Преображенський цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Преображенський цвинтар
рос. Преображенское кладбище
Преображенський цвинтар
Інформація про цвинтар
55°47′23″ пн. ш. 37°43′04″ сх. д.H G O
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Москва
Відкрито (вперше згадано:1771)
Статус Охороняється державою об'єкт культурної спадщини Росіїd
Охоронний статус об'єкт культурної спадщини Росіїd
Площа 26 га
Адреса:
Москва
вул. Преображенський Вал, 17а

Преображенський цвинтар. Карта розташування: Москва
Преображенський цвинтар
Преображенський цвинтар
Преображенський цвинтар (Москва)
Схема Преображенського цвинтара

Преображе́нський цвинтар (рос. Преображенское кладбище) — один з престижних міських цвинтарів в Москві. До початку XX століття цвинтар був центром старообрядців старопоморів - федосіївців. До жовтневого заколоту 1917 року, Преображенський цвинтар було другим, після Рогожського, центром старообрядництва в Москві.

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться цвинтар в районі Преображенської застави, в Східному адміністративному окрузі Москви. Адреса цвинтара — вулиця Преображенський Вал, 17а. Преображенский цвинтар відкрито для відвідувань щодня з травня по вересень з 9:00 до 19 години та з жовтня по квітень з 9:00 до 17 годин. Поховання на Преображенському цвинтарі здійснюються щодня з 9:00 до 17 годин.[1]

Історія цвинтара[ред. | ред. код]

Преображенський цвинтар засновано під час епідемії чуми 1771 року за Камер-Коллежским валом (нині Преображенський вал, 17а) одним з дворових людей князів Голіциних, купцем Ільком Ковиліним, який під приводом організації чумного карантину влаштував тут федосіївські богодільні. Спочатку старообрядці селилися навколо цвинтара, прозваного в XVIII ст. «Моровими могилками». На Преображенському цвинтарі знаходилася бібліотека творів про розкол, зібрана Олексієм Хлудом; зберігалися древні ікони (в тому числі 1300 ікон, зібраних Е.Е. Єгоровим), твори давньоруського мистецтва. На початку 1920-х років закрито Нікольський монастир. Бібліотека Хлуда і частина зібрання Єгорова передані в Державну бібліотеку ім. Леніна (нині Російська державна бібліотека), ікони — в Державний історичний музей та Третьяковську галерею.

На Преображенському цвинтарі був споруджений меморіал і запалено перший в Москві Вічний вогонь над братською могилою воїнів, полеглих у Німецько-радянській війні. Також на кладовищі знаходиться братська могила командирів та курсантів 2-ї піхотної школи, загиблих у березні 1921 року при придушенні білогвардійського Кронштадтського повстання.

Культові споруди[ред. | ред. код]

Церква Воздвиження Хреста Господнього на Преображенському цвинтарі

На Преображенському цвинтарі Ковиліним були побудовані Успенська (Микільська) церква (1784)[2], лікарняний корпус чоловічого двору (1796), каплиця (1805), жіноча обитель, оточена кам'яним парканом з вежами по кутах (1806), церква Воздвиження Хреста Господнього (1811)[3].

Для обмеження діяльності розкольників за вказівкою імператора Миколи I Успенська церква була переосвячена в православну. У 1866 році чоловічий двір переселений на жіночий, на його території відкрито Нікольський монастир. У 1920 році всі федосіївський молитовні, крім церкви Воздвиження Хреста Господнього, закриті. На початку 1920-х років закрито Нікольський монастир.[4] В 1920-х роках в келіях монастиря відкрита трудова школа, розміщувалися різні установи. Успенська церква в 1922 році була захоплена обновленцами. В 1950-60-х роках знищена церква Преображення. В даний час громада Преображенського цвинтаря здійснює керівництво громадами федосіївського напряму в Російській Федерації.

За церквою знаходиться каплиця-усипальниця Федора Гучкова (1775-1856) — засновника купецької династії Гучкових. Ще одна каплиця, розташована біля входу на кладовище, — фабриканта В.Є. Морозова.

Відомі люди, поховані на цвинтарі[ред. | ред. код]

Постійний архів по реєстрації похованих ведеться з 1953 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]