Привітівка
| село Привітівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Вараський район |
| Громада | Зарічненська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1855 |
| Населення | 575 |
| Площа | 31,095 км² |
| Густота населення | 18,492 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34044 |
| Телефонний код | +380 3632 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°44′49″ пн. ш. 26°02′18″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
152 м |
| Водойми | р. Стир |
| Відстань до обласного центру |
189 км |
| Відстань до районного центру |
9 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Привітівка | |
 Привітівка | |
| Мапа | |
| |
Приві́тівка — село у Зарічненській громаді Вараського району Рівненської області України. Утворене у 1855 році.
Населення станом на 1 січня 2007 року становить 575 чол.
У селі є школа ІІ ступеню, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб.
На території села Кутин нараховується 166 дворів, де проживає 434 жителів. Площа населеного пункту становить 140,80 га, площа господарської території 634 га.
Історія[ред. | ред. код]
Перша документальна згадка про село Кутин датована 1522 роком. За Андрусівським договором 1667 року майже вся Правобережна Україна, у тому числі і Рівненщина, увійшла до складу Польщі. У 1793—1795 роках ці землі були анексовані Росією. Село Кутин входило до Пінського повіту Мінської губернії.
У 1908 році в селі Кутин була відкрита церковно-приходська школа. Навчання велося російською мовою. У цій школі навчалися також діти з найближчих сіл: Зодавжа, Заозір'я, Любиня.
Під час Першої світової війни (а саме у 1915 році) через село проходила лінія фронту, тож селяни змушені були залишити село. Біженці із села Кутин жили у Муравині, Серниках. Бойові дії на території села припинилися у 1916 році, що дало кутинянам змогу повернутися та відбудовувати село.
З 1921 до 1939 року село перебувало під владою Польщі та увійшло до складу Пінського повіту Брестського воєводства. Панський маєток «Плянта» заселили польські сім'ї. Сільські хлопці проходили військову службу у польському війську. Польські власті перешкоджали розвиткові української культури в селі. Початкова школа містилася у невеличкому приватному приміщенні. Поряд з іншими дисциплінами у школі вивчали також Закон Божий. Навчання велося на польській мові.
У вересні 1939 року село зайняла Червона Армія. Відбулася конфіскація землі, худоби та майна, що належало панам.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 580 осіб[1].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,31 % |
| російська | 0,51 % |
| білоруська | 0,17 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056_ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 січня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Привітівка на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
