Прем'єр-міністр Ірану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прем'єр-міністр Ірану
Посаду обіймає
Мір-Хосейн Мусаві, останній прем'єр-міністр Ірану
Тип прем'єр-міністр
Резиденція Палац Голестан
Місце м. Тегеран
Призначає Ісламська консультативна рада Ірану
Попередник Заснування посади
Створення 1 серпня 1906 року
Перший на посаді Мірза Насрулла Хан
Останній на посаді Мір-Хоссейн Мусаві
Скасовано 3 серпня 1989 року
Наступництво Посада скасована

Прем'єр-міністр Ірану  — це політичний пост в Ірані, який існував протягом декількох різних періодів часу, починаючи з ери Каджарів (коли країна отримала міжнародне визнання як Персія) аж до його останнього відродження з 1979 по 1989 роки після іранської революції.

Прем'єр-міністри епохи Каджарів[ред. | ред. код]

В епоху Каджарів, прем'єр-міністри були відомі під різними назвами. Сам пост був в основному відомий як атабак або атабак-е азам (великий атабак), або іноді садр-і-азам (прем'єр) на початку, але став згодом називатись Раіс Ол-Возара (глава міністрів). Втім, назва нахосту візира (прем'єр-міністр) використовувалося рідко. Прем'єр-міністр зазвичай називають почесним титулом хазрат-е-ашраф. Реза-Хан Сардар Сепах став останнім прем'єр-міністром династії Каджарів в 1923 році.

Прем'єр-міністри епохи Пехлеві[ред. | ред. код]

У 1925 році реза-Шах став шахом Ірану. Він призначив Мохаммада-Алі Форогі прем'єр-міністром[1]. У 1941 році його син Мохаммед Реза Пахлаві став Шахом. Він також призначив Мохаммада-Алі Форогі прем'єр-міністром. У 1951 році прем'єр-міністром став Мохаммед Мосаддик, але був повалений в результаті державним переворотом в 1953 році. Амір Аббас Ховейда став прем'єр-міністром Ірану в 1965 році і залишався на цьому посту до 1977 року. Шапор Бахтіяр був останнім прем'єр-міністром епохи Пехлеві.

Прем'єр-міністри Ісламської Республіки Іран[ред. | ред. код]

Після Іранської революції 1979 року Аятолла Хомейні призначив Мехді Базаргана прем'єр-міністром Тимчасового уряду, який працював на посаді до листопада 1979 року. Уряд пішов у відставку під час кризи заручників в Ірані, але зазначив, що це не було єдиною причиною. А це рішення для масової відставка була досягнуто за один день до вторгнення в посольство США іранських студентів.

Ця посада залишилася порожньою, доки Абольхасан Банісадр не став президентом у січні 1980 року і обрав Мохаммад Алі Раджаї прем'єр-міністром, в основному завдяки тиску представників Меджлісу, особливо тих, хто був близьким до Ісламської партії «Республіка». Раджай служив на посаді до імпічменту Банісадра у червні 1981 року і був обраний президентом на виборах 24 липня 1981 року. Раджай вибрав Мохаммада Джавада Бахонара його прем'єр-міністром, але вони були вбиті разом в кабінеті прем'єр-міністра лише через кілька тижнів пізніше, 30 серпня 1981 року.

Коли Алі Хаменеї став президентом на виборах у жовтні 1981 року, він вперше запропонував кандидатуру правого Алі Акбар Велаяті Меджлісу на посаду прем'єр-міністра, але він був відкинутий тодішньою лівою більшістю парламенту. Представники більшості потім змусили внести кандидатуру прем'єр-міністра Хомейні, а саме Мір-Хоссейна Мусаві. Спір закінчився лише після втручання Верховного лідера Аятоли Хомейні, який порадив Президенту прийняти кандидатуру Мусаві.

Мусаві перебував на цій посаді до 1989 року, коли в Конституцію були внесені поправки, щоб ліквідувати пост прем'єр-міністра і розділити його обов'язки між Президентом і новоствореною посадою першого віце-президента.

Життя колишніх прем'єр-міністрів[ред. | ред. код]

Ім'я Зображення Термін Дата народження
Мір-Хоссейн Мусаві 1981–1989 2 березня 1942 (82 роки)(19420302)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gholam Reza Afkhami (27 жовтня 2008). The Life and Times of the Shah. University of California Press. с. 35. ISBN 978-0-520-25328-5. Процитовано 4 листопада 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Повний список Візирів Іран в останні 2000 років, див.: «іранський візир: від Bozorgmehr щоб Амір Кабір» (وزیران ایرانی از بزرگمهر تا امیر کبیر) за Abdolrafi' Хакікат (عبدالرفیع حقیقت). Перрі-Кастанеда Бібліотека колекція ДС 271 F34 1995
  • Мохаммад Таги Бахар, Taarikh-е Mokhtasar-е Ahzaab-е Siaasi-Е В iraan (короткі історії політичних партій Ірану), Amirkabir, 1978.
  • Енциклопедія Ираника із запису на «Аля-Аль-Saltana, Мохаммад-Алі» і «Акбар Sepahdar-е азам, Фаталлах»
  • різні статті в Перській Енциклопедії
  • 'Алі Rizā Awsatí (عليرضا اوسطى), Іран протягом останніх трьох століть (Irān дар ЮВ попередити-е Gozashteh — ايران در قرن سه گذشته), Томи 1 і 2 (Paktāb видання — انتشارات پاکتاب, Тегеран, Іран, 2003). ISBN 964-93406-6-1 (тому. 1), ISBN 964-93406-5-3 (Том 2).