Прасугрель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Prasugrel racemic.svg
Прасугрель
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-5-[2-Cyclopropyl-1-(2-fluorophenyl)-2-oxoethyl]-4,5,6,7-
tetrahydrothieno[3,2-c]pyridin-2-yl acetate
Класифікація
ATC-код B01AC22
PubChem 6918456
Хімічна структура
Формула C20H20FNO3S 
Мол. маса 373,442 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 79%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 7,4 год. (середнє значення), 2-15 год. (інтервал)
Екскреція Нирки (~68%), фекалії (27%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕФФІЕНТ,
«Елі Ліллі енд Компані»/«Ліллі С.А.», США/Іспанія
UA/10550/01/02
30.03.2010-30/03/2015

Прасугрель (англ. Prasugrel, лат. Prasugrelum) — синтетичний препарат, який є похідним тієнопіридинів[1][2][3], та відноситься до групи антиагрегантів. Прасугрель застосовується виключно перорально.[4] Прасугрель уперше синтезований у Японії в лабораторії компанії «Daiichi Sankyo Co.», та вироблявся на заводі компанії «Ube». У США прасугрель вироблявся та розповсюджувався японськими компаніями у співпраці з фірмою «Eli Lilly». У Європейському Союзі прасугрель зареєстрований у лютому 2009 року[5] а у США в липні 2009 року.[6]

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Прасугрель — синтетичний препарат, що є похідним тієнопіридину та відноситься до групи антиагрегантів. Механізм дії препарату полягає у блокуванні Р2Y12-рецепторів тромбоцитів, що призводить до інгібування дії на них АДФ, та знижує зв'язування фібриногену з глікопротеїнами ІІв/ІІІа, наслідком чого є гальмування І та ІІ фази агрегації тромбоцитів.[4] Прасугрель, як і інший представник цього класу препаратів — клопідогрель, є проліками, і для його активації необхідно його перетворення в активний метаболіт у травній системі.[1][2] Як і інші представники класу тієнопіридинів, прасугрель є незворотнім інгібітором Р2Y12-рецепторів.[7] У проведених клінічних дослідженнях прасугрель має більший антиагрегантний ефект у порівнянні з клопідогрелем[8][3], та швидший початок антиагрегантної дії у хворих, які готуються для проведення крізьшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики[1][2], та рівнозначну ефективність у порівнянні з тикагрелором.[9] Ефективність препарату не залежить від одночасного застосування хворими інгібіторів рецепторів глікопротеїну IIb/IIIa (до яких відносяться абциксимаб, ептифібатид, тирофібан[7]), та не збільшує ризик кровотеч[3][8], хоча й також не завжди забезбечує досить швидкого інгібування тромбоцитів, яке переважно виходить на потрібний рівень за 4 години після прийому препарату.[9] Щоправда, ефективність прасугреля є нижчою у хворих із перенесеним інсультом, у хворих віком більше 75 років та у хворих із масою тіла меншою 60 кілограм, і в цих хворих є вищий ризик побічних ефектів препарату, в тому числі важких кровотеч.[1]

Фармакокінетика[ред.ред. код]

Прасугрель швидко та добре всмоктується після перорального застосування та швидко перетворюється у активний метаболіт, біодоступність препарату становить 79 %, після прийому жирної їжі біодоступність препарату знижується. Максимальна концентрація прасугрелю в крові досягається протягом 30 хвилин. Препарат майже повністю (на 98 %) зв'язується з білками плазми крові. Прасугрель частково проникає у еритроцити. Метаболізується препарат у печінці з утворенням 2 неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно нирками (68 %), решта препарату виводиться з калом (27 %). Середня тривалість переоду напіввиведення препарату становить 7,4 години (варіює від 2 до 15 годин). Збільшення часу напіввиведення препарату спостерігається при печінковій недостатності, незначне збільшення періоду напіввиведення препарату спостерігається також при нирковій недостатності.[4]

Показання до застосування[ред.ред. код]

Прасугрель застосовується переважно у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою призначається для запобігання або зменшення ризику тромбозу коронарних судин у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарду як без підйому сегмента ST, так із з підйомом сегмента ST), та при проведенні крізьшкірного коронарного втручання.[4]

Побічна дія[ред.ред. код]

При застосуванні прасугрелю найчастішими побічними ефектами є: артеріальна гіпертензія (8 % випадків застосування) або гіпотензія (4 %), гіперхолестеринемія (7 %), головний біль (6 %), носова кровотеча (6 %) або інші кровотечі (зокрема, шлунково-кишкові кровотечі до 2 %), задишка (5 %), нудота (5 %), біль у спині (5 %) або в кінцівках (до 3 %), кашель (4 %), головокружіння (4 %), швидка втомлюваність (4 %), фібриляція передсердь, брадикардія, біль в грудній клітці, периферичні набряки, свербіж шкіри, гарячка, діарея, лейкопенія, анемія, алергічні реакції (у тому числі набряк Квінке).[10] Характерним побічним ефектом прасугрелю, як і інших тієнопіридинів, є тромботична тромбоцитопенічна пурпура, щоправда, даний побічний ефект зустрічається рідко.[11]

Протипокази[ред.ред. код]

Прасугрель протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при гострих кровотечах, важкій печінковій недостатності, при наявності в анамнезі інсульту або транзиторного порушення мозкового кровообігу, при вагітності та годуванні грудьми.[4]

Форми випуску[ред.ред. код]

Прасугрель випускається у вигляді таблеток по 0,005 та 0,01 г.[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Прасугрель в сравнении с клопидогрелем у больных острыми коронарными синдромами. (рос.)
  2. а б в АНТИТРОМБОЦИТАРНАЯ ТЕРАПИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ (рос.)
  3. а б в О безопасности прасугреля в сравнении с клопидогрелем. Увеличивается ли еще больше риск кровотечений на фоне ингибиторов рецепторов гликопротеина IIb/IIIa? (рос.)
  4. а б в г д http://www.vidal.ru/drugs/molecule/2227 (рос.)
  5. European Public Assessment Report for Efient. EMA. 2009.  (англ.)
  6. Baker WL, White CM (2009). Role of prasugrel, a novel P2Y(12) receptor antagonist, in the management of acute coronary syndromes. American Journal of Cardiovascular Drugs 9 (4). с. 213–229. PMID 19655817. doi:10.2165/1131209-000000000-00000.  (англ.)
  7. а б Двойная антитромбоцитарная терапия: когда и как назначать, прерывать и возобновлять (рос.)
  8. а б Прасугрель эффективнее клопидогреля вне зависимости от использования ингибиторов гликопротеина IIb/IIIa. (рос.)
  9. а б Прасугрель эффективен не меньше чем тикагрелор, но оба препарата достигают малого ингибирования тромбоцитов через два часа после приема (рос.)
  10. Efient: Highlights of prescribing information (англ.)
  11. Тиклопидин-, клопидогрел- и прасугрель-ассоциированная тромботическая тромбоцитопеническая пурпура: 20-летний обзор от Южного Объединения по Изучению Побочных Реакций (SONAR) (рос.)
  12. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/2227 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]