Президентські вибори в Білорусі 2020

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2015 Білорусь 2025
Президентські вибори в Білорусі 2020
9 серпня 2020 року
Явка: 84,28%[1]
Президент Республики Беларусь Александр Лукашенко.jpg Sviatlana Cichanowskaja Vitebsk 01.jpg
Кандидат Олександр Лукашенко Світлана Тихановська
Голосів виборців 4 661 075 588 622
Відсоток 80,1% (за версією ЦВК) [1] 10,1% (за версією ЦВК)[1]

Вибори Президента Республіки Білорусь 2020 року — шості чергові вибори білоруського президента, що відбулися 9 серпня 2020 року[2]. ЦВК оголосила про перемогу Олександра Лукашенка, що займає цю посаду з 1994 року п'ять термінів поспіль.

Недопущення до участі та арешти популярних опозиційних кандидатів, фактична заборона проводити соціологічні дослідження передвиборчих рейтингів, а також суттєві розбіжності між попередніми офіційними результатами та паралельним підрахунком опозиції спричинили суспільний резонанс і масові протести.

В травні 2020 року стала відомою дата виборів. На той час найбільш популярними опозиційними кандидатами були колишній голова правління «Белгазпромбанку» Віктор Бабарико та відеоблоґер Сергій Тихановський. Невдовзі обох заарештували і до участі у виборах не допустили. У відповідь на арешт чоловіка свою кандидатуру подала Світлана Тихановська. Її зареєстрували і вона стала фактично єдиним популярним опозиційним кандидатом. До «Об'єднаного штабу» Тихановської увійшли представники Бабарика та Цепкала (іншого альтернативного кандидата).

Тихановська називала себе «перехідним» кандидатом і заявляла, що у випадку перемоги проведе перевибори за демократичними стандартами.[3][4] 14 серпня було оголошено про створення Координаційної ради зі зміни влади в Білорусі, куди увійшли зокрема нобелівська лавреатка Світлана Алексієвич, колишній міністр культури Павло Латушко та представники найбільших страйкуючих підприємств.[5] Серед своїх цілей рада назвала організацію чесних перевиборів.

Жодні з попередніх виборів президента Білорусі, за винятком перших, не було визнано вільними міжнародною спільнотою.

Передумови[ред. | ред. код]

Шості президентські вибори мають відбудутися згідно з двічі зміненою Конституцією, в ході референдумів 1996 і 2004 років. У ході першого референдума в листопаді 1996 року, відбулося розширення повноважень Президента і створення двопалатного парламенту — Національних зборів. У результаті другого референдуму 2004 року з Конституції були зняті обмеження президентських термінів. Посада президента при цьому, з моменту її створення 1994 року, займає Лукашенко, який здобув перемогу на виборах 1994, 2001, 2006, 2010, 2015 років. Суперпрезидентська форма правління надає президенту Республіки право на розпуск обох палат парламенту; видання декретів, що мають статус закону; призначення 6 з 12, включаючи Голову, і зняття всіх суддів Конституційного суду, Верховного суду та інших судів усіх рівнів. Це мають бути перші вибори президента Білорусі, що пройдуть без спостерігачів ОБСЄ через те, що офіційний Мінськ не запросив спостерігачів[6].

На початку 2020 року білоруська опозиція проводила праймеріз для визначення єдиного кандидата.[7] З розпалом пандемії їх було скасовано, а найпопулярніший кандидат на той час Павло Северинець оголосив про вихід із праймеріз. Серед причин цього рішення назвав масову участь чиновників та провладних активістів, які, на його думку, намагалися вплинути на результати з користю для влади.[8] Пізніше інші учасники відмовилися від участі у виборах, вважаючи їх проведення неможливим у розпал епідемії.[9]

Група білоруських програмістів створила платформу «Голос» для альтернативного підрахунку голосів. Автори платформи закликали громадян Білорусі надсилати телеграм-боту фотографії заповнених бюлетенів, зроблені з обох боків.[10] Напередодні виборів Генпрокуратура Білорусі запропонувала заблокувати «Голос».[11]

Виборча система[ред. | ред. код]

Згідно з Конституцією Білорусі, Президент країни обирається строком на 5 років і вступає на посаду після складення присяги (стаття 81 Конституції)[12]. Вибори президента призначаються Палатою представників Національних зборів Білорусі не пізніше, ніж за п'ять місяців і проводяться в неділю не пізніш як за два місяці до закінчення терміну повноважень чинного Президента (стаття 81)[12]. Президентом може бути обраний громадянин Білорусі за народженням, не молодше 35 років, що володіє виборчим правом і постійно проживає в Білорусі не менше десяти років безпосередньо перед виборами (стаття 80)[12]. Кандидатом у президенти не має права бути громадянин, який має судимість. Голосувати на виборах президента мають право громадяни Білорусі, які досягли на момент виборів 18 років[12].

Передвиборна ситуація[ред. | ред. код]

Хронологія подій[ред. | ред. код]

