Преподобний Ілля Муромець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Преподобний Ілля Муромець
Saint Ilya Muromets.jpg
Шанується у православ'ї
Канонізований 1643 року
У лику преподобного
Головна святиня мощі покояться у Ближніх печерах
День пам'яті 19 грудня (1 січня)
Атрибути меч, чернече вбрання
Медіафайли на Вікісховищі

Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський — преподобний чудотворець Києво-Печерської обителі. Угодник Божий преподобний Ілля Муромець, на прізвисько Чобіток, жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. Канонізований у 1643 році. Мощі преподобного Іллі спочивають в Антонієвих печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

Вважається можливим прототипом билинного героя Іллі Муромця[1][2].

Житіє[ред. | ред. код]

Преподобний Ілля Муромець, угодник Божий на прізвище Чобіток, жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. Достовірних відомостей про житіє цього святого збереглося до нашого часу вкрай мало[3]. Відсутність у Києво-Печерському Патерику житія преподобного Іллі свідчить про те, що в чернецтві він встиг провести не так багато часу. Припускають, що постриг Іллі Муромця відбувся в часи ігуменства преподобного Полікарпа Печерського (1164—1182)[4]. Упокоївся близько 1188 року. Його нетлінні мощі до нашого часу покояться в Антонієвих печерах[5].

Пізніші друковані джерела[ред. | ред. код]

Описи житія Києво-Печерського ченця Іллі Муромця свідомо чи несвідомо, але в багатьох випадках переплітаються з відомостями про життя героя билинного епосу з таким же іменем — Іллі Муромця.

Прізвисько «Муромець» дало підставу деяким історикам стверджувати, що він походив із Мурома[2] чи Моровійська[1]. Можливо, це прізвисько йому було дане пізніше з огляду на те саме ім'я, що мав билинний герой Ілля Муромець. Деякі прикмети цього світського героя приписували преподобному Іллі. В «Православній богословській енциклопедії» преподобного названо «Ілля Чобіток»[6].

Короткі відомості про Іллю Муромця (Чобітка) містяться в праці українського релігійного історика, насельника Києво-печерської обителі Афанасія Кальфойського «Тератургіма». В книзі, яка була видрукувана польською мовою в 1638 році у Лаврській друкарні, згадується богатир Чобiтько, чиї мощі зберігалися в Антонієвій печері Києво-печерського монастиря і що цей чернець на ім'я Ілля Муромець жив у монастирі 450 років тому (тобто у 1188 році)[7].

Реконструкція вигляду преподобного Іллі по черепу за методом Герасимова
Мощі Іллі Муромця в Антонієвих печерах

Згідно з сучасними релігійними джерелами, до постригу Ілля Муромець був дружиником князя Володимира Мономаха, славився ратними подвигами і небаченою силою. Свою силу воїн використовував тільки для боротьби з ворогами Батьківщини, захисту людей та відновлення справедливості. Після отримання в одному з боїв з половцями важкого поранення та підкоряючись заклику душі, Ілля став ченцем в Києво-Печерському монастирі та дав обітницю ніколи не брати зброю до рук. Проте коли святій обителі загрожувала небезпека від набігів чужинців порушив її — взяв до рук меча для захисту монастиря та братії та отримав смертельну рану в груди. Чернець Києво-Печрський Ілля, маючи невиліковну рану, упокоївся в монастирі Преподобного Антонія у 1188 році[3].

Наукові дослідження мощів Іллі Печерського[ред. | ред. код]

У 1988 році міжвідомча комісія Міністерства охорони здоров'я УРСР провела дослідження мощів преподобного Іллі. Дослідження були комплексними і тривали три роки. У них брали участь співробітники Київського медичного інституту з кафедр судової медицини, анатомії, рентгенології, біохімії, гігієни, Інституту геології Академії наук (в цьому інституті проводилося дослідження з датування останків) та інші[8][9].

