Президент України (в екзилі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Президент Української Народної Республіки в екзилі
Coat of Arms of UNR.svg
Герб УНР
Штандарт Президента УНР.png
Штандарт Президента УНР
Номінує Українська Національна Рада
Термін каденції рішення Української Національної Ради
Твірний інструмент Тимчасовий закон про реорганізацію Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі
Створення 10 липня 1948
Перший на посаді Андрій Лівицький
Останній на посаді Микола Плав'юк
Скасовано 22 серпня 1992
Наступництво Президент України
Заступник Віце-президент УНР в екзилі

Президент Української Народної Республіки в екзилі — колишня офіційна посада українського уряду у вигнання після Другої світової війни. Посада була реорганізована з посади голови директорії України.

10 липня 1948 року було прийнято «Тимчасовий закон про реорганізацію Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі» який був скоординований поміж різними українськими політичними організаціями. Андрій Лівицький який був головою Директорії був погоджений Українською Національною Радою, як президент Української Народної Республіки в екзилі. З 1948 по 1992 рік було чотири президенти УНР у вигнанні. 15 березня 1992 року 10-та позачергова сесія Української Національної Ради прийняла резолюцію «Про передачу повноважень Державного центру УНР в екзилі державній владі в Києві і припинення роботи Державного центру УНР в екзилі». Останній президент Микола Плав'юк офіційно передав його президентські клейноди й повноваження новообраному Президенту України Леоніду Кравчуку, чим фактично засвідчив спадковість інституції.

Президент повинен був бути обраний або підтверджений Українською Національною Радою. Він мав право брати участь в засіданнях Української Національної Ради та її президії, представляти Державний центр УНР в екзилі на зовнішніх відносинах, призначати голову уряду й, за пропозицією якого, членів уряду. У виняткових випадках Президент міг розпустити Українську Національну Раду за поданням уряду. Уряд УНР був відповідальним і підзвітним як Президенту, так і Раді. Всі президенти за винятком останнього носили титул пожиттєво.

Уряд УНР в екзилі також мав посаду віце-президента.

Перелік президентів[ред.ред. код]

      УСДРП       УНДО       УНДС       ОУН       Незалежний / Безпартійний

# Президент Обрано (подія) Обійняв посаду Полишив посаду
1 Andriy Livytskyi.PNG Андрій Лівицький
(1879–1954)
Аугсбург 10 липня 1948 17 січня 1954 обійняв посаду після того, як був головою директорії (1926–1948)
2 Stepan Wytwycki (UNR President).jpg Степан Витвицький
(1884–1965)
Мюнхен березень 1954 9 жовтня 1965
3 Livytsky Photo.jpg Микола Лівицький
(1907–1989)
Мюнхен 22 березня 1967 8 грудня 1989
4 Плав'юк Микола.jpeg Микола Плав'юк[1]
(1925–2012)
8 грудня 1989 22 серпня 1992 передав президентські повноваження й клейноди
Леоніду Кравчуку (Президент України)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]