Пригожин Євген Вікторович
| Євген Пригожин | |
|---|---|
|
Пригожин на фабриці громадського харчування Конкорд[en] у 2010 р. | |
| Ім'я при народженні | рос. Евгений Викторович Пригожин |
| Прізвисько | повар Путіна, кухар Путіна |
| Народився |
1 червня 1961 (60 років) Ленінград |
| Громадянство |
|
| Національність | єврей |
| Діяльність | ресторатор, підприємець, кейтеринг |
| Відомий завдяки | засновник Агенції інтернет-досліджень |
| Alma mater | Петербурзька хіміко-фармацевтична академія |
| Знання мов | російська |
| Суспільний стан | у розшуку ФБР |
| Рід | Пригожини |
| Батько | Віктор Пригожин |
| Нагороди | |
Євген Вікторович Пригожин (рос. Евгений Викторович Пригожин; *1 червня 1961, Ленінград, Російська РФСР[1][2]) — російський бізнесмен, ресторатор, власник кейтерингового бізнесу, засновник фабрики тролів з Ольгіна, одна з ключових фігур в російсько-українській інформаційній війні.
Згідно з даними видання «Діловий Петербург» у «Рейтингу мільярдерів — 2016» посідає 106-те місце з оцінкою статків у 7,14 мільярда рублів. У 2016 році включений виданням «Місто 812» в список 30 найвпливовіших людей Санкт-Петербурга[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
В 1977 р. закінчив спортивну школу-інтернат № 62. Займався лижними гонками, до яких його привчив вітчим — інструктор з лижного спорту Самуїл Жарко.
29 листопада 1979 р. засуджений до умовного терміну за статтею «крадіжка», а в 1981 році — до 12 років позбавлення волі за статтями КК «розбій», «шахрайство», «втягнення неповнолітніх у заняття проституцією». З 12 років відсидів у колонії 9 років.
Завершив навчання у Санкт-Петербурзька державна хіміко-фармацевтична академія[ru] за фахом «провізор-фармацевт»[4].
У 1990 р. організував у м. Ленінграді мережу з продажу хот-догів.
З 1995 р. відкрив декілька магазинів та ресторанів у Санкт-Петербурзі.
З 2000-х років бере участь в будівельних проектах.
Медіаоцінки[ред. | ред. код]
За твердженням групи РосБизнесКонсалтинг, може стояти за створенням і фінансуванням одного з найбільших в Росії медіахолдингів, найбільшим проектом якого є «Фабрика медіа». До лютого 2017 років її щомісячна аудиторія досягла 36 мільйонів чоловік, перевищивши показники «РІА Новини» і «Комсомольская правда»[5].
За твердженням «Фонтанка.ру» пов'язаний з керівником Групи Вагнера Дмитром Уткіним. Серед оточення останнього був виявлений глава служби безпеки однієї з фірм Пригожина[6].
Розшук[ред. | ред. код]
Будучи засновником так званого «Агентства Інтернет Досліджень», більш відомого з 2014 року в інформаційній війні проти України як Тролі з Ольгіна, попав під увагу Уряду США, з інкримінуванням втручання у виборчий процес та роботу Федеральної Виборчої комісії в США на виборах 2014-2018 року. У розшуковому зверненні також наголошується, що задля засобів впливу в соціальних мережах, ним було придбано місцевий простір комп'ютерних серверів США, створення чисельних фіктивних облікових записів з використанням реальних вкрадених ідентифікаційних даних громадян США з метою втручання в політичну систему США, включаючи президентські вибори 2016 року.[7]
У лютому 2018 року Окружний суд округу Колумбія (США) видав ордер на арешт Пригожина.[8], Влітку 2020 ФБР оголосило Пригожина в розшук,[9], а в лютому 2021 року пообіцяло нагороду в розмірі 250 тис. доларів США за інформацію, яка допоможе його арешту. [7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (рос.) Давлятчин Илья, Бурная молодость «кремлевского ресторатора» // «Росбалт», 21 сентября 2018.
- ↑ (пол.) МАК
- ↑ (рос.) Найвпливовіші люди Петербурга - 2016. 30.01.2017. Процитовано 21.06.2017.
- ↑ (рос.) Анастасия Якорева, Анастасия Напалкова, Илья Рождественский, газета «РБК», 18.07.2016 Ресторатор и его ученики: кто поставляет 90% обедов в московские школы у Wayback Machine (архівовано 11.10.2020)
- ↑ Розслідування РБК: як з «фабрики тролів» виросла «фабрика медіа»
- ↑ Привиди війни: як в Сирії з'явилася російська приватна армія
- ↑ а б YEVGENIY VIKTOROVICH PRIGOZHIN. Federal Bureau of Investigation (en-us). Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ TV Rain Inc (26 лютого 2021). ФБР объявило награду в 250 тысяч долларов за информацию о бизнесмене Пригожине. tvrain.ru. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Federal Bureau of Investigation. www.fbi.gov (en-us). Процитовано 26 лютого 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- (рос.) Елена Мязина (11 вересня 2015). Кормилец и строитель (Военную базу на границе с Украиной построит Евгений Пригожин). РБК.
- (рос.) Империя Пригожина: от котлетки в столовой до наемников в Центральной Африке
- (рос.) Он повар Путина. Он тролль Путина. Он миллиардер. — расследование «Фонда борьбы с коррупцией» о деятельности Евгения Пригожина.
- (рос.) Андрей Захаров, Полина Русяева (24 березня 2017). Расследование РБК: как из «фабрики троллей» выросла «фабрика медиа». РБК.
- (рос.) Больше не главный уборщик: Пригожин потерял армейские контракты. Русская служба Би-би-си. 2 березня 2018.
- Народились 1 червня
- Народились 1961
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Російські євреї
- Російські підприємці
- Злочинці СРСР
- Помилувані особи
- Російська пропаганда
- Ресторатори
- Випускники Санкт-Петербурзької хіміко-фармацевтичної академії
- Пов'язані з втручанням у американські вибори