  • 8 травня — Палата представників Національних зборів призначила дату проведення президентських виборів — 9 серпня 2020 року; також пропонувалися дати 16, 23 і 30 серпня[2].
  • 15 травня — останній день подач заяв про реєстрацію ініціативних груп з висунення кандидатів; подано 55 заяв, що стало рекордом за всю історію країни[13].
  • 20 травня — в ході трьох засідань Центральної комісії Білорусі з виборів та проведення референдумів (15, 19 і 20 травня) зареєстровано 15 ініціативних груп[14].
  • 22 травня — утворення територіальних виборчих комісій[15].
  • 29 травня — пікет в Гродні, в ході якого було затримано лідера ініціативної групи Світлани Тихановської Сергія Тихановського, а також ще 9 осіб, серед яких були активісти і члени ініціативної групи Світлани Тихановської. Як пояснили в МВС, «були затримані особи, в тому числі раніше судимі, які неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності, які застосували насильство по відношенню до співробітників міліції Ленінського РВВС з метою перешкоджання їх законній діяльності. Серед затриманих гомельський блогер Сергій Тихановський»[16].
  • 5 червня — пройшов перший у передвиборній кампанії пікет зі збору підписів за висунення Лукашенка в президенти[17].
  • 10 червня — Лукашенко доручив надати ЦВК підтримку під час виборчої кампанії[18].
  • 11 червня — Департамент фінансових розслідувань порушив кримінальну справу стосовно низки співробітників Белгазпромбанка, главою якого був Віктор Бабарико; в банку було проведено декілька обшуків, 15 осіб було затримано[19].
  • 17 червня — рахунок виборчого штабу Віктора Бабарико був заблокований, розмір заблокованої суми становив понад 100 тисяч білоруських рубелів[20].
  • 18 червня — вранці були затримані Віктор і Едуард Бабарико; ввечері цього ж дня в Мінську пройшла так звана «Акція солідарності» — кілька тисяч людей вишикувалися в живий ланцюг від площі Якуба Коласа до площі Незалежності, відстань між якими становить понад 3 кілометри. Супроводжувалася акція оплесками і гудками проїжджаючих автомобілів. Акція тривала більше шести годин і закінчилася після опівночі[21][22].
  • 19 червня — Юрій Губаревич і Олександр Таболіч знялися з президентських перегонів[23][24]; після робочого дня у багатьох містах країни (Мінськ, Гомель, Могильов, Орша, Пінськ і інші.) пройшли чергові численні «Акції солідарності»[25]. Подекуди проходили затримання, а в Бресті і Молодечно відбулися зіткнення з ОМОНом; за даними МВС було затримано 270 громадян[26]; ввечері цього ж дня вийшло записане раніше звернення Віктора Бабарика, в якому той запропонував провести республіканський референдум щодо повернення Конституції 1994 року[27].
  • 30 червня — відбулося засідання ЦВК, в ході якого 5 претендентів в кандидати в президенти були відмовлені в реєстрації. Серед них — Валерій Цепкало, у якого визнали лише 75 тисяч підписів зі ста тисяч необхідних[28].
  • 14 липня ЦВК Білорусі вирішив не допускати Бабарика кандидатом у президенти на виборах 2020 року, озвученою причиною в ЦВК назвали «незадекларовану власність в офшорах»[29].
  • 24 липня Бабарику було пред'явлено нове обвинувачення: у дачі та отриманні хабара[30]. Того ж дня суд продовжив арешт Сергія Тихановського на 15 діб. Його тримають під вартою за мітинг 27 травня у Могильові[31]. Також Валерій Цепкало виїхав з Білорусі до Росії та вивіз із собою дітей. Він заявив, що його хотіли затримати, а його дружину позбавити батьківських прав[32].
  • 29 липня держінформагентство БелТА повідомило про затримання 33 бойовиків ПВК «Вагнера», які прибули до Білорусі нібито для здійснення провокацій та дестабілізації обстановки в період виборчої кампанії.[33] Пізніше Білорусь передала бойовиків Росії. 18 серпня Українська правда з посиланням на співрозмовника в Головному управлінні розвідки, опублікувала інформацію про те, що російських бойовиків до Білорусі виманили українські спецслужби з метою вивезти в Україну. Операція нібито зірвалася після доповіді в Офісі Президента України.[34]

Перебіг виборів[ред. | ред. код]

У виборах 9 серпня брало участь 5 кандидатів (О. Лукашенко, С. Тихановська, А. Канопацька, А. Дмитрієв та С. Черечень). ЦВК відмовила в реєстрації Віктору Бабарико, Валерію Цепкало, Юрію Ганцевичу, Володимиру Непомнящих, Ользі Ковальковій та Миколі Козлову, також було зменшено кількість спостерігачів, допущених до виборів. При цьому більшість зареєстрованих спостерігачів були представниками Лукашенка. ПАРЄ, ОБСЄ і Парламентська асамблея ОБСЄ не направляли спостерігачів на вибори[35].

За даними Центрвиборкому, 42% виборців проголосували достроково[36].

В день виборів, 9 серпня, силовики Білорусі затримали спостерігача Максима Демидовича в Мінському палаці юнацтва, його колегу Любов Ковальову вони планували доправити до РУВС з лікарні. Ковальова потрапила до лікарні після того, як міліціянти вигнали спостерігачів з дільниці[37]. На виборах були понад 200 іноземних спостерігачів (в основному з країн колишнього СРСР) та представники посольств. Було акредитовано 53 868 національних спостерігачів[38].

О 12:00 явка на вибори склала 54%, а самі вибори визнали такими, що відбулися. Вдень у Мінську було затримано знімальну групу російського телеканалу Дождь, це сталося після розмови журналістів з колегою кандидатки в президенти Світлани Тіхановської[39].

Неможливість проголосувати[ред. | ред. код]

На деяких дільницях у Білорусі і на закордонних дільницях були ситуації, коли виборці не могли проголосувати. Так сталося, наприклад, в Києві, Москві, Петербурзі, Вільнюсі.[40]

Ініціативні групи[ред. | ред. код]

На засіданнях ЦВК, що відбулися 15[41],19[42] і 20 травня[43] були зареєстровані ініціативні групи наступних претендентів:

Претендент Посада (на момент висування) Суб'єкт висування Заявили про участь Дата реєстрації ініціативної групи Чисельність ініціативної групи (людей)[44]
1 Олександр Лукашенко Президент Білорусі (з 1994 року), Президент Національного Олімпійського комітету Самовисування 17 листопада 2019[45] 15 травня 2020 11480
2 Віктор Бабарико Колишній голова Правління ВАТ «Бєлгазпромбанку» Самовисування 12 травня 2020[46] 20 травня 2020 8904
3 Сергій Черечень Голова партії Білоруська соціал-демократична Грамада БСДГ 11 січня 2020[47] 20 травня 2020 1127
4 Ганна Канопацька депутат Палати представників VI скликання (2016—2019) Самовисування 12 травня 2020[48] 20 травня 2020 1314
5 Андрій Дмитрієв Співголова ГО «Говори правду» ГО «Говори правду!» 8 травня 2020[49] 20 травня 2020 2399
6 Світлана Тихановська Перекладачка. Дружина Сергія Тихановського, автора YouTube-каналу «Країна для життя», якому ЦВК відмовила в реєстрації ініціативної групи з висунення в кандидати на президентський посаду. Самовисування 15 травня 2020[50] 20 травня 2020 247

Для реєстрації кандидата в президенти ініціативним групам необхідно зібрати, як мінімум 100 000[51] підписів на підтримку свого кандидата.

