Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога»Picto infobox cinema.png
«The Adventures of Tintin: The Secret of the Unicorn»
Пригоди Тінтіна - Таємниця «Єдинорога».png
Жанр Мультфільм
Пригодницький
комедія
детектив
Режисер Стівен Спілберг
Продюсер Пітер Джексон
Стівен Спілберг
Кетлін Кеннеді
Сценарист Стівен Моффат
Едгар Райт
Джо Корніш
На основі Пригоди Тентена
У головних
ролях
Джеймі Белл
Енді Серкіс
Деніел Крейґ
Саймон Пегг
Нік Фрост
Кері Елвес
Тобі Джонс
Оператор Януш Камінський
Композитор Джон Вільямс
Кінокомпанія Paramount Pictures
Columbia Pictures
DreamWorks
Дистриб'ютор InterComd і Netflix
Тривалість 107 хв.
Мова Англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Flag of New Zealand.svg Нова Зеландія
Рік 2011
Дата виходу Україна Україна 3 листопада 2011
Кошторис $140 000 000
Касові збори $207 000 000[1]
IMDb ID 0983193
us.movie.tintin.com
CMNS: Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога» у Вікісховищі

«Пригоди Тінтіна: „Таємниця Єдинорога“» (англ. «The Adventures of Tintin: The Secret of the Unicorn») — фільм режисера Стівена Спілберга, знятий у форматі 3D за допомогою методу motion capture (з англ. захоплення руху). Прем'єра стрічки відбулася у Бельгії 22 жовтня. В українському прокаті «Пригоди Тінтіна» вийшли 3 листопада 2011 року.

Мультфільм є екранізацією трьох альбомів коміксів бельгійського художника Ерже — «Краб із золотими клешнями» (1941), «Таємниця „Єдинорога“» (1943) і «Скарби кривавого Рекгема» (1944). В них розповідається про пригоди невтомного шукача пригод — репортера Тентена (в українському перекладі фільму з англійської — Тінтіна) та його вірного пса Мілу.

Сюжет[ред. | ред. код]

Мілу (Сніжок), капітан Геддок і Тінтін

Головний герой — молодий газетний репортер Тінтін. Завдяки своїй професії він подорожує по всьому світу і стає учасником захопливих пригод.

Одного разу після низки загадкових подій в руки Тінтіна потрапляє старовинний манускрипт, складений предком його друга — капітаном Геддоком. Тінтін відразу вирушає на пошуки скарбів, нібито захованих на затонулому фрегаті «Єдиноріг».

У ролях[ред. | ред. код]

Музика[ред. | ред. код]

The Adventures of Tintin: The Secret Of The Unicorn Original Motion Picture SoundtrackM:
The Secret of the Unicorn John Williams.jpg
Саундтрек-альбом
Композитор Джон Вільямс
Виконавець Джон Вільямс
Дата випуску 28 жовтня 2011
Жанр Класика
Тривалість 01:05:32
Лейбл SME
Продюсер Стівен Спілберг, Пітер Джексон і Кетлін Кеннедіd
Хронологія Джон Вільямс

Музичне оформлення фільму надав відомий американський композитор Джон Вільямс — п'ятикратний лауреат премії «Оскар», який написав музику до «Зоряних війн», «Гаррі Поттера» та багатьох інших стрічок. Разом із Стівеном Спілбергом Джон Вільямс працює вже не вперше: він написав музику до більшості фільмів, знятих режисером, включаючи всі 4 серії саги про американського археолога Індіану Джонса.

У європейських країнах альбом був випущений в кінці жовтня 2011 року. У США саундтрек офіційно надійшов до продажу 21 грудня того ж року. Це було зроблено, аби його видання збіглося з прем'єрою мультфільму в Америці[2].

# Назва Тривалість
1. «The Adventures of Tintin»   3:04
2. «Snowy's Theme»   2:10
3. «The Secret of the Scrolls»   3:15
4. «Introducing the Thompsons, and Snowy's Chase»   4:09
5. «Marlinspike Hall»   3:59
6. «Escape From the Karaboudjan»   3:21
7. «Sir Francis and the Unicorn»   5:06
8. «Captain Haddock Takes the Oars»   2:19
9. «Red Rackham’s Curse and the Treasure»   6:11
10. «Capturing Mr. Silk»   2:59
11. «The Flight to Bagghar»   3:35
12. «The Milanese Nightingale»   1:30
13. «Presenting Bianca Castafiore»   3:28
14. «The Pursuit of the Falcon»   5:44
15. «The Captain's Counsel»   2:11
16. «The Clash of the Cranes»   3:49
17. «The Return to Marlinspike Hall and Finale»   5:51
18. «The Adventure Continues»   2:58

Історія створення[ред. | ред. код]

Задум[ред. | ред. код]

Тінтін і його вічний супутник Мілу (Сніжок). Малюнок Ерже

Коли у 1981 році в прокат вийшла стрічка американського режисера Стівена Спілберга «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега», багато європейських рецензентів звинуватили творців образу Індіани Джонса в плагіаті. Вони вважали, що він майже повністю повторює героя серії бельгійських коміксів Тінтіна, якого створив художник Ерже (справжнє ім'я — Жорж Ремі).

