Премія імені Дмитра Нитченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Нитченко
(псевдонім — Дмитро Чуб)

Премія імені Дмитра Нитченка — відзнака, яка щороку присуджується до дня народження письменника (21 лютого) за пропаганду українського слова. Засновники премії — Ліга українських меценатів та родина Дмитра Нитченка (Австралія). Понині серед її лауреатів ті, хто справді активно пропагує українську книгу та захищає друковане слово: рецензенти, журналісти, видавці, бібліотекарі, працівники книготоргівлі, артисти й меценати з усієї України. Премія заснована 2000 року[1].

Історія премії[ред. | ред. код]

Дмитро Нитченко (літературний псевдонім Дмитра Ніценка) — відомий подвижник українського слова: письменник, журналіст, критик, літературознавець, педагог, меценат. Упродовж десятиліть він, проживаючи в Австралії, писав книжки і рецензував твори, що виходили українською мовою в діаспорі, та популяризував, видавав і розповсюджував їх, щоб на виручені гроші опубліковувати нові.

Коментуючи рішення комітету з присудження премії імені Д. Нитченка, президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій сказав: «Ця премія, яка надається за пропаганду української книжки, існує вже десять років і за цей час стала справді помітною в Україні. Люди, які її одержують, віддають багато сил обороні українського друкованого слова, популяризації національної літератури, у кожного в цьому розумінні — свій авторитетний послужний список».

Лауреати[ред. | ред. код]

Серед лауреатів премії: поет-шістдесятник Микола Сом (2000), директор видавничого центру «Академія» Василь Теремко та заступник головного редактора головної редакції «Новини дня» Національної радіокомпанії України Оксана Маловічко, доцент університету імені Б. Хмельницького Василь Пахаренко, директор обласної бібліотеки для юнацтва імені Симоненка Олена Федоренко, вінницькі письменники Анатолій Подолинний (2003), Ніна Гнатюк (2004), Марія Остгайм-Дзерович (перекладач роману Василя Барки «Жовтий князь» на німецьку), Музей книги та друкарства України, заслужений артист України Борис Лобода, голова Рівненської організації Національної Спілки письменників України Лідія Рибенко, головний редактор газети і радіо «Сім'я і дім» письменник Іван Корсак, головний редактор газети «Віче» та поет Василь Простопчук.

2002[2][ред. | ред. код]

  • Микола Колодка, голова проекту «Канадсько-українські бібліотечні центри» Канадського товариства приятелів України (Канада)
  • Микола Сергійчук, церковний та громадський діяч, член Української стрілецької громади, Українського національного об'єднання, Конгресу українців Канади (Канада)
  • Михайло Сорока, головний редактор газети «Урядовий кур'єр»
  • Віктор Набруско, президент Національної радіокомпанії України
  • Леонтій Даценко, віце-президент Національної радіокомпанії України
  • Анатолій Михайленко, письменник
  • Лариса Мельник, директор Київського будинку вчителя
  • Валентина Кайнару, заступник директора школи N 25, м. Суми
  • Валентина Стрілько, президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого
  • Галина Стефанова, актриса;
  • Неля Васильєва, директор книжкового магазину «Мистецтво», Київ
  • Лідія Вансович, директор книжкового магазину «Наукова думка», Київ
  • Мирослава Войтович, директор книжкового магазину «Глобус», Львів
  • Микола Мариненко, головний редактор Всесвітньої служби радіо «Україна» Національної радіокомпанії України
  • Наталка Дзюбенко, поетеса, письменниця
  • Михайло Зяблюк, директор, головний редактор Всеукраїнського спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана
  • Наталка Охмакевич, директор видавництва «Обереги»
  • Людмила Саєнко, керівник відділу «Одесика» Одеської державної наукової бібліотеки ім. М.Горького
  • Ігор Коцюбинський, директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського

2003[3][ред. | ред. код]

  • Микола Мушинка, літературознавець зі Словаччини
  • Юрій Кузнецов, головний редактор газети «Освіта України»
  • Микола Гук, полковник Українського флоту, член «Просвіти», головний редактор україномовної газети «Дзвін Севастополя»
  • Ярослав Семчишин, директор програми канадсько-українських бібліотечних центрів Канадського Товариства приятелів України

2006[4][ред. | ред. код]

2007[ред. | ред. код]

  • Юрій Гаврилюк, письменник, історик, публіцист, культурний та громадський діяч на Підляшші в Польщі[5]

2008[ред. | ред. код]

2009[7][ред. | ред. код]

2011[ред. | ред. код]

2012[8][9][ред. | ред. код]

2014[1][ред. | ред. код]

2016[10][ред. | ред. код]

2017[11][ред. | ред. код]

2018[12][ред. | ред. код]

  • Лариса Копань, директорка видавництва «Пульсари»
  • Володимир Карасьов, директор видавництва «Знання»

2019[13][ред. | ред. код]

2020[14][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б У Києві нагородили лауреатів Премії імені Дмитра Нитченка
  2. УРОЧИСТА ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ ЛАУРЕАТІВ ПРЕМІЇ ЛІГИ УКРАЇНСЬКИХ МЕЦЕНАТІВ ІМЕНІ ДМИТРА НИТЧЕНКА ВІДБУЛАСЯ У СТОЛИЦІ. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017. 
  3. Ліга меценатів вручила свої премії
  4. ЕСУ
  5. VI Вечір з українською літературою у Люблині. Зустріч із Юрієм Гаврилюком - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (uk-UA). Наш вибір. 13 травня 2017. Процитовано 26 лютого 2020. 
  6. Євген Михайлович Баран
  7. Премія імені Дмитра Нитченка. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 29 червня 2009. 
  8. ОЛЕКСАНДР ПОЛЬЧЕНКО — ЛАУРЕАТ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ДМИТРА НИТЧЕНКА!
  9. Лауреати премії імені Дмитра Нитченка
  10. Лауреати премії ім. Д. Нитченка 2016
  11. Оголошено лауреатів премії за оборону українського слова
  12. Нові лауреати Премії імені Дмитра Нитченка — Видавництво Ярославів Вал — Facebook, 13.02.2018.
  13. Відомі лауреати премії імені Дмитра Нитченка. www.chytomo.com (укр.). Читомо. 12 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2020. 
  14. Названі лауреати премії імені Дмитра Нитченка. https://litgazeta.com.ua (укр.). Українська літературна газета. 4 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Закон України «Про державні нагороди України»
  2. Ліга українських меценатів. Премія імені Дмитра Нитченка[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Вікіпедія. Дмитро Нитченко