Вибулі претенденти[ред. | ред. код]

  • 26 травня Олег Гайдукевич заявив, що знімається з президентської гонки[52].
  • 15 червня Наталія Кисіль заявила, що знімається з президентської гонки[53].
  • 19 червня Юрій Губаревич і Олександр Таболич заявили, що знімаються з президентської гонки[23][24].
  • 30 червня ЦВК відкинула кандидатури Юрія Ганцевича, Володимира Непомнящего, Ольги Ковалькової, Миколи Козлова і Валерія Цепкало[28].
  • 14 липня ЦВК Білорусі вирішив не допускати Бабарика кандидатом у президенти на виборах 2020 року, озвученою причиною в ЦВК назвали «незадекларовану власність в офшорах»[54].
Кандидат Посада (на момент висування) Суб'єкт

висування

Заявили

про

участь

Дата реєстрації

ініціативної групи

Чисельність ініціативної

групи (людей)

Причина неучасті
1 Олег Гайдукевич Депутат Палати представників VII скликання (з 2019), голова Ліберально-демократичної партії, колишній працівник МВС. ЛДПБ 5 серпня 2019[55] 15 травня 2020 4034 Зняв свою кандидатуру на користь Олександра Лукашенка[52]
2 Наталія Кисіль Індивідуальний підприємець Самовисування 11 травня[56] 19 травня 2020 147 Зняла свою кандидатуру на користь Лукашенка, Губаревича, Канопацкої, Тихановскої, Цепкало і Дмитрієва[53]
3 Олександр Таболич Музикант, лідер фолк-метал групи «Znich» Самовисування 15 травня 2020[57] 20 травня 2020 116 Зняв свою кандидатуру
4 Юрій Губаревич Глава руху «За Свободу» Рух «За Свободу» 15 травня 2020[58] 20 травня 2020 120 Зняв свою кандидатуру
5 Юрій Ганцевич Фермер-блогер Самовисування 10 травня 2020[59] 15 травня 2020 173 Не здав необхідні підписи і документи в ЦВК
6 Володимир Непомнящий Пенсіонер ОГП 13 травня 2020[60] 15 травня 2020 125 Не здав необхідні підписи і документи в ЦВК
7 Ольга Ковалькова Співголова оргкомітету по створенню партії «Білоруська християнська демократія» БХД 15 травня 2020[58] 20 травня 2020 120 Не здав необхідні підписи і документи в ЦВК
8 Микола Козлов Виконувач обов'язків голови Об'єднаної громадянської партії ОГП 15 травня 2020[58] 20 травня 2020 121 Не здав необхідні підписи і документи в ЦВК
9 Валерій Цепкало Ініціатор і творець Білоруського Парку високих технологій Самовисування 8 травня 2020[61] 20 травня 2020 884 Менше необхідних 100 000 визнаних дійсними

Збір підписів[ред. | ред. код]

Етап збору підписів розпочався 21 травня і завершився 19 червня. Для реєстрації кандидата в президенти ініціативним групам необхідно зібрати, як мінімум 100 000 підписів на підтримку свого кандидата[62].

До зняття своєї кандидатури Олег Гайдукевич заявив, що за нього було зібрано 30 тис. підписів.

4 кандидата від опозиції (Губаревич, Ковалькова, Козлов і Непомнящий) збирати необхідні 100 тис. підписів не планували, вони зареєстрували свої ініціативні групи для проведення дозволених законом пікетів. Олександр Таболіч також збирати необхідні сто тисяч не планував[63].

5 червня голова ініціативної групи Олександра Лукашенка голова Федерації профспілок Михайло Орда заявив, що за чинного Президента Білорусі зібраний вже мільйон підписів[64]. На наступний день Віктор Бабарико перший серед альтернативних кандидатів повідомив про те, що зібрав потрібну кількість підписів[65]. Через два дні, 8 червня вже Валерій Цепкало заявив про зібрані ста тисячах підписів[66]. 10 червня Канопацька і Наталія Кисіль сповістили про те, що також зібрали 100 тисяч підписів[67]. 12 червня Лукашенко повідомив, що за нього було зібрано вже півтора мільйона підписів[68]. Увечері 15 червня Світлана Тихановська повідомила про те, що її ініціативна група зібрала необхідні 100 тисяч підписів[69]. 16 червня Андрій Дмитрієв також повідомив про зібрані ста тисячах підписів[70]. Станом на ранок 18 червня Віктор Бабаррико зібрав 420 тисяч підписів, що є абсолютним рекордом для альтернативного кандидата в президенти за всю історію виборів в незалежній Білорусі[71].

Кандидат Зібрано

підписів

[72][63][73][74][75]

Здано

підписів

Прийнято

підписів

Відсоток прийнятих підписів
1 Олександр Лукашенко 2 000 000 >2 000 000 1 939 572 96,98%
2 Віктор Бабарико 435 119 107 000[76] 106 841 45,41%
3 Андрій Дмитрієв 100 000 107 000 106 841 99,85%
4 Ганна Канопацька 110 000 110 000 146 588 133,26%
5 Світлана Тихановська 146 000 >110 000[77] 104 757 95,23%
6 Валерій Цепкало 214 000 160 000[78] 75 249 47,03%
7 Наталія Кисіль 108 000 знялася з президентських перегонів
8 Сергій Черечень 106 500 близько. 106 000 143 109 135,01%

Брак підписів[ред. | ред. код]

29 червня районні виборчі комісії перевіряли справжність поданих претендентами в кандидати в президенти підписів. Протягом цілого дня приходили повідомлення про те, що підписи Віктора Бабарико та Валерія Цепкало масово визнавали недійсними. Так, в Гомелі відкинули 4 870 підписів за Віктора Бабарико, з огляду на те що 23,3% з них були визнані недійсними. Подані 1 956 підписів за Валерія Цепкало були також визнані недійсними. Подібні ситуації відбувалися в Світлогорську, Вітебську, Борисові, Мозирі, Гродні та в інших містах[79].

У Фрунзенському районі Мінська — в найбільшій територіальній одиниці країни — відкинули всі 47 тис. підписів, зібраних на підтримку Віктора Бабарико, у Цепкало — 17,8 тис. підписів. У Московському районі повідомили про 30 тисячах невизнаних підписів за Бабарико[80]. Таким чином, по всій країні відкинули понад 100 тисяч із зібраних 435 тисяч підписів за екс-банкіра Белгазпромбанка.

Передвиборчі рейтинги кандидатів[ред. | ред. код]

В Білорусі заборонені соц-опитування.[81] Але незалежні ЗМІ проводять онлайн-опитування.[82]

Інтернет-опитування[ред. | ред. код]

Станом на 6 червня 2020, популярність кандидатів за даними спеціальної служби Primaries.by така[83]:

Кандидат Відсоток голосів
Віктор Бабарико 59.4
Валерій Цепкало 18.7
Світлана Тіхановська 14.8
Олександр Лукашенко 3.01
Ганна Конопацька 0.7

У опитуванні взяли участь 48,258 осіб[84].

