Преспа (озеро)
| Озеро Преспа | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 40°54′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 40.900° пн. ш. 21.033° сх. д.Координати: 40°54′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 40.900° пн. ш. 21.033° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Північна Македонія,  Албанія і  Греція | |||
| Регіон | Західна Македонія | |||
| Розташування | Балкани (Албанія), (Греція), (Північна Македонія) | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | тектонічне | |||
| Природоох. тер-я | Albanian Prespa Lakesd | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 273 км² км² | |||
| Висота | 853 м м | |||
| Глибина макс. | 54 м м | |||
| Довжина | 34 км | |||
| Ширина | 10 км | |||
| Берегова лінія | 107 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Істочка-Река | |||
| Країни басейну | Албанія, Греція, Північна Македонія | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддяd | |||
| Острови | Голем Град, Мал Град | |||
| Geonames | 786766 | |||
 | ||||
  Преспа (озеро) (Північна Македонія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Преспа у Вікісховищі | ||||
Пре́спа — назва двох прісноводних озер в Південно-Східній Європі, на кордоні Греції, Албанії і Північної Македонії. Від загальної площі озера 190 км² належить Північній Македонії, 84,8 км² — Греції і 38,8 км² — Албанії. Ці озера — найвище розташовані тектонічні озера на Балканах, лежать на висоті 853 м. Найбільше місто на озері — Ресен у Північній Македонії.
Озеро Велика Преспа (алб.: Liqeni i Prespës, грец.: Μεγάλη Πρέσπα, макед.: Преспанско Езеро) поділено між Албанією, Грецією й Македонією; в озеро впадає річка Істочка-Река. Озеро Мала Преспа (грец.: Μικρή Πρέσπα) поділено лише між Грецією (43,5 км²) і Албанією (3,9 км²). Між обома озерами розташовані гори Галичиця.
У X столітті болгарський цар Самуїл вибудував фортецю і Св. Ахиллеса на острові Агіос Ахиллиос на озері Мала Преспа, на грецькому боці кордону. Найбільший острів на озері розташовано на Македонському боці Великої Преспи, він називається Голем Град («Велике Місто»). Він значно більше за інший острів Мале Град (в Албанії), на ньому розташовані залишки чоловічого монастиря XIV сторіччя, названого на честь Св. Петра. Сьогодні обидва острова не мають постійного населення.
Оскільки озеро Преспа розташовано вище на 150 м за Охридське озеро, і за 10 км на захід, вода з Преспи прямує через карстові тунелі і виходить у вигляді джерел, живлячі струмки, прямуючі в Охридське озеро.
Протягом багатьох років грецька частина району озер Преспа була малозаселеною, напіввійськової зоною, для проїзду в яку потрібно було отримувати спеціальний дозвіл. Під час громадянської війни у Греції тут відбувалися запеклі бої і більша частина населення згодом поїхала звідти, щоб уникнути злидні і політичні чвари. До 1970-х, район мало освоювався, пізніше Греція стала залучати в район туристів. Через достаток рідкісної фауни і флори 2000 року район було оголошено транснаціональним парком.
2 лютого 2010 року міністерства довкілля Греції, Албанії і Республіки Македонія, а також Європейська комісія підписали угоду, яка містить конкретні зобов'язання сторін з охорони довкілля і діяльності людини в регіоні озера Преспа[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Межгосударственное соглашение по защите экологии Преспа[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Transboundary Prespa Park(англ.)
| ||||||||
| ||||||||
|
