Прибутковий будинок Тер-Абрамяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прибутковий будинок Тер-Абрамяна
Доходный дом Тер-Абрамяна
Книжный магазин и издательствово Тер-Абрамяна 1886 г.JPG
47°13′18″ пн. ш. 39°42′50″ сх. д. / 47.22167° пн. ш. 39.71389° сх. д. / 47.22167; 39.71389Координати: 47°13′18″ пн. ш. 39°42′50″ сх. д. / 47.22167° пн. ш. 39.71389° сх. д. / 47.22167; 39.71389
Тип Прибутковий будинок[d]
Країна Росія Росія
Розташування м. Ростов-на-Дону, вул. В. Садова, 51.
Архітектурний стиль барокко
Засновано 1886
Прибутковий будинок Тер-Абрамяна is located in Росія
Прибутковий будинок Тер-Абрамяна

Прибутковий будинок Тер-Абрамяна (рос. Доходный дом Тер-Абрамяна) — старовинний будинок в Ростові-на-Дону на вулиці Велика Садова. Будівля відноситься до Пам'яток історії та культури регіонального значення, які перебувають на обліку в Адміністрації Ростовської області на 1 січня 2009 року.

Адреса: м. Ростов-на-Дону, вул. В. Садова, 51.

Історія[ред.ред. код]

Прибутковий будинок Тер-Абрамяна (праворуч) на листівці дореволюційній

В останній чверті ХІХ століття ростовський підприємець Тер-Абрамян володів у місті кількома будинками, тримав книжковий магазин, займався видавничою діяльністю. До середини 1880-х років його друкарня і редакція розміщувалися в орендованих приміщеннях. Для розширення видавничої діяльності йому потрібен власний будинок з приміщеннями для друкарні і редакції.

До цього часу вулиця Велика Садова в місті Ростов-на-Дону стала головною вулицею міста. У 1886 році на ній, між провулками Семашко і Газетний побудований новий триповерховий цегляний будинок книговидавця Івана Абрамовича Тер-Абрамяна. Будинок Тер-Абрамяна був другим багатоповерховим будинком Великої Садової вулиці. Будинок мав два куполи і розташовувався поблизу п'ятиповерхового будинку, який був побудований за проектом московського архітектора, випускника Санкт-Петербурзької академії мистецтв А. Н. Померанцева (зараз перший поверх будівлі займає «Ростовэнерго»).

Побудований на кошти Тер-Абрамяна будинок має ошатний фасад. У його центрі зроблений парадний вхід, над входом — на другому і третьому поверхах влаштовані декоровані пілястрові портали. Верхній поверх завершувався вигнутим фронтоном. На фронтоні зазначена дата будівництва «1886». Фасад будівлі оформлено з застосуванням цегляного декору. «Витончений стиль» будівлі підкреслять вигнутими аттиками, центральним фронтоном пілястрового порталу, подвійними сандриками, картушами, пілястрами з фільонками, вазонами та іншими архітектурними деталями. Три балкони з вигнутими сітчастими огорожами та конусоподібними завершеннями куполів доповнювали вигляд будинку.

Прибутковий будинок побудований за проектом випускника Санкт-Петербурзького інституту цивільних інженерів Миколи Матвійовича Соколова, який 1886 року працював техніком при міській управі, а з 1887 року був головним архітектором міста. В побудованому будинку втілилася творча манера архітектора, що поєднує ошатний фасад з виразним силуетним завершенням будівлі.

Після закінчення будівництва приміщення в будинку здавалися в оренду. На першому поверсі були магазини і фотоательє «Фотографія Ісаковича». У 1910-ті роки тут було фотоательє Г. А. Шифріна і фотографа Б. П. Міщенка. Довгі роки в будинку працював канцелярський магазин І. Панченка. На другому і на третьому поверхах будівлі працювала школа крою та шиття Є. І. Ремізової та інші контори. В 1918 році в будівлі розміщувалася редакція газети «Вечірній час».

В будинку працювала і друкарня Тер-Абрамяана. В друкарні були приміщення на першому поверсі з окремим входом. Друкарня випускала книги, календарі, газети та ін. З моменту спорудження будинку в ньому працювала і редакція газети «Донська бджола».

Іван Абрамович Тер-Абрамян помер в 1899 році. Будівля і друкарня відійшли його синові Араму Івановичу, який продовжив і примножив справу батька. У 1910 році в друкарні на 6 друкованих машинах і 15 верстатах працювало близько 50 осіб. Друкарські машини були електричними. А. І. Тер-Абрамян помер у 1919 році, після його смерті друкарня закрилася.

У 1920-х роках будинок націоналізували. Будинок був заселений мешканцями по комунальних квартирах. На першому поверсі як і раніше працювали магазини.

У роки Другої світової війни постраждали куполи будівлі, але будівля вистояла. Після війни будинок відновили, але вже без куполів, побілили фасад. В даний час будівля заселена, на першому поверсі розташований магазин одягу Ель Марші.

Література[ред.ред. код]

  • Барановский Г. В. Юбилейный справочник института гражданский инженеров.— Спб., 1893.
  • Приазовский край. — 1900. — 1 июня.
  • Весь Ростов и Нахичевань н/Д. — Ростов-на-Дону, 1913.
  • Приазовский край. — 1899. — 11 июня. — С. 5
  • Вечернее время. — 1918. — Информация о размещении редакции по данному адресу публиковалась в каждом номере газеты.
  • Алтунджи П. Крупнейшие торгово-промышленные и технические фирмы г. Ростова—на—Дону. Вып. 1. — Ростов-на-Дону, 1910. — С. 106.
  • Вся область Войска донского на 1899 г. — Ростов н/Д, 1899. — С. 594.

Посилання[ред.ред. код]