Саша 3%[ред. | ред. код]

У кінці травня 2020 року популярні білоруські видання Onliner і Tut.by, а також кілька телеграм-каналів провели онлайн-опитування. За результатами, Лукашенко набрав лише 3%, через що він отримав прізвисько «Саша 3%».[85][82]

Меми[ред. | ред. код]

Під час виборів було кілька мемів про Лукашенка, одні з найпопулярніших:[86]

Офіційні результати[ред. | ред. код]

ЦВК Білорусі опублікувала такі результати. Частина міжнародної спільноти не визнає їх дійсними, а частина громадян Білорусі протестує проти фальсифікацій.

Кандидат Партія Голоси %
Олександр Лукашенко Незалежний 4,661,075 80.10
Світлана Тихановська Незалежний 588,622 10.12
Ганна Канопацька Незалежний 97,489 1.67
Андрій Дмитрієв Незалежний 70,671 1.20
Сергій Черечень Білоруська соціал-демократична громада 66,613 1.14
Проти всіх 267,360 4.59
Недійсні/чисті бюлетені 69,505
Загалом 5,818,955 100
Явка 84.17
Джерело: ЦВК Білорусі[91][92]

20 серпня 2020 платформа «Голос», що займалася паралельним підрахунком голосів, опублікувала звіт на основі 1310 протоколів, згідно з якими Тихановська набрала понад 81% голосів.[93]

Протести й репресії[ред. | ред. код]

У різних містах Білорусі з початку літа 2020-го поновилися протести проти чинного президента Лукашенка. Протестувальники сформували «ланцюг солідарності» вишикували в Гомелі, Могильові, Бобруйську, Барановичах, Гродні, Вітебську. Після цього ОМОН у Мінську почав витісняти учасників акції з проспекту Незалежності[94][95].

19 червня було затримано щонайменше 100 учасників протестів та 10 журналістів[96]. Затримання пройшли в Мінську, Бобруйську, Вітебську, Гомелі, Гродні та Могильові[97].

Окрім того, 18 червня міліціянтами в Гомелі було затримано кандидата в президенти Віктора Бабарико, приводом для затримання було заявлено несплату податків та легалізацію незаконно отриманих доходів[98][99]. 22 червня влада також заарештувала сина Бабарико Едуарда[100].

19-20 червня протести продовжились, міліціянтами особливого призначення лише в столиці було заарештовано понад 150 активістів, та ще стільки ж в інших містах країни. МВС Білорусі склало 270 протоколів за «порушення порядку» й «непокору міліції»[101][102]. Списки затриманих викладають та оновлюють на сайті правозахисного центру «Вясна», після цього влада позбавила даний центр акредитації.

15 липня під час протестів було затримано понад 250 учасників, постраждало 6 міліціонерів[103].

9 серпня в день виборів почалися масові протести по всій країні[104]. Між мітингувальниками та міліцією відбулися масові зіткнення, чимало людей було затримано. За даними правозахисників, станом на ранок 10 серпня кількість затриманих протестувальників перевищувала дві сотні[105].

Вдень 9 серпня Белта повідомила, що за даними МВС Білорусі було затримано 3000 чоловік, 2000 — у Мінську, 1000 — в інших регіонах.[106]

Під час акцій протесту, зокрема, побили українського фотокореспондента й затримали 9 громадян України, а також трьох польських студентів[107][108].

Після виборів, за повідомленням міністра закордонних справ країни Литви Лінаса Лінкявічуса Світлана Тихановська покинула Білорусь і станом на 11 серпня перебувала у Литві.[109]

12 серпня на стихійні акції протесту в Мінську з вимогою зупинити насильство силовиків і провести чесні вибори президента Білорусі вийшли працівники місцевих ринків, родичі затриманих демонстрантів, а також сотні жінок у білому[110]. А на вечір анонсовано масштабне блокування доріг[111]. Разом із тим, у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі визнали, що стріляли по протестувальниках на влучання[112].

Тим часом опозиційний політик Білорусі та екс-кандидат у президенти Валерій Цепкало оголосив про створення фронту національного порятунку країни[113].

Білоруська письменниця та лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич вважає, що Олександр Лукашенко має піти з посади[114]

13 серпня на протест вийшли працівники низки провідних білоруських підприємств. До загальнонаціонального страйку проти дій влади долучилися сотні працівників найбільшого в країні підприємства Білоруський автомобільний завод[115].

14 серпня на масові страйки на підприємствах Білорусі відреагував Лукашенко, заявивши, що такі протести можуть негативно позначитися на їхній майбутній роботі[116]. Тим часом, протестувальники анонсували найбільший в історії Білорусі марш свободи. Планується, що захід розпочнеться у неділю, 16 серпня, о 14:00[117].

15 серпня безвісти зник один з членів ЦВК Білорусі Костянтин Шишмаков з Вовковиська, який до цього відмовився підписувати протокол про вибори в Білорусі. 18 серпня було знайдено його тіло в річці Німан[118].

17 серпня, після наймасштабнішого в історії Білорусі Маршу за свободу, Тихановська заявила про готовність стати національним лідером, щоб країна «заспокоїлася й увійшла в нормальний ритм»[119]. Лукашенко ж, виступаючи перед працівниками МКЗТ, заявив: «Поки ви мене не вб'єте, інших виборів не буде»[120].

18 серпня Тихановська записала нове відеозвернення з нагоди дня народження свого чоловіка, політв'язня Сергія Тихановського[121].

Згодом звільнений через підтримку протестувальників керівник Купаловського театру Павло Латушко, який є членом координаційної ради об'єднаної опозиції, заявив про погрози[122].

20 серпня Генпрокуратура Білорусі відкрила справу за статтею про захоплення влади опозицією[123].

21 серпня Лукашенко пообіцяв розібратися з протестами «найближчими днями»[124].

23 серпня у центрі м. Мінськ відбувся Марш нової Білорусі, де за оцінками спостерігачів, зібралися понад 100 тисяч протестувальників. Увечері того ж дня, Лукашенко прилетів на вертольоті до Палацу незалежності в Мінську, при цьому будучи одягненим в бронежилет та з автоматом АКС-74У в руках[125].

