Президент Єгипту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Президентський штандарт

Президент Арабської Республіки Єгипет — за Конституцією Єгипту, виборний глава держави, головнокомандувач єгипетського війська, голова виконавчої влади Єгипту[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Першим президентом Єгипту був Мохаммед Нагіб, один із лідерів єгипетської революції 1952 року, який зайняв крісло 18 червня 1953 року, в день, коли Єгипет було проголошено республікою. Четвертий президент країни — Хосні Мубарак. Вперше обійнявши посаду президента 14 жовтня 1981 року, у 2005 році був переобраний на п'ятий термін (у Єгипті немає ліміту на кількість президентських строків правління).

11 лютого 2011 року президент Єгипту Хосні Мубарак внаслідок революції пішов у відставку; перед відходом Мубарак доручив керувати країною Вищій раді збройних сил,[3] яку очолює міністр оборони Мухаммед Хусейн Тантаві. Де-факто саме він є главою країни в цей час.[4]

24 червня 2012 року виборча комісія Єгипту оголосила офіційні результати президентських виборів. Президентом обраний лідер помірного ісламського руху «Брати-мусульмани» Мухаммед Мурсі (він набрав 51,7 % голосів). Друге місце (48,3 %) посів колишній прем'єр-міністр країни часів президента Хосні Мубарака Ахмед Шафік.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Egypt // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 квітня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Egypt // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 квітня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  3. Мубарак ушел в отставку //LENTA.RU(рос.)
  4. Військову раду Єгипту очолив міністр оборони країни М.Тантаві
  5. У Єгипті оголосили переможця президентських виборів // Українська Правда, 24 червня 2012, 18:17

Література[ред. | ред. код]

  • Дахно І. І. Єгипет // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.

Посилання[ред. | ред. код]