі позову особи розглядає конституційність нормативних актів стосовно основних прав і свобод людини, визнаним главою другий Конституції Грузії….. ж) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією Грузії і органічним законом».

Згідно зі ст. 81 КГ[22] – «Органи Прокуратури входять в систему Міністерства юстиції, і загальне керівництво ними здійснює Міністр юстиції. Повноваження і порядок діяльності Прокуратури визначаються законом». Кримінально-правове переслідування, нагляд за органами дізнання та виконання покарання, а також підтримка державного обвинувачення – це основні функції прокуратури. Генерального прокурора призначає Парламент по пропозиції Президента, а Генеральний прокурор, в свою чергу, призначає інших прокурорів.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.
  2. Конституція Республіки Грузія.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Конституція Республіки Грузія
  2. Офіційний сайт уряду
  3. Збірка законів Грузії
  4. Закон «Про загальні суди»
  5. ЦК Грузії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. - 225-227 с.
  2. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. - 225-227 с.
  3. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. - 225-227 с.
  4. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. - 225-227 с.
  5. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. - 225-227 с.
  6. Конституція Республіки Грузія – п.9 ч.1 ст. 73.
  7. Конституція Республіки Грузія – ч.2 ст. 6.
  8. ЦК Грузії – п.4 ст. 2.
  9. Конституція Республіки Грузія – п.1 ст.23.
  10. Конституція Республіки Грузія – п.2 ст.30.
  11. Конституція Республіки Грузія – п.1 ст.21.
  12. ЦК Грузії – ст. 24.
  13. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. - 225-227 с.
  14. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. - 225-227 с.
  15. Конституція Республіки Грузія – ч.1 ст. 82.
  16. Конституція Республіки Грузія – ч.2 ст. 83.
  17. Органічний закон «Про загальні суди» - ст. 2.
  18. Органічний закон «Про загальні суди» - ч. 1 ст. 29.
  19. Органічний закон «Про загальні суди» - ст. 22.
  20. Органічний закон «Про загальні суди» - ст. 14.
  21. Конституція Республіки Грузія – ст. 89.
  22. Конституція Республіки Грузія – ст. 81.