30 серпня у Мінську та інших білоруських містах відбулись акції протесту, які назвали маршем миру та незалежності. На вулиці вийшли щонайменше десятки тисяч людей. За даними ЗМІ, в центрі столиці затримали кілька десятків людей. Серед затриманих є журналісти. Загалом влада повідомила про понад сто затриманих у країні. На численних відео видно, що протестувальники намагаються не дозволити затримувати своїх, тож виникали сутички. Багатотисячний натовп знову приходив до палацу Лукашенка, а той вкотре позував перед фотокамерами з автоматом в руках[126].

31 серпня у Білорусі було затримано двох лідерів протестів проти фальсифікацій на президентських виборах та насильства влади проти демонстрантів. Йдеться про співголову страйкового комітету "Білоруськалію" Анатолія Бокуна та членкиню президії Координаційної ради білоруської опозиції Лілію Власову. МВС Білорусі 31 серпня також повідомило, що під час "несанкціонованих акцій" напередодні в країні було затримано 173 особи, їм загрожує адміністративне покарання. 30 серпня в Мінську та у регіонах Білорусі відбулися чергові акції протесту. Лише у столиці кількість учасників демонстрації оцінюють у понад 100 тисяч осіб[127].

5 вересня під час акцій протесту в Мінську силовики затримали багато демонстрантів, серед яких – працівники ЗМІ[128].

Фальсифікації[ред. | ред. код]

На деяких дільницях у Білорусі явка була більшою за 100%. Про це повідомили спостерігачі.[129]

Псування бюлетенів[ред. | ред. код]

На деяких дільницях виборці жалілися на те, що видані бюлетені були зіпсовані: там були крапки або мітки. Бюлетені замінюють тільки на вимогу виборців.[129]

Міжнародна реакція[ред. | ред. код]

Першим із перемогою на виборах Олександра Лукашенка привітав голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін[130]. Слідом за ним вітання для Лукашенка надійшло і від президента РФ Володимира Путіна[131]. Президент Казахстану Токаєв Касим-Жомарт Кемельович теж одним із перших привітав Лукашенка.[132]

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький виступив з ініціативою провести надзвичайний саміт Євросоюзу у зв'язку з протестами в Білорусі після виборів президента[133]. У Європейському Союзі засудили дії білоруських силовиків щодо протестувальників[134].

Президент України Володимир Зеленський закликав до діалогу і терпіння.[135] Депутат ВРУ закликали до стриманості.[136]

14 серпня міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу мають намір обговорити ситуацію у Білорусі[137].

Президент Литви представив план виведення Білорусі із кризи, який передбачає три кроки: Перший крок — припинити застосування сили проти своїх громадян і загострення ситуації. Другий — звільнити всі ті тисячі громадян, які кинуті у тюрми. Третій — має початися діалог між владою та людьми, для цього потрібно створити Національну раду у складі представників уряду та громадянського суспільства. Посередниками у переговорах готові буди президенти Польщі та Латвії.[138] В ООН засудили масові арешти в Білорусі[139].

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив про необхідність проведення повторних виборів у Білорусі і допуску іноземних спостерігачів. В іншому випадку прем'єр пригрозив Мінську санкціями[140].

21 серпня Латвія та Естонія підготували санкції проти білоруських посадовців, причетних до силових розгонів протестів та фальсифікації виборів[141][142].

Результати[ред. | ред. код]

Вранці 10 серпня ЦВК Білорусі оприлюднила попередні підсумки президентських виборів: за Олександра Лукашенка проголосували 80,23% виборців, за Світлану Тихановську — 9,9%[143].

У Тихановської вже увечері 9 серпня заявили про перемогу на 3 дільницях у Мінську із значним відривом від Олександра Лукашенка. За неї проголосувало: дільниця № 51 Жовтневого району 1226 і за Лукашенка — 394; дільниця № 70 Первомайського району: за Лукашенка — 686, за Тихановську — 1023; дільниця № 37 Первомайського району: за Лукашенка — 297, за Тихановську — 848.[144] Штаб суперниці Лукашенка відмовився визнавати попередні результати виборів[145]. Сама ж Тіхановська назвала себе переможцем виборів президента у Білорусі[146].

Згідно офіційних попередніх результатів, опублікованих о 9:00 11 серпня, результати виборів були такими:

  • Олександр Лукашенко — 80,23%
  • Світлана Тихановська — 10,0%
  • Анна Канопацька — 1,68%
  • Андрій Дмитрієв — 1,04%
  • Сергій Черечень — 1,13%
  • Проти всіх — 6,02%

Остаточні результати виборів планується оголосити 14 серпня. Опубліковані дані багато хто з учасників виборів назвав підробленими, такі результати викликали посилення протестів в різних містах країни[147].

Офіційні результати, опубліковані 14 серпня[148]:

  • Олександр Лукашенко — 80,10%
  • Світлана Тихановська — 10,12%
  • Анна Канопацька — 1,68%
  • Андрій Дмитрієв — 1,21%
  • Сергій Черечень — 1,14%
  • Проти всіх — 4,59%

