Президентські вибори у США 1988

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1984 США 1992
Президентські вибори у США 1988
8 листопада 1988
Джордж Герберт Вокер Буш Майкл Дукакіс
Кандидат Джордж Буш Майкл Дукакіс
Партія Республіканська партія США Демократична партія (США)
Голосів виборців 48 886 597 41 809 476
Відсоток 53,4 % 45,6 %
Президентські вибори у США 1988

Карта результатів президентських виборів. Червоним позначені штати, які підтримали республіканців; синім — демократів

Президентські вибори в США 1988 року проходили 8 листопада. Незважаючи на величезну популярність Рональд Рейган відповідно до 22-ї поправки до Конституції не міг висуватися на третій термін, тому республіканці номінували віце-президента Джорджа Буша-старшого. Демократи висунули губернатора Массачусетса Майкла Дукакіса. У той час як Буш вміло використовував на свою користь популярність Рейгана, передвиборна кампанія Дукакіса була відзначена низкою провалів та різкою критикою з республіканською боку (переважно, втім, брехливою, наприклад, настійна вимога відкрити медичну історію Дукакіса та натяки на його якесь психіатричне захворювання). Серйозне початкове превалювання Дукакіса в опитуваннях громадської думки (близько 17% на його користь) швидко випарувалося і внаслідок Буш здобув переконливу перемогу. Це стало третьою поспіль оглушливою поразкою демократичного кандидата.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Стаття Друга Конституції передбачає, що Президент і Віце-Президент Сполучених Штатів повинні бути природженими громадянами США, принаймні 35-річного віку, і жити в країні протягом не менш ніж 14-ти років. Кандидати в президенти найчастіше висуваються від однієї з різних політичних партій США, і в цьому випадку кожна зі сторін розробляє метод (наприклад, праймеріз), щоб вибрати того, хто, на думку партії, найкраще підходить для висунення на цю посаду. Традиційно, праймеріз — це непрямі вибори, в яких виборці голосують за делегата, який зобов'язується підтримати певного кандидата. Члени партії офіційно номінують кандидата для висунення від імені партії. Загальні вибори в листопаді також є непрямими, коли виборці голосують за членів Колегії виборників; ці виборники, своєю чергою, безпосередньо обирають президента і віце-президента.

Вибори[ред. | ред. код]

На виборах 1988 року Джордж Буш був обраний 41-м президентом США.

Результати[ред. | ред. код]

Кандидат Партія Виборці Виборники
Кількість %
Джордж Буш Республіканська партія 48 886 597 53,4 % 426
Майкл Дукакіс Демократична партія 41 809 476 45,6 % 111
Ллойд Бентсен Демократична партія - - 1 (a)
Рональд Пол Лібертаріанська партія 431 750 0,5 % 0
Ленора Фулані Партія нового альянсу 217 221 0,2 % 0
інші 249 642 0,3 % 0
Усього 91 594 686 100 % 538
  • (а) одна з виборників від Західної Вірджинії замість того, щоб проголосувати за Дукакіса як президента та Бентсена як віце-президента відповідно до рішення виборців його штату, порушила свою обіцянку та опустила бюлетень за Бентсена як президента та Дукакіса як віце-президента на знак протесту проти системи виборників.

Голосування по штатах[ред. | ред. код]

Результати голосування по штатах
Штат Виборників Джордж Буш Майкл Дукакіс інші
Алабама 9 59,2 % 39,9 % 1,0 %
Аляска 3 59,6 % 36,3 % 4,1 %
Аризона 7 60,0 % 38,7 % 1,3 %
Арканзас 6 56,4 % 42,2 % 1,4 %
Айдахо 4 62,1 % 36,0 % 1,9 %
Айова 8 44,5 % 54,7 % 0,8 %
Вайомінг 3 60,5 % 38,0 % 1,5 %
Вашингтон 10 48,5 % 50,0 % 1,5 %
Вермонт 3 51,1 % 47,6 % 1,3 %
Вірджинія 12 59,7 % 39,2 % 1,0 %
Вісконсин 11 47,8 % 51,4 % 0,8 %
Гаваї 4 44,8 % 54,3 % 1,0 %
Делавер 3 55,9 % 43,5 % 0,6 %
Джорджія 12 59,8 % 39,5 % 0,7 %
Західна Вірджинія 6 47,5 % 52,2 % 0,3 %
Іллінойс 24 50,7 % 48,6 % 0,7 %
Індіана 12 59,8 % 39,7 % 0,5 %
Каліфорнія 47 51,1 % 47,6 % 1,3 %
Канзас 7 55,8 % 42,6 % 1,6 %
Кентуккі 9 55,5 % 43,9 % 0,6 %
Колорадо 8 53,1 % 45,3 % 1,7 %
Коннектикут 8 52,0 % 46,9 % 1,1 %
Луїзіана 10 54,3 % 44,1 % 1,7 %
Массачусетс 13 45,4 % 53,2 % 1,4 %
Міннесота 10 45,9 % 52,9 % 1,2 %
Міссісіпі 7 59,9 % 39,1 % 1,0 %
Міссурі 11 51,8 % 47,9 % 0,6 %
Мічиган 20 53,6 % 45,7 % 0,8 %
Монтана 4 52,1 % 46,2 % 1,7 %
Мен 4 55,3 % 43,9 % 0,8 %
Меріленд 10 51,1 % 48,2 % 0,7 %
Небраска 5 60,2 % 39,2 % 0,6 %
Невада 4 58,9 % 37,9 % 3,2 %
Нью-Гемпшір 4 62,5 % 36,3 % 1,7 %
Нью-Джерсі 16 56,2 % 42,6 % 0,8 %
Нью-Мексико 5 51,9 % 46,9 % 1,2 %
Нью-Йорк 36 47,5 % 51,6 % 0,9 %
Огайо 23 55,0 % 44,1 % 0,9 %
Оклахома 8 57,9 % 41,3 % 0,8
Орегон 7 46,6 % 51,3 % 2,1 %
Пенсільванія 25 50,7 % 48,4 % 0,9 %
Род-Айленд 4 43,9 % 55,6 % 0,4 %
Північна Дакота 3 56,0 % 43,0 % 1,0 %
Північна Кароліна 13 58,0 % 41,7 % 0,3 %
Теннессі 11 57,9 % 41,5 % 0,6 %
Техас 29 56,0 % 43,3 % 0,7 %
Федеральний округ Колумбія 3 14,3 % 82,6 % 3,0 %
Флорида 21 60,9 % 38,5 % 0,6 %
Південна Дакота 3 52,8 % 46,5 % 0,6 %
Південна Кароліна 8 61,5 % 37,6 % 0,9 %
Юта 5 66,2 % 32,0 % 1,7 %

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • James B. Lemert, William R. Elliott, James M. Bernstein, William L. Rosenberg, Karl J. Nestvold; News Verdicts, the Debates, and Presidential Campaigns Praeger Publishers, 1991
  • Laurence W. Moreland, Robert P. Steed, Tod A. Baker; The 1988 Presidential Election in the South: Continuity Amidst Change in Southern Party Politics Praeger Publishers, 1991
  • David R. Runkel; Campaign for President: The Managers Look at '88 Auburn House, 1989
  • Guido H. Stempel III and John W. Windhauser; The Media in the 1984 and 1988 Presidential Campaigns Greenwood Press, 1991

Посилання[ред. | ред. код]