Право інтелектуальної власності в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Право інтелектуальної власності в Україні (англ. intellectual property in Ukraine) — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним Кодексом.

Основним Законом України передбачено, що "кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності.

Інтелектуальна діяльність[ред. | ред. код]

Інтелектуальна діяльність та її об'єкти відрізняються своєю творчістю та художньою виразністю, але це не єдині її вимоги. Важливим є те, що будь-який творчий пошук має відповідати вимогам патентоздатності, умовам надання правової охорони. Саме у цьому проявляється соціально-економічна значимість інтелектуальної діяльності як в Україні, так і загалом.

Інтелектуальна власність[ред. | ред. код]

Це важливий цивільно-правовий інститут, який носить об'єктивне (сукупність правових норм, що регулюють відносини щодо створення, оформлення, використання, охорони результатів інтелектуальної діяльності) та суб'єктивне значення (право творця та його правонаступників на одержані ними результати) і потребує регулювання. Це збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав, правомочностей на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації).

Види інтелектуальної власності[ред. | ред. код]

За однією кваліфікацією виділяють:

  1. Авторське право.
  2. Патентне право.

За сучаснішою кваліфікацією:

  1. Авторське право і суміжні права.
  2. Патентне право.
  3. Право на відкриття.
  4. Нетрадиційні форми та види, особливо включаючи «ноу-хау».

Українське законодавство і об'єкти[ред. | ред. код]

Ст. 5 Закону «Про авторське право і суміжні права» об'єктами охорони вважає:

  • Літературні, письмові твори
  • Виступи, лекції, промови, проповіді
  • Музичні твори
  • Аудіовізуальні твори
  • Твори архітектури
  • Фотографії

Суб'єкти інтелектуальної власності

Автори, творці, винахідники, відкривачі, виконавці, спадкоємці, правонаступники.

Ситуація в Україні[ред. | ред. код]

Захист права інтелектуальної власності в Україні останніми роками набуває усе більшої гостроти. Масштаби порушення прав динамічно зростають. Форми порушення можуть бути найрізноманітнішими: у формі активних дій, бездіяльності або комбінована. Аби захистити свої права, необхідно звертатися до основних положень статей 16 та 432 ЦКУ, аби врегулювати та вирішити спір за загальних підстав порушення. Якщо захистити авторське право необхідно в мережі Інтернет, це можливо лише за допомогою спеціальних методів та технологій, зокрема  Веб-депозитарію або антикопії.

Пропозиції щодо внесення змін в праві інтелектуальної власності[ред. | ред. код]

  • Надати визначенню дефініції «інтелектуальна власність» ще чіткішого тлумачення, зважаючи на сучасні умови формування правового простору.
  • Урегулювати законодавство, що стосується його відповідності міжнародним документам, зокрема Стокгольмській, Паризькій, Бернській Конвенціям.
  • Усунути патентно-копірайтну монополію, що уповільнюють культурний розвиток.
  • Співпрацювати з ООН, ВОІВ, Pirate Bay.

Примітки[ред. | ред. код]

  • Інтелектуальна власність // Фармацевтична енциклопедія
  • Відповіді по питаннях інтелектуальної власності
  • Верховна Рада України; Закон від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права»