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ЦИК огласил окончательные итоги выборов. За Лукашенко проголосовало 80,1%, за Тихановскую — 10,1%. tut.by. 2020-08-14. Процитовано 2020-08-10. 
  2. а б StackPath. belsat.eu. Процитовано 2020-05-14. 
  3. Светлана Тихановская: «Я — переходный кандидат. Мы назначим новые выборы» — Belsat
  4. Суть программы Тихановской — перевыборы президента и референдум о возврате к Конституции 1994 года — naviny.by
  5. Названыя першыя сябры Каардынацыйнай рады- сайт Координаційної ради
  6. Вибори президента Білорусі вперше пройдуть без спостерігачів ОБСЄ. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-15. 
  7. Праймериз по-белорусски: как регионы выбирают «единого» соперника Лукашенко — Deutsche Welle
  8. Павел Северинец выходит из праймериз по выбору единого кандидата от оппозиции — tut.by
  9. Без «единого» от оппозиции. Участники праймериз отказались от участия в президентских выборах — tut.by
  10. Белорусские IT-технологии на выборах президента: зачем нужен «Голос»
  11. Генпрокуратура Беларуси предлагает заблокировать платформу «Голос»
  12. а б в г Конституция Республики Беларусь. www.pravo.by. Процитовано 2020-04-27. 
  13. ВЛАСОВ, Дмитрий (2020-05-15). Аншлаг, аншлаг! Подано 55 заявлений о регистрации инициативных групп. naviny.by. Процитовано 2020-07-01. 
  14. «Александр Григорьевич? А зовут-то вас как!» Как ЦИК регистрировал группы бизнесменов и оппозиции. TUT.BY (ru). 2020-05-20. Процитовано 2020-07-01. 
  15. «Сложно только учителю — он в отпуске будет отвлекаться». В Беларуси сформировали избирательные комиссии. TUT.BY (ru). 2020-05-22. Процитовано 2020-07-01. 
  16. Занько, Настасья (2020-05-29). На пикете в Гродно Тихановского задержал ОМОН. С ним еще 9 человек - Люди Onliner. Onliner (ru). Процитовано 2020-07-01. 
  17. Ошуркевич, Татьяна (2020-06-05). Хроника выборов. Очереди на пикет Лукашенко, 65 000 подписей за Цепкало и заявление Бабарико - Люди Onliner. Onliner (ru). Процитовано 2020-07-01. 
  18. Лукашенко поручил оказать ЦИК необходимую поддержку по ходу избирательной кампании. www.belta.by (ru-RU). 2020-06-10. Процитовано 2020-07-01. 
  19. ДФР пришел с обысками в Белгазпромбанк. Реакция Газпромбанка. Sputnik Беларусь (ru). Процитовано 2020-07-01. 
  20. Welle (www.dw.com), Deutsche. В Беларуси заблокирован счет избирательного штаба Бабарико | DW | 17.06.2020. DW.COM (ru-RU). Процитовано 2020-07-01. 
  21. Акция солидарности в Минске. Как это было. naviny.by. 2020-06-19. Процитовано 2020-07-01. 
  22. Затримали і допитують потенційного супротивника Лукашенка на виборах. Українська правда (uk). Процитовано 2020-07-01. 
  23. а б Губаревич снялся с выборов. Blizko.by (ru). Процитовано 2020-07-01. 
  24. а б Музыкант Александр Таболич снялся с выборов. naviny.by. 2020-06-19. Процитовано 2020-07-01. 
  25. Гомель, Могилев, Орша, Пинск… Акции солидарности проходят во многих городах Беларуси. naviny.by. 2020-06-19. Процитовано 2020-07-01. 
  26. Welle (www.dw.com), Deutsche. У Білорусі на акціях солідарності затримали понад сотню людей | DW | 20.06.2020. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2020-07-01. 
  27. Опозиція у Білорусі пропонує повернутися до конституції 1994 року. glavcom.ua (uk). Процитовано 2020-07-01. 
  28. а б ЦВК Білорусі перевірила підписи кандидатів у президенти. Один з опонентів Лукашенка вибув із перегонів / СВІТ / Новини. gordonua.com. Процитовано 2020-07-01. 
  29. ЦВК Білорусі не допустила на вибори головного конкурента Лукашенка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-14. 
  30. У Білорусі пред'явили нове обвинувачення конкуренту Лукашенко. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-25. 
  31. Суд у Білорусі продовжив арешт конкуренту Лукашенка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-25. 
  32. Опонент Лукашенка виїхав до Росії. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-25. 
  33. Под Минском задержаны 32 боевика иностранной частной военной компании (подробности) — БелТА
  34. Затримання «вагнерівців» мало бути українською операцією, яка зірвалась після доповіді в ОП — Українська Правда
  35. Білорусь обирає президента: що потрібно знати. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-09. 
  36. Welle (www.dw.com), Deutsche. У Білорусі проходять вибори президента | DW | 09.08.2020. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2020-08-09. 
  37. У Білорусі затримали ще одного спостерігача на виборах. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-09. 
  38. ЦВК Білорусі заявляє, що вибори президента визнані такими, що відбулися. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-08-09. 
  39. У Мінську затримали журналістів російського телеканалу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-09. 
  40. У Києві не всі встигли проголосувати на виборах президента Білорусі, УП, 9 серпня 2020
  41. Заседание Центральной комиссии | Центральная комиссия Республики Беларусь по выборам и проведению республиканских референдумов. www.rec.gov.by. Процитовано 2020-05-23. 
  42. Заседание Центральной комиссии | Центральная комиссия Республики Беларусь по выборам и проведению республиканских референдумов. www.rec.gov.by. Процитовано 2020-05-23. 
  43. Заседание Центральной комиссии | Центральная комиссия Республики Беларусь по выборам и проведению республиканских референдумов. www.rec.gov.by. Процитовано 2020-05-23. 
  44. http://rec.gov.by/sites/default/files/pdf/2020/vyd.pdf
  45. Лукашенко заявив, що "не триматиметься за крісло" і анонсував участь у виборах. ТСН.ua (uk). 2019-11-17. Процитовано 2020-05-23. 
  46. Беларусь (2020-05-12). Глава «Белгазпромбанка» Виктор Бабарик выдвигает свою кандидатуру в президенты — Беларусь на TJ. TJ. Процитовано 2020-05-23. 
  47. Глава партии Белорусская социал-демократическая Грамада намерен выдвинуться кандидатом в президенты. TUT.BY (ru-RU). Процитовано 2020-05-23. 
  48. «Я пока не вижу конкурентов». Анна Канопацкая идет в президенты. TUT.BY (ru). 2020-05-12. Процитовано 2020-05-23. 
  49. Сопредседатель «Говори правду» Андрей Дмитриев объявил о намерении баллотироваться в президенты. TUT.BY (ru). 2020-05-08. Процитовано 2020-05-23. 
  50. Жена видеоблогера Тихановского идет в президенты. Telegraf.by (ru-RU). 2020-05-18. Процитовано 2020-05-23. 
