Правова система Південно-Африканської Республіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ПАР має «гібридну» або «змішану» правової систему, утворену переплетенням різних правових традицій: романо-германської системи, успадкованої від голландської, системи загального права, успадкованої від Великої Британії; системи звичаєвого права, успадкованої від корінних африканців (яку часто називають «африканським звичаєвим правом», з якого утворюється безліч варіацій залежно від племінного походження). Ці традиції утворюють складний взаємозв'язок. Вплив англійської системи найбільш помітний в процедурних аспектах правової системи і методах прийняття рішення. Вплив романо-голландської системи найбільш помітний у своїй основній сфері — приватному праві.[1] За загальним правилом, Південна Африка дотримується англійського права в питаннях кримінального і цивільного процесу, корпоративного права, конституційного права і доказового права; у той час як романо-голландському загальному праву Південно-Африканська держава слідує в договірному праві, деліктному праві, праві статусу особи, речовому праві, сімейному праві та ін. До цього сплетіння додалася Конституція – тимчасова, прийнята на початку 1994 р., остаточна — у 1997 році. Окрім самої ПАР, право Південної Африки, особливо її континентальні та загально-правові елементи, також формує основу права Ботсвани, Лесото, Намібії, Свазіленду і Зімбабве, що є результатом колонізації. Бечуаналенд (Лесото) прийняв право Капської колонії в 1884 році; Бечуаналенд (Ботсвана) і Південна Родезія (Зімбабве) прийняли його в 1891 році;[2] Свазіленд прийняв право колонії Трансвааль в 1904 році; Південно- Західна Африка (Намібія) прийняла право Капської провінції в 1920 році, після її завоювання Південною Африкою.[3]

Судова система Південної Африки[ред. | ред. код]

Південно-Африканська судова система організована ієрархічно, і складається з (від нижчих до вищих органів): мирові суди; Високі суди; Верховний апеляційний суд-найвищий судовий орган з неконституційних питань; Конституційний Суд є вищим органом у конституційних питаннях. Конституційний Суд має остаточне право вирішувати, чи є питання конституційним чи ні.[4] Деякі спеціалізовані суди також передбачені законодавством, для того, щоб уникнути відставання в інфраструктурі головного правового управління. Серед них суд Малих Претензій, який вирішує спори, пов'язані з невеликими грошовими сумами. Крім того, існують також африканські Корінні суди, які займаються виключно правами корінних народів.

Історія права Південної Африки[ред. | ред. код]

До 6 квітня 1652 року[ред. | ред. код]

Через відмову голландських, англійських і апартеїдного уряду записувати право доколоніальної південної частини Африки, існує брак інформації про право Південної Африки до її колонізації. Проте, нинішня Південно-Африканська правова система визнає його значимість, і воно було включене в загальну правову систему, воно функціонує в районних / місцевих судах там, де це необхідно.

З 6 квітня 1652 до 1910 року[ред. | ред. код]

З висадкою голландців у Мисі Доброї Надії 6 квітня 1652 романо-голландська правова система почала тут активно поширюватися, що тривало до встановлення влади Південно-Африканського Союзу, як домініона Британської імперії, який було утворено 31 травня 1910. Проте і пізніше, навіть до сьогодні, у сферах, де британське право не було стоворене, романо-голландське право складає ту основу, до якої Південна Африка звертається у пошуках ясності у правових питаннях.

31 травня 1910 року до 1961 року[ред. | ред. код]

Починаючи з періоду «об'єднання» у домініон Британської імперії під назвою Південно-африканський Союз таких територій, як: Капська колонія, Натала, Трансвааль і Оранжева республіка у 1910 році, до формування на цих територіях Південно-африканської Республіки в 1961 році велика частина англійського права була інкорпорована або лягла в основу права Південної Африки. Однак не був сприйнятий суд присяжних, і на відміну від більшості країн, які запозичили систему британського загального права, рішення приймається суддею одноособово. Англійське право і романо-голландське право, які панували до цього періоду, утворюють основу права Південної Африки, до якої звертаються навіть зараз у пошуках ясності у правових питаннях і в випадках прогалин у праві.

Конкретні області права[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Du Bois, F (ed) «Wille's Principles of South African Law» 9th ed. Cape Town, Juta & Co, 2007.
  2. Pain, JH (July 1978). «The reception of English and Roman-Dutch law in Africa with reference to Botswana, Lesotho and Swaziland». The Comparative and International Law Journal of Southern Africa 11 (2): 137—167.
  3. Geraldo, Geraldine Mwanza; Nowases, Isabella (April 2010). «Researching Namibian Law and the Namibian Legal System». Retrieved 7 May 2013.
  4. «South African criminal court system». Association of Commonwealth Criminal Lawyers. Retrieved 29 December 2010.