Пригородок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пригородок
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Хотинський
Рада/громада Рукшинська сільська громада
Код КОАТУУ 7325086801
Облікова картка Пригородок 
Основні дані
Перша згадка 1453
Населення 822
Поштовий індекс 60006
Телефонний код +380 3731
День села 19 вересня
Географічні дані
Географічні координати 48°31′55″ пн. ш. 26°24′39″ сх. д. / 48.53194° пн. ш. 26.41083° сх. д. / 48.53194; 26.41083Координати: 48°31′55″ пн. ш. 26°24′39″ сх. д. / 48.53194° пн. ш. 26.41083° сх. д. / 48.53194; 26.41083
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Водойми річки Дністер, Потин, Варниця
Відстань до
обласного центру
70 км
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 60006, с. Пригородок, тел. 26-6-30
Сільський голова Косташ Олександр Сергійович
Карта
Пригородок. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Пригородок
Пригородок
Пригородок. Карта розташування: Чернівецька область
Пригородок
Пригородок

При́городок — село в Україні, в Рукшинській сільській територіальній громаді Хотинського району Чернівецької області. Населення становить 822 особи.

Географія[ред.ред. код]

Біля села річки Потин, Варниця впадають у Дністер.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

На території села у чотирьох місцях було виявлено рештки мисливських стійбищ[1] та рештки скотарсько-землеробських поселень[2].

Збереглися також руїни укріпленої боярської садиби[а] часів Галицько-Волинського князівства[3].

Історія після заснування[ред.ред. код]

У вересні 1774 року австрійські війська окупували Чернівецький, Сучавський і північну частину Хотинського «дистрикта» для того, щоб кордон між Габсбурзькою та Османською імперіями проходив по лінії Пригородок-Чорнівка. Але після підписання Баламутівської конвенції 2 липня 1776 року кордон між державами проліг по прямій лінії від Онута до Новоселиці, і Хотинщина знову була під Османською імперією[4].

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, налічувалось 95 дворових господарств, існувала православна церква[5].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Рукшинської волості мешкало 635 осіб, налічувалось 131 дворове господарство, існувала православна церква[6].

Село пережило голодомор 1946—1947 рр., про що була згадка у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка[7].

Постаті[ред.ред. код]

Природа[ред.ред. код]

Неподалік від села розташований Орестовський іхтіологічний заказник.

Примітки[ред.ред. код]

а. ^ Ці укріплені садиби були невеликими дерев'яно-земляними фортецями

Виноски[ред.ред. код]

  1. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 19
  2. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 25
  3. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 60
  4. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 125
  5. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 941)
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  7. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 242

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.