  51. 15 мая — апошні дзень падачы заяў ад ініцыятыўных груп кандыдатаў у прэзідэнты. Наша Ніва (be). Процитовано 2020-05-23. 
  52. а б Олег Гайдукевич снимается с выборов. naviny.by. 2020-05-26. Процитовано 2020-07-01. 
  53. а б «Мы изначально планировали сняться до 15 июня в пользу Гайдукевича». Наталья Кисель снялась с выборов. TUT.BY (ru). 2020-06-15. Процитовано 2020-07-01. 
  54. ЦВК Білорусі не допустила на вибори головного конкурента Лукашенка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-14. 
  55. Олег Гайдукевич идет в депутаты, в лидеры ЛДП, а позже планирует и в президенты Беларуси. TUT.BY (ru). 2019-08-05. Процитовано 2020-07-01. 
  56. Еще один кандидат на предвыборную гонку. В президенты идет бизнесвумен из транспортной компании. news.tut.by (ru). 2020-05-11. Процитовано 2020-07-01. 
  57. Лидер группы Znich Александр Таболич будет собирать подписи за выдвижение кандидатом в президенты. naviny.by. 2020-05-20. Процитовано 2020-07-01. 
  58. а б в Усе трое ўдзельнікаў экс-праймерыз падалі дакументы, але з мінімальнай ініцыятыўнай групай. Наша Ніва (be). Процитовано 2020-07-01. 
  59. Фермер-блогер з Гомельшчыны ідзе ў прэзідэнты. belsat.eu (be). Процитовано 2020-07-01. 
  60. Падалі дакументы на ўдзел у выбарах Гайдукевіч і запамінальны пенсіянер з Гомеля Уладзімір Няпомняшчых. Наша Ніва (be). Процитовано 2020-07-01. 
  61. «Я пока не вижу конкурентов». Анна Канопацкая идет в президенты. TUT.BY (ru). 2020-05-12. Процитовано 2020-07-01. 
  62. 15 мая — апошні дзень падачы заяў ад ініцыятыўных груп кандыдатаў у прэзідэнты. Наша Ніва (be). Процитовано 2020-07-02. 
  63. а б От 10 тысяч до 200 тысяч. Сколько подписей за неделю собрали за будущих кандидатов в президенты. TUT.BY (ru). 2020-05-28. Процитовано 2020-07-02. 
  64. Михаил Орда: «На сегодняшний день уже собрано порядка миллиона подписей за Александра Лукашенко». 1prof (ru-RU). Процитовано 2020-07-02. 
  65. Бабарико объявил о том, что собрал 100 тысяч подписей. Sputnik Беларусь (ru). Процитовано 2020-07-02. 
  66. Цепкало вслед за Бабарико заявил о сборе 100 тысяч подписей. Политринг - Новости Беларуси. Процитовано 2020-07-02. 
  67. Канопацкая заявила о сборе необходимых 100 тысяч подписей. TUT.BY (ru). 2020-06-10. Процитовано 2020-07-02. 
  68. Лукашенко: за меня собрано уже полтора миллиона подписей. Sputnik Беларусь (ru). Процитовано 2020-07-02. 
  69. Светлана Тихановская собрала 100 тысяч подписей, необходимых для регистрации кандидатом в президенты. TUT.BY (ru). 2020-06-15. Процитовано 2020-07-02. 
  70. Дмитриев собрал 100 тысяч подписей. TUT.BY (ru). 2020-06-16. Процитовано 2020-07-02. 
  71. Штаб Бабарико: Виктор и Эдуард поехали сдавать очередную часть подписей и перестали выходить на связь. TUT.BY (ru). 2020-06-18. Процитовано 2020-07-02. 
  72. Ошуркевич, Татьяна (2020-06-07). Хроника выборов. 167 тысяч у Бабарико, 119 тысяч — у Цепкало, пикет на Комаровке - Люди Onliner. Onliner (ru). Процитовано 2020-07-02. 
  73. До конца сбора подписей осталось две недели. Кто сколько уже собрал. TUT.BY (ru). 2020-06-04. Процитовано 2020-07-02. 
  74. Валерий Цепкало собрал 119 тысяч подписей. TUT.BY (ru). 2020-06-08. Процитовано 2020-07-02. 
  75. Ошуркевич, Татьяна (2020-06-15). Хроника выборов. Еще один претендент снимает свою кандидатуру, у Бабарико 335 000 подписей, у Цепкало — 180 000 - Люди Onliner. Onliner (ru). Процитовано 2020-07-02. 
  76. Сколько подписей мы собрали и сдали в комиссии: герои, цифры и карта Беларуси. Виктор Бабарико (ru-RU). 2020-07-01. Процитовано 2020-07-02. 
  77. Тихановская сдала в ЦИК 110 тысяч подписей. Еще 36 тысяч не успели сдать. belsat.eu (ru). Процитовано 2020-07-02. 
  78. «Люди выражали несогласие». Цепкало высказался о прошедшей акции и избирательной кампании. TUT.BY (ru). 2020-06-19. Процитовано 2020-07-02. 
  79. Избиркомы бракуют тысячи подписей за претендентов. TUT.BY (ru). 2020-06-29. Процитовано 2020-07-02. 
  80. Почти 50 тысяч подписей за Бабарико забраковали в одном районе Минска. Першы Рэгіён (ru-RU). 2020-06-29. Процитовано 2020-07-02. 
  81. а б в Жарти про Сашу 3% стають головним мемом Білорусі — як на це реагує сам Лукашенко? Спойлер: злиться, НВ, 23 червня 2020
  82. а б в г д «Саша 3%»: Как в Беларуси смеются над очень низким рейтингом Лукашенко
  83. Primaries.by | Выборы 2020. primaries.by. Процитовано 2020-06-21. 
  84. Данные опросов на 6 июня: В избирательной гонке лидируют Бабарико, Цепкало и Тихановская. vrogacheve.ru. Процитовано 2020-06-20. 
  85. Вижу мем про Сашу 3%. Это же про Александра Лукашенко, да? Почему в Белоруссии его все так дразнят? Он обижается?, Медуза, 23 июня 2020
  86. Лукашенко ответил на мем «Саша 3%» и на «усатого таракана», Бабель, 23 червня 2020
  87. A Woman from Glybokoye Says All the Truth about Lukashenko, youtube, Mar 31, 2020
  88. а б «Стоп таракан»: президентские выборы вернули политику в Белоруссию, Reuters, 2 ИЮНЯ 2020
  89. Головні меми президентських виборів у Білорусі: «Саша 3%» та «Стоп тарган!», Еспресо, 14 червня 2020
  90. а б «Стоп таракан!»: белорусы удивили мир, Хартыя'97, 31.05.2020
  91. ЦИК огласил окончательные итоги выборов. За Лукашенко проголосовало 80,1%, за Тихановскую — 10,1% — tut.by
  92. Выборы Президента Республики Беларусь 9 августа 2020. vybary2020.by. Процитовано 10 August 2020. 
  93. Платформа «Голос» оприлюднила звіт про вибори в Білорусі. Результати істотно відрізняються від офіційних — Бабель
  94. У Білорусі поновилися протести. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-20. 
  95. Выбары-2020. Што адбываеццца ў Беларусі пасьля збору подпісаў і масавых затрыманьняў. Радыё Свабода (be). Процитовано 2020-06-20. 
  96. У Білорусі затримали більше 100 осіб під час протестів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-20. 
  97. Больш за 100 чалавек затрымалі ў «ланцугу салідарнасьці» па ўсёй Беларусі. Сьпіс. Радыё Свабода (be). Процитовано 2020-06-20. 
  98. В Білорусі затримали кандидата у президенти. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-20. 
  99. У дамах сям'і Бабарыкаў праходзіць ператрус, самога Віктара Бабарыку і ягонага сына дапытваюць. ФОТА, ВІДЭА. Радыё Свабода (be). Процитовано 2020-06-20. 
  100. У Білорусі заарештували сина опонента Лукашенка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-22. 
