Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога» M:
«The Adventures of Tintin: The Secret of the Unicorn»
The Adventures of Tintin - Secret of the Unicorn.jpg
Жанр Мультфільм
Пригодницький
комедія
детектив
Режисер Стівен Спілберг
Продюсер Пітер Джексон
Стівен Спілберг
Кетлін Кеннеді
Сценарист Стівен Моффат
Едгар Райт
Джо Корніш
На основі Пригоди Тентена
У головних
ролях
Джеймі Белл
Енді Серкіс
Деніел Крейґ
Саймон Пегг
Нік Фрост
Кері Елвіс
Тобі Джонс
Оператор Януш Камінський
Композитор Джон Вільямс
Кінокомпанія Paramount Pictures
Columbia Pictures
DreamWorks
Тривалість 107 хв.
Мова Англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Flag of New Zealand.svg Нова Зеландія
Рік 2011
Дата виходу Україна Україна 3 листопада 2011
Кошторис $140 000 000
Касові збори $207 000 000[1]
IMDb ID 0983193
us.movie.tintin.com
Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога» у Вікісховищі?

«Пригоди Тінтіна: „Таємниця Єдинорога“» (англ. «The Adventures of Tintin: The Secret of the Unicorn») — фільм режисера Стівена Спілберга, знятий у форматі 3D за допомогою методу motion capture (з англ. захоплення руху). Прем'єра стрічки відбулася у Бельгії 22 жовтня. В українському прокаті «Пригоди Тінтіна» вийшли 3 листопада 2011 року.

Мультфільм є екранізацією трьох альбомів коміксів бельгійського художника Ерже — «Краб із золотими клешнями» (1941), «Таємниця „Єдинорога“» (1943) і «Скарби кривавого Рекгема» (1944). В них розповідається про пригоди невтомного шукача пригод — репортера Тентена (в українському перекладі фільму — Тінтіна) та його вірного пса Мілу.

Сюжет[ред.ред. код]

Мілу (Сніжок), капітан Геддок і Тінтін

Головний герой — молодий газетний репортер Тінтін. Завдяки своїй професії він подорожує по всьому світу і стає учасником захоплюючих пригод.

Одного разу після низки загадкових подій в руки Тінтіна потрапляє старовинний манускрипт, складений предком його друга — капітаном Геддоком. Тінтін відразу вирушає на пошуки скарбів, нібито захованих на затонулому фрегаті «Єдиноріг».

У ролях[ред.ред. код]

Музика[ред.ред. код]

The Adventures of Tintin: The Secret Of The Unicorn Original Motion Picture SoundtrackM:
The Secret of the Unicorn John Williams.jpg
Саундтрек-альбом
Композитор Джон Вільямс
Дата випуску 28 жовтня 2011
Жанр Класика
Тривалість 01:05:32
Лейбл SME
Продюсер Стівен Спілберг, Пітер Джексон і Kathleen Kennedy[d]
Хронологія

Музичне оформлення фільму надав відомий американський композитор Джон Вільямс — п'ятикратний лауреат премії «Оскар», який написав музику до «Зоряних війн», «Гаррі Поттера» та багатьох інших стрічок. Разом із Стівеном Спілбергом Джон Вільямс працює вже не вперше: він написав музику до більшості фільмів, знятих режисером, включаючи всі 4 серії саги про американського археолога Індіану Джонса.

У європейських країнах альбом був випущений в кінці жовтня 2011 року. У США саундтрек офіційно надійшов до продажу 21 грудня того ж року. Це було зроблено, аби його видання збіглося з прем'єрою мультфільму в Америці[2].

# Назва Тривалість
1. «The Adventures of Tintin»   3:04
2. «Snowy's Theme»   2:10
3. «The Secret of the Scrolls»   3:15
4. «Introducing the Thompsons, and Snowy's Chase»   4:09
5. «Marlinspike Hall»   3:59
6. «Escape From the Karaboudjan»   3:21
7. «Sir Francis and the Unicorn»   5:06
8. «Captain Haddock Takes the Oars»   2:19
9. «Red Rackham’s Curse and the Treasure»   6:11
10. «Capturing Mr. Silk»   2:59
11. «The Flight to Bagghar»   3:35
12. «The Milanese Nightingale»   1:30
13. «Presenting Bianca Castafiore»   3:28
14. «The Pursuit of the Falcon»   5:44
15. «The Captain's Counsel»   2:11
16. «The Clash of the Cranes»   3:49
17. «The Return to Marlinspike Hall and Finale»   5:51
18. «The Adventure Continues»   2:58

Історія створення[ред.ред. код]

Задум[ред.ред. код]

Тінтін і його вічний супутник Мілу (Сніжок). Малюнок Ерже

Коли у 1981 році в прокат вийшла стрічка американського режисера Стівена Спілберга «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега», багато європейських рецензентів звинуватили творців образу Індіани Джонса в плагіаті. Вони вважали, що він майже повністю повторює героя серії бельгійських коміксів Тінтіна, якого створив художник Ерже (справжнє ім'я — Жорж Ремі).

