Праві та ліві в політиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поділ політичного спектру та правих і лівих є системою класифікації політичних позицій, ідеологій і партій. Правий політичний спектр часто протиставляють лівому політичному спектрові, хоча певна конкретна група чи індивід можуть займати ліву позицію в одному питанні і праву — в іншому. У Франції, звідки походить поділ, лівицю називали "партією руху", а правицю — "партією порядку". Проміжна позиція називається центризм, а людина з такою позицією — поміркованою.

Терміни "правий" і "лівий" у цьому контексті виникли під час Французької революції 1789 року, коли члени Національної Асамблеї розділилися на прихильників короля, тобто старого порядку (сиділи праворуч від голови асамблеї) і прихильників революції (що сиділи ліворуч від нього).

Існує загальна згода щодо того, що до лівих належать: автономісти, анархісти, антиімперіалісти, антикапіталісти, демократ-соціалісти, зелені, комуністи, ліві лібертарні, прогресивісти, секуляристи, соціалісти, соціал-демократи, соціал-ліберали, феміністки.

Існує також загальна згода щодо того, що до правих належать: капіталісти, консерватори, монархісти, націоналісти, неоконсерватори, неоліберали, праві лібертарні, реакціоністи, соціал-авторитаристи, теократи, традиціоналісти, фашисти.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • О. Шевченко. Нові ліві // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.504 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

  • Political Philosophies and Political Ideologies (PDF); by Charles Blattberg, originally published in Public Affairs Quarterly 15, No. 3 (July 2001) 193–217.
  • left–right, an online tool attempting to illustrate left–right political bias in American media through side-by-side web site searches [недоступне посилання з 01.04.2013]