Спілберга занепокоїла не стільки критика свого фільму, а незнайоме йому слово «Tintin». Цікавості заради режисер замовив собі декілька альбомів коміксів без перекладу,французькою мовою, а потім ще й дістав англійські видання. Комікси справили на нього велике позитивне враження — проглянувши їх, Спілберг надзвичайно зацікавився як сюжетними лініями творів, так і оригінальністю образу самого журналіста Тінтіна, який задовго до виникнення Індіани Джонса вже встиг здійснити великі археологічні відкриття, розкрити купу злочинів і здійснити ряд навколосвітніх подорожей.

У творах про юного бельгійського журналіста поєдналися різні жанри — від детектива і криміналістики до комедії і звичайної підліткової літератури, не кажучи вже про згадану вище археологію і велику фантастичність деяких його пригод. До середини ХХ ст. для багатьох франкомовних читачів ім'я Тінтіна стало синонімом справжнього шукача пригод.

Стівен Спілберг вирішив у майбутньому зняти стрічку про Тінтіна, для чого він подзвонив Ерже. Художник уважно вислухав режисера, похвалив його фільми і врешті погодився на пропозицію Спілберга. Однак права на екранізацію коміксів про Тінтіна режисер придбав у 1983 році, вже після смерті Ерже[3]. Майже через 20 років строк на права скінчився і Спілбергу довелося вдруге їх купити, тільки тепер вже на всі комікси Ерже.

У 1980-их режисер намагався зняти стрічку про Тінтіна, готував сценарій, але нічого не вийшло. Як він згадував у одному зі своїх інтерв'ю:

« Однією з причин, через яку я не став робити цей фільм на початку вісімдесятих, було моє небажання вдягати акторів у ці костюми, будувати неймовірно стилізовані декорації і ставити картину, світ якої ніколи не стане реальним в очах глядача[4] «

У 2008 році Стівен Спілберг побував на зйомках стрічки Джеймса Кемерона «Аватар». Його надзвичайно зацікавила технологія захоплення руху. Він зрозумів, що саме завдяки цьому методу можна втілити в життя давню мрію — показати Тінтіна на великому екрані.

Зйомки[ред. | ред. код]

«Кожен людський персонаж, представлений у Тінтіні, — це актор, що грає — дає емоційні вирази, зловісні гримаси абощо — і все це ми бачимо крізь певний цифровий макіяж. Ми бачимо, як герої Ерже набувають реальних форм, втілюються у живих людей, виявляючи свої почуття й оголюючи душі» Стівен Спілберг[5]

Зйомки стрічки повинні були розпочатися у тому ж 2008 році, але вже на стадії підготовки виникли фінансові труднощі: Universal Studios відмовилася від співробітництва з кінокомпанією Paramount Pictures, тому що остання профінансувала картину лише на суму 30 млн доларів. В результаті прем'єра фільму була перенесена з 2010 на 2011 рік, а Томас Сангстер, британський актор, який повинен був зіграти головну роль — Тінтіна, відмовився від подальшої участі у проекті[6].

Взимку 2009 стало відомо, що Тінтіна зіграє актор Джеймі Белл, який зіграв матроса Джиммі у стрічці Пітера Джексона «Кінг-Конг», капітана Геддока — Енді Серкіс («Володар Перснів»), Сахаріна — Деніел Крейґ («Казино „Рояль“»)[7].

Зйомки розпочалися 26 січня 2009, а закінчилися вже у березні того ж року (через 32 дні після початку)[8]. Знімальний майданчик нового фільму Спілберга відвідали такі режисери як Гільєрмо дель Торо, Стівен Долдрі та Девід Фінчер.

[5][9]

Стівен Спілберг на прем'єрному показі мультфільму в Парижі (22 жовтня 2011)

Українська версія[ред. | ред. код]

Фільм перекладено і дубльовано на студії «Postmodern».

Режисер дубляжу: Костянтин Лінартович, переклад: Федір Сидорук, звукорежисер: Олександр Козярук, координатор проекту: Ірина Туловська

Ролі дублювали: Андрій Федінчик, Михайло Жонін, Максим Кондратюк, Михайло Войчук, Володимир Кокотунов, Анатолій Барчук, Юрій Висоцький, Микола Боклан, та інші.

Відеогра[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Нагороди
Попередник:
Історія іграшок 3
Премія «Золотий глобус» за найкращий анімаційний фільм
2011
Наступник:
Відважна

(укр.)