Спілберга занепокоїла не стільки критика свого фільму, а незнайоме йому слово «Tintin». Цікавості заради режисер замовив собі декілька альбомів коміксів без перекладу, на французькій мові, а потім ще й дістав англійські видання. Комікси справили на нього велике позитивне враження — проглянувши їх, Спілберг надзвичайно зацікавився як сюжетними лініями творів, так і оригінальністю образу самого журналіста Тінтіна, який задовго до виникнення Індіани Джонса вже встиг здійснити великі археологічні відкриття, розкрити купу злочинів і здійснити ряд навколосвітніх подорожей.

У творах про юного бельгійського журналіста поєдналися різні жанри — від детектива і криміналістики до комедії і звичайної підліткової літератури, не кажучи вже про згадану вище археологію і велику фантастичність деяких його пригод. До середини ХХ ст. для багатьох франкомовних читачів ім'я Тінтіна стало синонімом справжнього шукача пригод.

Стівен Спілберг вирішив у майбутньому зняти стрічку про Тінтіна, для чого він подзвонив Ерже. Художник уважно вислухав режисера, похвалив його фільми і врешті погодився на пропозицію Спілберга. Однак права на екранізацію коміксів про Тінтіна режисер придбав у 1983 році, вже після смерті Ерже[3]. Майже через 20 років строк на права скінчився і Спілбергу довелося вдруге їх купити, тільки тепер вже на всі комікси Ерже.

У 1980-их режисер намагався зняти стрічку про Тінтіна, готував сценарій, але нічого не вийшло. Як він згадував у одному зі своїх інтерв'ю:

« Однією з причин, через яку я не став робити цей фільм на початку вісімдесятих, було моє небажання вдягати акторів у ці костюми, будувати неймовірно стилізовані декорації і ставити картину, світ якої ніколи не стане реальним в очах глядача[4] »

У 2008 році Стівен Спілберг побував на зйомках стрічки Джеймса Кемерона «Аватар». Його надзвичайно зацікавила технологія захоплення руху. Він зрозумів, що саме завдяки цьому методу можна втілити в життя давню мрію — показати Тінтіна на великому екрані.

Зйомки[ред.ред. код]

«Кожен людський персонаж, представлений у Тінтіні, — це актор, що грає — дає емоційні вирази, зловісні гримаси абощо — і все це ми бачимо крізь певний цифровий макіяж. Ми бачимо, як герої Ерже набувають реальних форм, втілюються у живих людей, виявляючи свої почуття й оголюючи душі» Стівен Спілберг[5]

Зйомки стрічки повинні були розпочатися у тому ж 2008 році, але вже на стадії підготовки виникли фінансові труднощі: Universal Studios відмовилася від співробітництва з кінокомпанією Paramount Pictures, тому що остання профінансувала картину лише на суму 30 млн доларів. В результаті прем'єра фільму була перенесена з 2010 на 2011 рік, а Томас Сангстер, британський актор, який повинен був зіграти головну роль — Тінтіна, відмовився від подальшої участі у проекті[6].

Взимку 2009 стало відомо, що Тінтіна зіграє актор Джеймі Белл, який зіграв матроса Джиммі у стрічці Пітера Джексона «Кінг-Конг», капітана Геддока — Енді Серкіс («Володар Перснів»), Сахаріна — Деніел Крейґ («Казино „Рояль“»)[7].

Зйомки розпочалися 26 січня 2009, а закінчилися вже у березні того ж року (через 32 дні після початку)[8]. Знімальний майданчик нового фільму Спілберга відвідали такі режисери як Гільєрмо дель Торо, Стівен Долдрі та Девід Фінчер.

[9][5]

Прем'єра[ред.ред. код]

Стівен Спілберг на прем'єрному показі мультфільму в Парижі (22 жовтня 2011)

Українська версія[ред.ред. код]

Фільм перекладено і дубльовано на студії «Postmodern».

Режисер дубляжу: Костянтин Лінартович, переклад: Федір Сидорук, звукорежисер: Олександр Козярук, координатор проекту: Ірина Туловська

Ролі дублювали: Андрій Фединчик, Михайло Жонін, Максим Кондратюк, Михайло Войчук, Володимир Кокотунов, Анатолій Барчук, Юрій Висоцький, Микола Боклан, та інші.

Продовження[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Відеогра[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Нагороди
Попередник:
Історія іграшок 3
Премія «Золотий глобус» за найкращий анімаційний фільм
2011
Наступник:


(укр.)