  101. В МВД рассказали, сколько человек задержали в пятницу на пикетах и акциях солидарности. TUT.BY (ru). 2020-06-20. Процитовано 2020-06-21. 
  102. Протести в Білорусі: МВС затримало приблизно 300 активістів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-21. 
  103. У Білорусі затримали понад 250 учасників протестів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-15. 
  104. У Мінську та інших містах Білорусі почалися сутички й затримання, УП, 9 серпня 2020
  105. Протести в Білорусі: кількість затриманих перевищила дві сотні. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  106. Во время незаконных акций 9 августа пострадали 39 правоохранителей и более 50 гражданских лиц, Белта, 10 серпня 2020
  107. У Білорусі затримали 9 українців та побили кореспондента - МЗС. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  108. Під час протестів у Білорусі затримали трьох польських студентів. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  109. Linas Linkevicius @LinkeviciusL· Svetlana #Tikhanovskaya is safe. She is in #Lithuania.
  110. У Мінську проходять нові протести: на вулицях – родичі затриманих, підприємці та сотні жінок в білому. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  111. У Білорусі анонсували масштабне блокування доріг. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  112. Влада Білорусі визнала, що стріляла по протестувальниках на ураження. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  113. Цепкало в Україні заявив про формування фронту мобілізації білорусів проти Лукашенка (відео). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  114. https://espreso.tv/news/2020/08/12/protesty_v_bilorusi_nobelivska_laureatka_z_literatury_aleksiyevych_zaklykala_lukashenka_pity_u_vidstavku
  115. Сотні працівників найбільшого в Білорусі підприємства БелАЗ вийшли на страйк (відео). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-13. 
  116. Лукашенко відреагував на масові страйки в Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-14. 
  117. У Білорусі пройде наймасштабніший в історії країни марш свободи. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-14. 
  118. Зниклий член виборчкому в Білорусі знайдений мертвим. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-18. 
  119. Тихановська заявила про готовність стати національним лідером (відео). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-17. 
  120. Лукашенко таки вийшов до робітників МКЗТ: поки ви мене не вб'єте, інших виборів не буде. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-17. 
  121. Тихановська записала нове звернення: "одна людина тримає в страху всю країну". www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-18. 
  122. Член білоруської опозиції заявив про погрози (фото). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-20. 
  123. У Білорусі відкрили справу про захоплення влади опозицією. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-20. 
  124. Лукашенко заявив, що розбереться з протестувальниками "найближчими днями". www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-21. 
  125. Марш нової Білорусі: кількість протестувальників у центрі Мінська оцінюють у понад 100 тисяч. 23.08.2020, 17:58
    Лукашенко прилетів в оточений силовиками Палац незалежності в Мінську: з вертольота вийшов з автоматом без магазину. ВIДЕО. 23.08.2020, 20:53
    Эйсмонт: весь день Лукашенко работал в ситуационном центре во Дворце независимости. (рос.) 23.08.2020
  126. Протести у Білорусі в день народження Лукашенка. Сутички, затримання і президент з автоматом. 30.08.2020
  127. У Білорусі затримали ще двох лідерів протестів проти Лукашенка. 31.08.2020
  128. Масштабні протести в Білорусі: у Мінську силовики затримали журналістів (фото, відео). 05.09.2020, 18:10
  129. а б На деяких дільницях у Білорусі явка перевищила 100% — спостерігачі, УП, 9 серпня 2020
  130. Сі Цзіньпін привітав Лукашенка з перемогою на виборах президента Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  131. Путін привітав Лукашенка з перемогою на виборах. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  132. Лукашенко начал получать поздравления с победой на выборах. Первыми поздравили Россия, Китай и Казахстан, Бабель, 10 серпень 2020
  133. У Польщі запропонували провести надзвичайний саміт ЄС у зв'язку з протестами в Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  134. Протести в Білорусі: у Євросоюзі відреагували на дії силовиків. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  135. Зеленский отреагировал на протесты в Беларуси. Призвал стороны к диалогу и терпимости, Бабель, 10 серпень 2020
  136. Депутаты Верховной Рады выступили с совместным заявлением в связи с событиями в Беларуси и призвали проявить сдержанность к протестующим, Бабель, 10 серпень 2020
  137. Глави МЗС країн-членів ЄС 14 серпня обговорять ситуацію у Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  138. https://ua.news/ua/prezydent-lytvy-predstavyl-plan-vyvoda-belarusy-yz-kryzysa/
  139. [https://www.pravda.com.ua/news/2020/08/12/7262728/ В ООН засудили масові арешти в Білорусі СЕРЕДА, 12 СЕРПНЯ 2020]
  140. [https://censor.net.ua/ua/n3213757 Прем'єр Чехії Бабіш виступив за повторні вибори в Білорусі і пригрозив санкціями]
  141. Латвія та Естонія введуть санкції проти білоруських посадовців. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-21. 
  142. www.mfa.gov.lv https://www.mfa.gov.lv/aktualitates/zinas/66420-latvijas-un-igaunijas-arlietu-ministrijas-kopigi-pazino-par-sankcijam-pret-baltkrievijas-amatpersonam Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2020-08-21. 
  143. Лукашенко набирає 80,23% - ЦВК Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  144. У Тихановської кажуть, що вона перемогла Лукашенка на трьох дільницях Мінська, УП, 9 серпня 2020
  145. У штабі суперниці Лукашенка відмовилися визнавати попередні результати виборів. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  146. Опозиціонерка Тіхановська назвала себе переможницею виборів президента в Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  147. Результати виборів в Білорусі: що відомо. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-10. 
  148. Выборі Президента Республики Беларусь (ru). 

Посилання[ред. | ред. код]