За даними досліджень учених Ілля Печерський за життя мала дуже високий зріст (177 см при середньому сучасників 160—165 см) і кремезну статуру, мав дуже розвинуті м'язи і неабияку фізичну силу. Вік небіжчика 40-45 років. При рентгенологічному дослідженні виявлені ознаки акромегалії, (акромегалоїдні люди мають непропорційно великі частини тіла, кремезні), а також те, що чернець за життя хворів на дуже рідку хворобу спонділаартроз (ця хвороба дещо схожа на радикуліт і може обмежувати рухливість ніг, тобто легенди про «тридцять три роки на печі» можуть мати реальне підґрунтя). Кістки святого мають сліди численних переломів. Не викликала сумніву у науковців і причина смерті — велика глибока рана в області серця. Такі рани могли залишити або дворучна сокира або спис. Крім обширної рани в лівій частині грудей, тіло має глибоку округлу рану на лівій руці — створюється враження, що чернець прикрив груди рукою, і ударом списа чи іншої зброї вона була пробита до серця[8][9].

Точну дату смерті науковці встановити не змогли, але за їх твердженнями це друга половина XII століття. Таким чином, версія про те, що Ілля Муромець перебував на службі у Володимира Мономаха є хибною, адже той помер у 1125 році. Науковці припускають, що Ілля Муромець отримав смертельну рану у 1203 році, коли князь Рюрик Ростиславич разом з Ольговичами та половецькою ордою здобув і розграбував Київ[9][7].

Канонізація[ред. | ред. код]

Преподобний Ілля Муромець був канонізований у 1643 році разом з ще шістдесятьма дев'ятьма угодниками Києво-Печерської лаври[4]. В акафісті всім Печерським преподобним сказано: «Радуйся, Ілле, бо за подвиги стриманості й безстрашності ти в благодать зодягнувся»[5].

До преподобного Іллі Муромця, як до мужнього воїна Христового, молитовно звертаються християни бажаючи отримати поміч у боротьбі з ворогами видимими і невидимими[7].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Преподобний Ілля спочиває в молитовному положенні, склавши пальці правої руки двоперстно[ru]. Противники ніконіанства цей факт використовують як аргумент на користь старого двоперстного хресного знамення[2].

Щороку в день пам'яті преподобного, 1 січня (за новим стилем), рано вранці біля його мощей проводиться богослужіння, під час якого раку відкривають, і дають віруючим потриматися за праву руку святого. Вона завжди тепла.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Українські билини: Історико-літературне видання східнослов'янського епосу / Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука. — Київ : Веселка, 2003. — 247 с.
  2. а б в Илия Муромец. Православная энциклопедия. Процитовано 03.10.2018.  (рос.)
  3. а б Преподобний Ілля Муромець — святий богатир. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Архів оригіналу за 03.10.2018. Процитовано 03.10.2018. 
  4. а б Преподобний Ілля Муромець, Києво-Печерський. kyiv-pravosl.info. Міжнародний науковий проект «Київське православ'я». Процитовано 03.10.2018. 
  5. а б Преподобний Ілля Муромець, Печерський. Бібліотека парафії святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів. 30.08.2010. Процитовано 03.10.2018. 
  6. Лопухин А. П. Илья Муромец-Чоботок // Православная богословская энциклопедия. — Петроград : Приложение к журналу «Станник», 1911. — Т. V. — С. 861. (рос.)
  7. а б в Протоієрей Миколай Капітула (31 грудня 2017). 1 січня пам'ять преподобного Іллі Муровця Печерського, мученика Воніфатія. Рівненська єпархія УПЦ КП. Процитовано 03.10.2018. 
  8. а б Влад Головин. Преподобный Илия Муромский. Богатырь под рентгеном // Православный журнал «Фома». — № 6 (86). Июнь 2010. (рос.)
  9. а б в Дмитро Калинчук. Загадка Іллі Муромця // Український тиждень. — № 50 (163). 17 грудня 2010.