Президентська кампанія Дональда Трампа 2016

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дональда Трампа в президенти
Кампанія Праймеріз Республіканської партії США (2016)
Президентські вибори у США 2016
Кандидат Дональд Трамп
Голова The Trump Organization
(1971–2016)

Майк Пенс
50-й губернатор Індіани
(2013–2017)
[1]
Партійна приналежність Республіканська партія США
Стан Оголошення: 16 червня 2015
Здобуття більшості делегатів: 4 травня 2016
Офіційний кандидат від партії: 19 липня 2016
Перемога на виборах: 9 листопада 2016
Штаб-квартира Трамп-тауер
Мангеттен, Нью-Йорк[2]
Ключові особи Стівен Беннон (виконавчий директор)
Келліенн Конвей (менеджер кампанії)
Девід Боссі (заступник менеджера кампанії)
Бен Карсон (голова Комітету з вибору віце-президента)
Джефф Сешнс (голова Комітету з національної безпеки)
Майкл Флінн (радник з військових питань)
Руді Джуліані (старший радник)
Майк Пенс (організатор процесу передачі президентських повноважень)[3]
Пол Манафорт (голова кампанії; пішов з посади 19 серпня 2016)
Корі Левандовскі (менеджер кампанії; пішов з посади 20 червня 2016)[4]
Зібрано коштів 341 062 859 дол. США (листопад 2016[5])
Гасло Make America Great Again
Вебсайт
www.donaldjtrump.com

Президентська кампанія Дональда Трампа — виборча кампанія підприємця і телеведучого, автора книг, кандидата в президенти від Республіканської партії на виборах президента Сполучених Штатів 2016 року. Основна стратегія Трампа — виграти достатню кількість праймеріз і кокусів, щоб досягти більшості голосів делегатів у першому турі, закріпивши висунення на посаду президента.

Трамп вирізняється популістською позицією стосовно нелегальної міграції. Бажання призупинити несправедливі, на його думку, торговельні Угоди і військові інтервенції[6][7][8][9][10] принесло йому особливу підтримку серед «синіх комірців»[11]. У підсумку, Трамп став головним претендентом на висунення в президенти від Республіканської партії[12][13][14][15][16]. Деякі світові лідери висловили стурбованість з приводу його перспективи стати президентом[17][18].

8 листопада 2016 року Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах, обійшовши за кількістю голосів виборників Гілларі Клінтон[19].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bradner, Eric; Bash, Dana; Lee, MJ (14 липня 2016). Donald Trump selects Mike Pence as VP. CNN. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2016. 
  2. Flegenheimer, Matt; Haberman, Maggie (29 березня 2016). With the New York Presidential Primary, the Circus Is Coming Home. The New York Times. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016. 
  3. Named: Donald Trump aide who let Melania speak Michelle Obama's words – campaign chairman's former lobbying partner faces calls to be sacked as Republican's camp is plunged into civil war. Dailymail. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016. 
  4. Trump campaign fires staffer over Facebook posts. CNNl. 2 серпня 2015. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 18 жовтня 2016. 
  5. Candidate (P80001571) Summary Reports – 2016 Cycle. Федеральна виборча комісія США. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 23 грудня 2016. 
  6. Jonah Goldberg (19 серпня 2015). Donald Trump & Bernie Sanders -- America's Populist Backlash - National Review Online. National Review. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  7. How Trump Exposed the Tea Party. POLITICO Magazine. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2016. «For years the Republican elite has gotten away with promoting policies about trade and entitlements that are the exact opposites of the policies favored by much of their electoral base. Populist conservatives who want to end illegal immigration, tax the rich, protect Social Security and Medicare, and fight fewer foreign wars have been there all along. It’s just that mainstream pundits and journalists, searching for a libertarian right more to their liking (and comprehension), refused to see them before the Summer of Trump.» 
  8. Nativism And Economic Anxiety Fuel Trump's Populist Appeal. NPR. 4 вересня 2015. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  9. Chris Lehmann (22 серпня 2015). Donald Trump and the Long Tradition of American Populism. Newsweek. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 22 грудня 2016. 
  10. Ben Jacobs (13 жовтня 2015). The Donald Trump doctrine: 'Assad is bad' but US must stop 'nation-building'. The Guardian. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  11. Philip Bump (4 грудня 2015). Why Donald Trump's big advantage among those without college degrees is important. The Washington Post. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  12. Adam Sexton (5 січня 2016). Donald Trump touts poll results to crowd in Claremont. WMUR. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  13. Donald Trump blasts Barack Obama, touts poll numbers. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 22 грудня 2016. 
  14. Jennifer Agiesta (July 26, 2015).
  15. RealClearPolitics - Election 2016 - 2016 Republican Presidential Nomination. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 грудня 2016. 
  16. Trump tops CNN poll of 2016 Republicans, says he leads 'movement'. Reuters. 26 липня 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 22 грудня 2016. 
  17. Reals, Tucker (10 березня 2016). What the world thinks: Foreign leaders react to Trump. CBS News. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016. 
  18. Dorell, Oren; Durando, Jessica (16 березня 2016). Like 'Hitler'? How world leaders see Donald Trump. USA Today. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 29 березня 2016. 
  19. Трамп победил Клинтон на выборах президента США: как это было. РБК. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]