Привалихіна Маргарита Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарита Володимирівна Привалихіна (Шиянова)
Привалихіна — прапороносець (2016)
Привалихіна — прапороносець (2016)
Привалихіна — прапороносець (2016)
Загальна інформація
Прізвиська Марго, Рита
Громадянство  Україна
Місце проживання Дніпро
Народження 9 березня 1980(1980-03-09) (44 роки)
Чоловік Віктор Привалихін
Діти Владислав
Спорт
Країна Україна
Вид спорту фехтування, волейбол, волейбол сидячи
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Тренери Я. В. Малойван, В. Г. Тимошенко
Участь і здобутки
Паралімпійські ігри XIII літні Паралімпійські ігри
XIV літні Паралімпійські ігри
XV літні Паралімпійські ігри
Нагороди
орден княгині Ольги III ступеня
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Волейбол сидячи
Бронза 2012 Лондон Волейбол сидячи

Маргарита Володимирівна Привалихіна (до шлюбу Шиянова; нар. 9 березня 1980(1980-03-09) (44 роки)) — українська волейболістка, бронзова призерка літніх Паралімпійських ігор 2012 року, чемпіонка Європи 2011 та 2015 років, бронзова призерка чемпіонату світу 2010 року. Прапороносиця делегації України на літніх паралімпіадах 2012 і 2016 років. Майстер спорту України міжнародного класу.

Біографія[ред. | ред. код]

Маргарита Шиянова народилася 9 березня 1980 року. Отримала вищу освіту з економіки та фінансів. Працювала бухгалтеркою[1].

Спортивну кар’єру почала з фехтування. Згодом перейшла на волейбол, грала за клуб «Орбіта» (Запоріжжя). Після двох важких травм почала грати у волейбол сидячи[1]. Займається у секції волейболу Дніпропетровського обласного центру «Інваспорт». Їі тренують Ярослав Володимирович Малойван і Віктор Гаврилович Тимошенко [2].

У складі національної паралімпійської збірної команди України виступала на XIII, XIV і XV літніх Паралімпійськіх іграх. У Лондоні 2012 була капітаном збірної та виборола бронзові нагороди[3]. У Пекіні 2008 посіла п’яте місце[4], у Ріо-де-Жанейро 2016 — четверте та увійшла у трійку найкращих волейболісток турніру [5] [6] [7]. На чемпіонатах Європи 2011 та 2015 років здобула золоті медалі, на чемпіонату світу 2010 року — бронзові[1].

Привалихіна була прапороносицею делегації України на парадах націй на літніх Паралімпійських іграх 2012[en] і 2016[en] років[1] [8].

Майстер спорту України міжнародного класу[2].

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Віктор Привалихін — майстер спорту з греко-римської боротьби (130 кг). Син — Владислав, займається хокеєм[1]. Сестра — Світлана Володимирівна Шиянова — завідувачка відділення лікування безпліддя недержавної комплексної акушерсько-гінекологічної клініки ISIDA в Києві, лікар-репродуктолог[en] [10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Жемчужина из самой красивой команды. Інваспорт. 15 июля 2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  2. ↑ а б Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012 (PDF). Національний комітет спорту інвалідів України. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  3. ↑ Volleyball at the London 2012 Paralympic Games. Women's Sitting Tournament. IPC. 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  4. ↑ Volleyball at the Beijing 2008 Paralympic Games. Women's Sitting Tournament. IPC. 2008. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  5. ↑ Національна паралімпійська збірна команда зразка 2016 року. Інваспорт. 1 вересня 2016. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  6. ↑ Sitting Volleyball. Women. Final Standings (PDF). Official website of the Paralympic Movement. 17 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  7. ↑ Sitting Volleyball. Women. Player Ranking by Skill (PDF). Official website of the Paralympic Movement. 17 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  8. ↑ Україна запалила Ріо під час церемонії відкриття Паралімпіади-2016. Канал 24. 8 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  9. ↑ Спортсмены нашей области получили высокие награды. Днепр вечерний. 18 сентября 2012. Процитовано 22 вересня 2016.
  10. ↑ Шиянова Світлана Володимирівна. ISIDA. Процитовано 22 вересня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Маргарита Привалихина
у соціальних мережах


Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Прапор України
Прапор України
Прапор України
Прапор України
Україна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Привалихіна_Маргарита_Володимирівна&oldid=41712993