Премія Соннінга
| Премія Соннінга | ||||
| Країна |
 Данія  | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип |
культурна преміяd | |||
| Вручає: |
Sonning Foundationd | |||
| На честь: |
Карл Юхан Соннінґ | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: |
1950 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії Соннінга (13) | ||||
| Черговість | ||||
| Сайт |
event.ku.dk/sonningprisen/ | |||
Пре́мія Со́ннінга (англ. Sonning Prize; дан. Sonningprisen) — данська премія в галузі культури, яка присуджується кожні два роки за видатний внесок у європейську культуру[1]. Її названо на честь данського редактора і письменника Карла Юхана Соннінґа (1879—1937), який заснував нагороду своїм заповітом.
Першим лауреатом нагороди став у 1950 році Вінстон Черчилль[2]. Однак у 1959 році було засновано серію щорічних премій із цією назвою: спочатку нагороду отримав німецько-французький філософ Альберт Швейцер, а потім у 1960 році — британський філософ, логік, математик і громадський діяч Бертран Расселл. Критерієм присудження премії стало: «виконання гідної роботи з розвитку європейської цивілізації», а оцінку давав комітет вченої ради Копенгагенського університету[3]. З 1971 року премія стала присуджуватись раз на два роки[4].
Лауреати премії обираються комітетом вченої ради під головуванням ректора Копенгагенського університету, який визначає лауреатів із кандидатів, запропонованих європейськими університетами. Премія становить 1 мільйон данських крон (~135 000 євро), а церемонія нагородження проводиться в Копенгагені 19 квітня у день народження Соннінга або близько до цієї дати[5].
Нижче наведено список лауреатів нагороди[4]:
| Рік | Лауреат | Роки життя | Галузь | Країна |
|---|---|---|---|---|
| 1950 | Вінстон Черчилль | 1874–1965 | Письменник і державний діяч | .svg){kind=small} Велика Британія
|
| 1959 | Альберт Швейцер | 1875–1965 | Філософ і фізик |  Франція
|
| 1960 | Бертран Расселл | 1872–1970 | Філософ | Велика Британія
|
| 1961 | Нільс Бор[6] | 1885–1962 | Фізик | Данія
|
| 1962 | Алвар Аалто | 1898–1976 | Архітектор |  Фінляндія
|
| 1963 | Карл Барт | 1886–1968 | Теолог | .svg){kind=small} Швейцарія
|
| 1964 | Жорж Пір | 1910–1969 | Теолог і гуманітарій | .svg){kind=small} Бельгія
|
| 1965 | Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі | 1894–1972 | Письменник і державний діяч |  Австрія
|
| 1966 | Лоуренс Олів'є | 1907–1989 | Актор | Велика Британія
|
| 1967 | «Віллем Віссер 'т Хоофт»[en] | 1900–1985 | Теолог |  Нідерланди
|
| 1968 | Артур Кестлер | 1905–1983 | Письменник | Велика Британія
|
| 1969 | Галдор Лакснесс | 1902–1998 | Письменник |  Ісландія
|
| 1970 | Макс Тау[en] | 1897–1976 | Письменник |  Німеччина
|
| 1971 | Даніло Дольчі[en] | 1924–1997 | Письменник і громадський діяч |  Італія
|
| 1973 | Карл Поппер | 1902–1994 | Філософ | Австрія
|
| 1975 | Ганна Арендт | 1906–1975 | Письменниця і політолог | Німеччина
|
| 1977 | Арне Несс | 1912–2009 | Філософ |  Норвегія
|
| 1979 | Герман Гмайнер | 1919–1986 | Філантроп | Австрія
|
| 1981 | Даріо Фо | 1926–2016 | Драматург | Італія
|
| 1983 | Симона_де_Бовуар | 1908–1986 | Письменниця | Франція
|
| 1985 | Вільям Гейнесен | 1900–1991 | Письменник |  Фарерські острови
|
| 1987 | Юрґен Габермас | b. 1929 | Соціолог і філософ | Німеччина
|
| 1989 | Інгмар Бергман | 1918–2007 | Режисер кіно і театру |  Швеція
|
| 1991 | Вацлав Гавел | 1936–2011 | Письменник і державний діяч |  Чехія
|
| 1994 | Кшиштоф Кесльовський | 1941–1996 | Кінорежисер |  Польща
|
| 1996 | Гюнтер Грасс | 1927–2015 | Письменник | Німеччина
|
| 1998 | Йорн Утзон | 1918–2008 | Архітектор | Данія
|
| 2000 | Еудженіо Барба[en] | нар. 1936 | Письменник і театральний режисер | Італія
|
| 2002 | Мері Робінсон | нар. 1944 | Політик |  Ірландія
|
| 2004 | Мона Хатум[en] | нар. 1952 | Художниця відеомонтажу | Велика Британія
|
| 2006 | Агнеш Геллер[en] | 1929–2019 | Філософ |  Угорщина
|
| 2008 | Ренцо Піано[7] | нар. 1937 | Архітектор | Італія
|
| 2010 | Ганс-Магнус Енценсбергер | 1929–2022 | Письменник | Німеччина
|
| 2012 | Орхан Памук | нар. 1952 | Письменник |  Туреччина
|
| 2014 | Міхаель Генке[8] | нар. 1942 | Кінорежисер | Австрія
|
| 2018 | Ларс фон Трієр[9] | нар. 1956 | Кінорежисер | Данія
|
| 2021 | Світлана Алексієвич[10] | нар. 1948 | Письменниця і дисидентка |  Білорусь
|
| 2023 | Марина Абрамович[11] | нар. 1946 | Перфомерка |  Сербія
|
| 2025 | «Ерве Тіс»[en][12] | нар. 1946 | Фізико-хімік | Франція
|
- ↑ Michael Haneke: Sonning Prize Laureate 2014. AUSTRIAN FILMS (нім.). Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ CHURCHILL HONORED TRIPLY IN DENMARK. The New York Times. 11 жовтня 1950. Процитовано 7 Жовтня 2023.
- ↑ Hjelmslev, Louis (2003). Address Delivered at the University of Copenhagen on the Occasion of the Award of the Sonning Prize to Bertrand Russell, 19 квітня 1960. Russell: The Journal of Bertrand Russell Studies. Project MUSE. 23 (2): 154—160. doi:10.1353/rss.2003.0002. ISSN 1913-8032.
- ↑ а б Sonningprisen – Store norske leksikon. Store norske leksikon (норв.). 13 вересня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Sonning Prize. University of Copenhagen. 7 липня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Favrholdt, D. (2013). Complementarity Beyond Physics (1928-1962). ISSN. Elsevier Science. с. 594. ISBN 978-0-08-087108-0. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Höchster dänischer Kulturpreis für Renzo Piano. DETAIL ⎥ Die internationale Plattform für Architektur & Konstruktion (нім.). 29 вересня 2008. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Instruktør Michael Haneke får Sonningprisen 2014. Information.dk (дан.). 3 квітня 2014. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Lars von Trier receives the 2018 Sonning Prize. Cineuropa – the best of european cinema. 10 січня 2018. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Wenande, Christian (29 вересня 2020). Nobel Prize winner to get Denmark's top culture award. The Copenhagen Post. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Marina Abramović modtager Sonningprisen. kunsten.nu (дан.). 18 січня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Hervé This modtager Sonningprisen. kunsten.nu (дан.). 9 квітня 2025. Процитовано 11 травня 2025.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |