Придніпровська залізниця

Зовнішні зображення
Схеми
	Сталінська залізниця (1940)
	Сталінська залізниця (1940)
	Сталінська залізниця (1945)
	Сталінська залізниця (1952)

Зовнішні зображення
Схеми Придніпровської залізниці
	Схема-1. Закачати Файл_469
	Схема-2. Закачати Файл_489

Придніпровська залізниця
Тип	залізнична компанія і бізнес
Статус	діюча
Повна назва	Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця»
Засновано	1961
Штаб-квартира	Дніпро
Роки функціонування	1873 (151 рік)
Країна	Україна
Телеграфний код	Придн
Залізничний код приписки (Чисельний код)	45—47
Експлуатаційна довжина колій	3275,9 км
Ширина колії	1520 мм
Кількість станцій	244 (2012)
Власник(и)	УЗ
Холдингова компанія	УЗ
Материнська компанія	Укрзалізниця
Дочірні компанії	Дніпровська дирекція залізничних перевезень (ДН-1), Криворізька дирекція залізничних перевезень (ДН-2), Запорізька дирекція залізничних перевезень (ДН-3) і Кримська дирекція залізничних перевезень;
Сайт	dp.uz.gov.ua

Регіонáльна фíлія «Придніпро́вська залізни́ця» акціонерного товариства «Українська залізниця» — підприємство, регіональна філія у складі АТ «Укрзалізниця», що обслуговує Дніпропетровську та Запорізьку області, а також частково окремі райони ще п'яти областей України (Донецької, Харківської, Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської). До анексії Криму Росією підприємство також опікувалося залізницями Автономної Республіки Крим та Севастополя.

Історичні назви

Історичні назви залізниці
Період	Назва
1882 — 4 січня 1936	Катерининська залізниця
20 липня — 10 грудня 1926	Дніпропетровська залізниця^[3]^[4]
4 січня 1936 — 15 листопада 1961	Сталінська залізниця^[5]^[6]
з 15 листопада 1961	Придніпровська залізниця^[6]

Структура

Головний офіс регіональної філії «Придніпровська залізниця» розташований за адресою: 49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108.

Дирекції

У складі Придніпровської залізниці діє три дирекції залізничних перевезень^[7]:

До березня 2014 року у повній мірі діяла Кримська дирекція залізничних перевезень (ДН-4), в тимчасово оокупованому Криму дільниці Кримської дирекції на материковій частині обслуговуються сусідніми дирекціями.

Загальна інформація

Див. також: Категорія:Станції Придніпровської залізниці

Загальна протяжність залізничних колій становить понад 3250 км, з них 58,3 % електрифіковано, 83,5 % колій обладнано автоматичним регулюванням руху. 90 % станцій мають електричну централізацію.

Перевізна робота виконується 244 станціями, з них 4 сортувальні, 7 пасажирських, 67 вантажних, 19 дільничних^[2].

Список станцій, відкритих для вантажних операцій

Пасажирські сполучення

Далеке сполучення


№	Маршрут сполучення	Примітка
4/3	Запоріжжя — Ужгород
6	Запоріжжя — Івано-Франківськ	Подовжено до станції Ясіня
10/9 «Приазов'я»	Київ — Маріуполь	Скасований через повномасштабне вторгнення
11/12 «Славутич»	Київ — Новоолексіївка	Скасований через повномасштабне вторгнення
32	Запоріжжя — Пшемисль
38	Київ — Запоріжжя
40/39	Солотвино — Запоріжжя
41/42	Дніпро — Трускавець
54 "Скіфія"	Дніпро — Одеса
59/62	Харків — Одеса
65	Харків — Умань
76/75	Кривий Ріг — Київ
79/80 "Дніпро"	Київ — Дніпро
81/82 «Харків»	Харків — Новоолексіївка	Скасований через повномасштабне всторгнення
85/86	Львів — Новоолексіївка	Скасований через повномасштабне всторгнення
86	Запоріжжя — Львів
87/88 «Лісова пісня»	Ковель — Новоолексіївка	Скасований через повномасштабне всторгнення
88	Запоріжжя Ковель
92/91	Одеса — Харків
96/95	Кривий Ріг — Москва	Скасований в 2020 році
102/101	Київ — Херсон	Тимчасово курсує без заходу на станції Кривий Ріг-Головний, Апостолове та Нікополь
116/115 «Маяк»	Київ — Бердянськ	Скасований через повномасштабне всторгнення
120	Запоріжжя — Львів	Подовжено до станції Тернопіль
131/132 "Оберіг"	Дніпро — Львів
134/133	Миколаїв — Івано-Франківськ	Скасований через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури в районі станції Снігурівка
161/162	Миколаїв — Київ	Скасований через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури в районі станції Снігурівка
185/186	Львів — Бердянськ	Скасований через повномасштабне вторгнення
192	Одеса — Краматорськ
226/225	Запоріжжя — Івано-Франківськ
228/227	Київ — Бердянськ	Скасований через повномасштабне всторгнення. Сезонне курсування
234/233	Дніпро — Покровськ
254	Кривий Ріг — Одеса
375/376	Харків — Херсон	Скасований
732 Інтерсіті+	Київ — Дніпро
732 Інтерсіті+	Київ — Запоріжжя
734/733 Інтерсіті+	Київ — Дніпро

Приміське сполучення


№	Маршрут сполучення	Дні курсування	Примітка
6001	П'ятихатки — Знам'янка	щоденно
6002	Знам'янка — П'ятихатки	щоденно
6004	Кам'янське — Дніпро	щоденно
6005	Дніпро — ПОСТ СПИСАННЯ	щоденно
6008	П'ятихатки — Дніпро	крім сб., нд.
6010	П'ятихатки — Дніпро	щоденно
6011	Дніпро — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6012	Кам'янське — Дніпро	крім сб., нд.
6015	Дніпро — П'ятихатки	щоденно
6016	П'ятихатки — Дніпро	щоденно
6018	П'ятихатки-Стикова — Дніпро	щоденно
6022	Кривий Ріг-Головний — Дніпро	щоденно
6027	Дніпро — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6035	Дніпро — ПОСТ СПИСАННЯ	щоденно
6037	Дніпро — П'ятихатки	щоденно
6038	П'ятихатки — Дніпро	щоденно
6039	Дніпро — П'ятихатки	щоденно
6042	Кривий Ріг-Головний — Дніпро	щоденно
6043	Дніпро — П'ятихатки	щоденно
6044	П'ятихатки-Стикова — Дніпро	щоденно
6075	Запоріжжя II — Кривий Ріг-Головний	щоденно	Тимчасово курсує до станції Марганець та з станції Нікополь до станції Кривий Ріг-Головний через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури на дільниці Марганець — Нікополь
6076	Кривий Ріг-Головний — Запоріжжя II	щоденно	Тимчасово курсує до станції Нікополь та з станції Марганець до Запоріжжя II через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури на дільниці Нікополь — Марганець
6104	Синельникове I — Чаплине	щоденно
6105	Синельникове I — Дніпро	щоденно
6107	Синельникове I — Дніпро	щоденно
6108	Дніпро — Синельникове I	крім сб., нд.
6109	Чаплине — Дніпро	щоденно	крім ср та чт курсує до станції Межова
6110	Дніпро — Чаплине	щоденно
6111	Синельникове I — Дніпро	крім сб., нд.
6122	Дніпро — Чаплине	щоденно
6124/6123	Дніпро — Запоріжжя I	щоденно
6126	Дніпро — Синельникове I	щоденно
6127	Чаплине — Дніпро	щоденно
6130	Дніпро — Чаплине	щоденно	В Вівторок та Середу курсує до станції Межова
6132/6131	Запоріжжя I — Дніпро	щоденно
6133	Синельникове I — Дніпро	щоденно
6135	Чаплине — Синельникове I	щоденно
6141	Чаплине — Дніпро	щоденно
6146	Дніпро — Чаплине	щоденно
6147	Чаплине — Дніпро	щоденно
6171	Красноград — Дніпро	щоденно
6172	Дніпро — Красноград	щоденно
6173	Красноград — Дніпро	щоденно
6174	Дніпро — Красноград	щоденно
6185	Синельникове I — Дніпро	щоденно
6272	Дніпро — Лозова	щоденно
6277	Лозова — Дніпро	щоденно
6280	Дніпро — Лозова	щоденно
6291	Лозова — Синельникове I	щоденно
6323	Апостолове — Миколаїв-Вантажний	щоденно
6324	Миколаїв-Вантажний — Апостолове	щоденно
6402	Апостолове — Дніпро-Лоцманська	щоденно
6405	Дніпро-Лоцманська — Апостолове	щоденно
6408	Апостолове — Дніпро-Лоцманська	щоденно
6409	Дніпро-Лоцманська — Апостолове	щоденно
6412	Кривий Ріг-Головний — Апостолове	щоденно
6413	Апостолове — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6415	Верхівцеве — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6451/6452	Кривий Ріг-Головний — Інгулець	щоденно
6453/6454	Інгулець — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6455/6456	Кривий Ріг-Головний — Інгулець	щоденно
6457/6458	Інгулець — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6466/6465	Тимкове — П'ятихатки	крім пн.
6471	Нікополь — Кривий Ріг	щоденно
6472	Кривий Ріг — Нікополь	щоденно
6473	Нікополь — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6474	Кривий Ріг-Головний — Нікополь	щоденно
6476	Тимкове — Нікополь	щоденно
6485	Нікополь — Тимкове	щоденно
6490	Апостолове — Нікополь	щоденно
6491	Запоріжжя II — Нікополь	щоденно	Тимчасово курсує до станції Марганець через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури на дільниці Марганець — Нікополь
6492	Нікополь — Запоріжжя II	щоденно	Тимчасово курсує зі станції Марганець через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури на дільниці Нікополь — Марганець
6495	Запоріжжя II — Нікополь	щоденно	Тимчасово курсує до станції Марганець через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури на дільниці Марганець — Нікополь
6496	Нікополь — Запоріжжя II	щоденно	Тимчасово курсує зі станції Марганець через пошкодження загарбниками залізничної інфраструктури на дільниці Нікополь — Марганець
6497	Нікополь — Апостолове	щоденно
6501	П'ятихатки — Кривий Ріг-Головний	щоденно
6502	Канцерівка — Запоріжжя II	щоденно
6503	П'ятихатки — Рокувата	крім сб., нд.
6504	Рокувата — П'ятихатки	крім сб., нд.
6506	Пришиб — Запоріжжя II	кроме сб., вс.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6507	П'ятихатки — Рокувата	щоденно
6507/6508	Канцерівка — Мелітополь	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6508	Рокувата — П'ятихатки	щоденно
6509/6510	П'ятихатки — Тимкове	крім нд.
6510	Мелітополь — Запоріжжя II	сб., нд.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6510	Мелітополь — Запоріжжя-Ліве	крім сб., нд.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6512	Кривий Ріг-Головний — П'ятихатки	щоденно
6515	Запоріжжя II — Мелитополь — Тащенак	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6516	Мелітополь — Запоріжжя II	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6521	Запоріжжя II — Мелітополь	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6527	Запоріжжя II — Пришиб	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6528	Тащенак — Мелитополь — Запоріжжя II	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6533/6534	Запоріжжя II — Дніпро	щоденно
6535	Дніпро — П'ятихатки	крім сб.
6536	П'ятихатки — Дніпро	крім сб.
6536	Запоріжжя II — Лозова	щоденно
6537	Лозова — Запоріжжя II	щоденно
6538	Кривий Ріг-Головний — Верхівцеве	щоденно
6548/6547	Дніпро — Запоріжжя II	щоденно
6553/6555	Запоріжжя II — Новоолексіївка		Скасований через повномасштабне вторгнення
6554	Мелітополь — Запоріжжя I	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6556	Новоолексіївка — Запоріжжя II	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6556/6554	Новоолексіївка — Запоріжжя I	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6582	Запоріжжя II — Синельникове I	щоденно
6583	Синельникове I — Запоріжжя II	щоденно
6584	Запоріжжя II — Синельникове I	щоденно
6585	Синельникове I — Запоріжжя II	щоденно
6586	Запоріжжя II — Синельникове I	щоденно
6587	Синельникове I — Запоріжжя II	щоденно
6701	Апостолове — Херсон	щоденно	Тимчасово курсує за маршрутами Апостолове — Високопілля та Біла Криниця — Миколаїв-Вантажний
6702	Херсон — Апостолове	щоденно	Тимчасово курсує за маршрутами Миколаїв-Вантажний — Біла Криниця та Високопілля — Апостолове
6702/6703	Дніпро — Генічеськ	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6704/6701	Генічеськ — Дніпро	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6811	П'ятихатки — Красний Шахтар	по пн., ср., пт.
6812	Красний Шахтар — П'ятихатки	по пн., ср., пт.
6813	П'ятихатки — Красний Шахтар	по пн., ср., пт.
6814	Красний Шахтар — П'ятихатки	по пн., ср., пт.
6821	П'ятихатки — Терни	щоденно
6822	Терни — П'ятихатки	щоденно
6823	П'ятихатки — Терни	щоденно
6824	Терни — П'ятихатки	щоденно
6841	Пологи — Запоріжжя II	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6844	Запоріжжя II — Пологи	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6849	Пологи — Запоріжжя II	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6852	Запоріжжя I — Пологи	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6856	Пологи — Комиш-Зоря		Скасований через повномасштабне вторгнення
6857	Камиш-Зоря — Пологи		Скасований через повномасштабне вторгнення
6859	Комиш-Зоря — Пологи		Скасований через повномасштабне вторгнення
6860	Пологи — Камиш-Зоря		Скасований через повномасштабне вторгнення
6890	Мелітополь — Нововесела	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6893	Верхній Токмак — Мелітополь	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6896	Нововесела — Мелітополь	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6897	Нововесела — Мелітополь	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6908	Новоолексіївка — Запоріжжя II		Скасований через повномасштабне вторгнення
6908/6910	Сиваш — Запоріжжя II	по пт., вс.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6908/6910	Новоолексіївка — Запоріжжя II	кроме пт., вс.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6909	Запоріжжя II — Мелітополь		Скасований через повномасштабне вторгнення
6909/6907	Запоріжжя II — Сиваш	по пт., вс.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6909/6907	Запоріжжя II — Новоолексіївка	кроме пт., вс.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6910	Мелітополь — Запоріжжя II	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6915	Запоріжжя II — Мелітополь — Новоолексіївка		Скасований через повномасштабне вторгнення
6915	Запоріжжя II — Сиваш	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6915	Запоріжжя II — Мелітополь	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення
6915/6919	Запоріжжя II — Новоолексіївка	кроме пт., вс.	Скасований через повномасштабне вторгнення
6918	Сиваш — Запоріжжя II	щоденно	Скасований через повномасштабне вторгнення

Межі залізниці

Придніпровська залізниця межує із залізницями:

Залізниці	Стикові пункти
Донецька залізниця	Комиш-Зоря	включно
	Чаплине	включно
	Покровськ	виключно
Південна залізниця	Пост 939 км	виключно
Південна залізниця	Красноград	виключно
Одеська залізниця	П'ятихатки-Стикова	включно
	Тимкове	виключно
	Апостолове	включно
	Нововесела	включно
Кримські ділянки^* Кримської дирекції залізничних перевезень	Сиваш	включно

Примітка: ^* Кримські ділянки залізниці розташовані на тимчасово окупованій російськими військами території України.

До 2014 року Придніпровська залізниця межувала з Одеською залізницею по станції Вадим (виключно) та з Північно-Кавказькою залізницею по порому Крим — Кавказ.

Історія

1862 року перший міністр шляхів сполучення Російської імперії висунув проєкт будівництва залізниці від Катеринослава до Донбасу.

15 листопада 1873 року відкрито регулярний рух поїздів дільницями Лозова — Олександрівськ та Синельникове I — Катеринослав на Лозово-Севастопольській залізниці.

22 квітня 1875 року уряд затвердив план будівництва дільниць залізниці від станції Казанка до станції Катеринослав (Нижньодніпровськ) і від станції Ясинувата до станції Синельникове I.

18 травня 1884 року відкрито рух поїздів дільницями Ясинувата — Синельникове і Казанка — Катеринослав. Зданий в експлуатацію залізничний міст через Дніпро.

1898 року побудована залізнична лінія Колачевське — П'ятихатки — Любомирівка (Верхівцеве).

1899 року відкрито рух поїздів у напрямку Чаплине — Бердянськ.

1904 року введено в експлуатацію другу лінію Катерининської залізниці: Кривий Ріг — Олександрівськ — Царекостянтинівка (Комиш-Зоря).

22 лютого 1908 року введений в експлуатацію Кічкаський міст через річку Дніпро в Олександрівську, що відкрило наскрізний рух по Другій Катерининській залізниці.

1913 року Катерининська залізниця перевезла 2 млрд 300 млн пудів різних вантажів, одержавши прибуток у 40 млн карбованців — рекорд залізничного транспорту в Росії.

Перед Першою світовою війною почала діяти одноколійна гілка від Царекостянтинівки до Федорівки, яка забезпечила прямий шлях з Донбасу до Криму.

1915 року закінчено будівництво залізничної лінії Євпаторія — Сарабуз (Острякове).

У грудні 1917 року на залізниці встановлено самоврядування. Посада начальника залізниці скасована.

1918 — наказом Міністерства шляхів Української держави від 15 травня назву залізниці змінено з «Катерининської» на «Запорізьку»^[8].

1920 року введена в експлуатацію дільниця Джанкой — Армянськ.

1922 року колективу Катерининської залізниці вручені ордена Трудового Червоного Прапора УРСР за дострокове відновлення Кічкаського моста.

1927 року стала до ладу лінія Нижньодніпровськ — Костянтиноград.

1930 року відкрито сортувальну станцію Нижньодніпровськ-Вузол.

1932 року закінчено будівництво локомотивного депо Нижньодніпровськ-Вузол.

1932 року розпочалися роботи з електрифікації лінії Запоріжжя — Нікополь — Кривий Ріг. До листопада 1934 року було завершено спорудження лінії електропередачі напругою 35 кВ і на тягові підстанції Запоріжжя-Ліве та Канцерівка подали напругу.

10 березня 1935 року дільницею Запоріжжя — Нікополь почали курсувати поїзди на електричній тязі. Їх повели вітчизняні електровози ВЛ19. Згодом зовнішнє енергопостачання 35 кВ отримали підстанції Підстепне, Апостолове та Довгинцево. Електрифікацію було завершено 25 жовтня — поїзди пішли на всій дільниці від Запоріжжя до Довгинцевого — найбільшої на той час електрифікованої магістралі СРСР^[9].

Відповідно до постанови ЦВК СРСР від 4 січня 1936 року та наказом НКШС № 3Ц Катерининську залізницю перейменовано на Сталінську^[5]^[6].

9 травня 1944 року радянська армія завершила звільнення Сталінської залізниці від нацистських військ.

23 вересня 1946 року на залізниці утворено п'ять відділень: Дніпропетровське, Довгинцівське, Запорізьке, Мелітопольське, Сімферопольське.

1953 року утворена служба електрифікації та енергозабезпечення.

Вказівкою МШС № 1359 від 15 листопада 1961 року Сталінську залізницю перейменовано на Придніпровську^[6].

27 грудня 1965 року стала до ладу відновлена дільниця Павлоград I — Новомосковськ-Дніпровський.

3 лютого 1971 року президія Верховної Ради СРСР нагородила Придніпровську залізницю орденом Леніна за забезпечення високих показників у роботі.

15 листопада 1973 року Придніпровська залізниця відзначила 100-річчя заснування. Відновлено випуск дорожньої газети «Придніпровська магістраль».

У грудні 1991 року утворено Державну адміністрацію залізничного транспорту України — «Укрзалізниця», до складу якої входить Придніпровська залізниця.

11 березня 2014 року було захоплено адміністративну будівлю Кримської дирекції залізничних перевезень^[10].

З 1 квітня 2014 року керівництво Кримської дирекції залізничних перевезень (невизнаної Кримської залізниці) обмежило маршрути курсування приміських поїздів, що з'єднували півострів з материковою частиною України, до станції Солоне Озеро^[11].

З 26 грудня 2014 року введено конвенції про заборону перевезення залізничним транспортом будь-яких вантажів між материковою частиною України та Кримом.

З 27 грудня 2014 року з метою забезпечення безпеки руху обмежено маршрут курсування поїздів кримського напрямку до станцій Новоолексіївка та Херсон^[12].

Після анексії Криму Росією на базі підрозділів Кримської дирекції, розташованих на півострові, було засновано Кримську залізницю. У січні 2016 року підприємство перетворено у ФДУП «Кримська залізниця» (рос. ФГУП «Крымская железная дорога»)^[13]. Дільниці Кримської дирекції, розташовані на материковій частині України (у Херсонській та Запорізькій областях), відійшли до Запорізької дирекції залізничних перевезень.

1 грудня 2015 року розпочалась господарська діяльність ПАТ «Укрзалізниця»; державне підприємство «Придніпровська залізниця» втратило статус окремої юридичної особи і продовжило діяльність як регіональна філія^[14].

Перейменування станцій та зупинних пунктів

Сучасна назва	Попередня назва	Дата перейменування^[15]^[16]
Запоріжжя-Кам'янське	Баглій	02017-03-2323 березня 2017
Петропавлівка	Брагинівка	02017-03-2323 березня 2017
Ерастівка	Желєзнякове	02017-03-2323 березня 2017
Рясна	Єлізарове	02017-03-2323 березня 2017
Кам'янське	Дніпродзержинськ	02017-03-2323 березня 2017
Кам'янське-Лівобережне	Дніпродзержинськ-Лівобережний	02017-03-2323 березня 2017
Кам'янське-Пасажирське	Дніпродзержинськ-Пасажирський	02017-03-2323 березня 2017
Дніпро-Головний	Дніпропетровськ	02017-06-2929 червня 2017
Дніпро-Вантажний	Дніпропетровськ-Вантажний	02017-06-2929 червня 2017
Дніпро-Лоцманська	Дніпропетровськ-Південний	02017-06-2929 червня 2017
Дніпро-Ліски	Дніпропетровськ-Ліски	02017-06-2929 червня 2017
Інженерне	Челюскін	02023-06-2121 червня 2023
Незалежна	Батуринська	02023-07-1818 липня 2023
Степова	1061 км	02023-07-1313 липня 2023
Солоне	1063 км	02023-07-1313 липня 2023
Значкове	1074 км	02023-07-1313 липня 2023
Запорізьке	1045 км	02023-07-1313 липня 2023
Нижня Терса	1049 км	02023-07-1313 липня 2023
Кленове	943 км	02023-07-1313 липня 2023
Новоуплатне	948 км	02023-07-1313 липня 2023
Морозівське	981 км	02023-07-1313 липня 2023
Вербківський	988 км	02023-07-1313 липня 2023

Електрифікація

Електрифікація Придніпровської залізниці^[6]
Роки	Дільниця	Довжина, км
Катерининська залізниця
1935	Запоріжжя — Довгинцеве^{[E 1]}	202,3
Сталінська залізниця
1948	Довгинцеве — Нікополь	98,0
1949	Нікополь — Марганець	20,0
1950	Марганець — Канцерівка	37,3
1952	Канцерівка — Запоріжжя	47,0
1955	Довгинцеве — Мудрувата	1,3
1958	Нижньодніпровськ-Вузол — П'ятихатки	205,0
1959	Нижньодніпровськ-Вузол — Чаплине	120,4
1960	Верхівцеве — Довгинцеве — Червоне	116,2
1961	П'ятихатки — Мудрувата	92,6
Придніпровська залізниця
1962	П'ятихатки — Знам'янка	112,3
1965	Лозова — Синельникове	106,4
1965	Синельникове — Запоріжжя	95,6
1968	Красноармійськ — Павлоград I	114,0
	Павлоград I — Новомосковськ-Дніпровський	49,0
	Новомосковськ-Дніпровський — Дніпродзержинськ-Пасажирський	97,0
1969	Запоріжжя I — Мелітополь	112,1
1970	Мелітополь — Сімферополь	244,3
1972	Сімферополь — Севастополь	80,8
1973	Острякове — Євпаторія	60,4
1977	Приворот — Кам'яне Поле	4,3
1978	Дніпропетровськ — Кайдацька	2,4
1982	Кривий Ріг — Тимкове	54,0
1984	Мусіївка — Інгулець	19,5
1985	Грекувата — Мусіївка	34,1
1986	Новоолексіївка — Генічеськ	15,1
1995^[17]	Запоріжжя I — Передатна, Запоріжжя II — Передатна	9
1995^[17]	Передатна — Ростуща	5
1999^[17]	Ростуща — Кирпотине	14
?^[18]	Дніпропетровськ — Сурське
	Грекувата — Савро
	Нижньодніпровськ-Вузол — Новомосковськ-Дніпровський
	Зустрічний — Сухачівка
?	Станції та перегони запорізького залізничного вузла
↑ Електрифікацію демонтовано у 1941 році, відновлено у 1948—1952 роках.

Усі дільниці, за виключенням лінії Знам'янка — П'ятихатки-Стикова, електрифіковані постійним струмом напругою 3 кВ^[19].

Керівники

Див. також: Категорія:Начальники Придніпровської залізниці

Катерининська залізниця
19.09.1883^[20]	18.11.1901	Верховцев Олександр Апполонович
1902	1906	Шмідт Федір Іванович
1906	1907	Міхін С. І.
1907	1910	Стульгінський Владислав Ігнатович
07.09.1910^[21]	12.03.1917^[22]	Ваніфатьєв Кирило Миколайович
1917	?	Вейс Н. Н.^[23]
1920	1920	Шелехес Ілля Савелійович (комісар залізниці)
1922	1924	Іванов Костянтин Геннадійович
1924	1926	Ковилкін Степан Терентійович
1926	1928	Мальгінов Петро Михайлович
1928	1932	Кузовлєв Костянтин Миколайович
1933	1936	Білик Павло Борисович
Сталінська залізниця
1936	1937	Трестер Фріц Фрідріхович
1937	1938	Давидов Павло Іванович
1938	1950	Закорко Микола Тихонович
1951	1969	Коломійцев Костянтин Гаврилович
Придніпровська залізниця
1969	1972	Ломоносов Віктор Олександрович
1973	1990	Алімов Анатолій Андрійович
1990	1998	Євдокіменко Руслан Якович
1998	2000	Суліма Станіслав Дмитрович
28.04.2000	25.04.2001	Макаренко Михайло Володимирович
2001	06.2005	Момот Олександр Іванович
06.2005^[24]	2006	Сергієнко Микола Іванович
25.09.2006	2008	Гладкіх Ігор Веніамінович
31.01.2008	2010	Лоза Петро Олексійович
14.04.2010	27.11.2012	Момот Олександр Іванович^[25]
28.11.2012	03.06.2014	Гладкіх Ігор Веніамінович^[26]
04.06.2014	28.07.2015	Тищенко Юрій Григорович (в. о.)^[27]
28.07.2015	29.01.2016	Федорко Іван Петрович (в. о.)^[28]
2016^[29]	05.2017^[30]	Тищенко Юрій Григорович (в. о.)
05.2017^[31]^[32]	2020^[33]	Кужавський Микола Сергійович
2020^[34]	2021^[35]	Заруба Олександр Володимирович
2021^[36]	2021^[37]	Борецький Анатолій Станіславович
12.2021^[38]		Момот Олександр Іванович

Начальники політичного відділу залізниці


Роки	Посадові особи
1934—1937	Кинжалов Федір Миколайович

Основні станції

Рухомий склад

Електровози ВЛ8, ВЛ11М, ДЕ1, ЧС2 та ЧС7^[39]
Тепловози 2ТЕ116, ТГК2, ТГМ23В, ТУ2, ТУ7А та ЧМЕ3^[40]
Електропоїзди ЕР1, ЕР2, ЕР2Т та ЕПЛ2Т^[41]
Вантажні вагони^[42]

Фірмові поїзди

Вагонні депо Придніпровської залізниці обслуговують три фірмових поїзда:

у напрямку Києва — «Дніпро», «Запоріжжя» та «Криворіжжя»
у напрямку Одеси — «Скіфія». До 25 жовтня 2020 року курсував поїзд «Таврія», який був скасований).

Див. також

Примітки

↑ Соответствие кодов ЕСР железным дорогам государств СНГ и Балтии (рос.)
↑ ^а ^б Придніпровська залізниця^{[недоступне посилання]} : [арх. 10.05.2012] // Укрзалізниця.
↑ Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 20 липня 1926 року «Про переназвання міс. Катеринослава на „Дніпропетровськ“, ст. Катеринослав на ст. „Дніпропетровськ“ і Катерининської залізниці на „Дніпропетровську залізницю“»
↑ Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 10 грудня 1926 року «Про зміну постанови Президії ЦВК Союзу РСР з 20 липня 1926 року про перейменуання м. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. Катеринослав на станцію «Дніпропетровськ» і Катерининської залізниці на «Дніпропетровську» залізницю»
↑ ^а ^б Постановление ЦИК СССР от 4 января 1936 г. «О переименовании Екатерининской железной дороги в Сталинскую железную дорогу [Архівовано 2017-09-10 у Wayback Machine.]»
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Афонина, 1996.
↑ Дирекції // Придніпровська залізниця
↑ Державний вістник. — 1918. — № 3.
↑ Электрический подвижной состав // История железнодорожного транспорта России и Советского Союза. Том 2: 1917—1945 гг. — СПб., 1997.
↑ «Бойовики Аксьонова» захопили будівлю Кримської дирекції залізничних перевезень // УНІАН. — 2014. — 11 березня.
↑ З 1 квітня 2014 року Кримська дирекція залізничних перевезень в односторонньому порядку скоротила обсяги руху у приміському сполученні // Укрзалізниця. — 2014. — 2 квітня.
↑ Для безпеки пасажирів Укрзалізниця обмежує маршрут курсування поїздів кримського напрямку до станцій Новоолексіївка та Херсон // Укрзалізниця. — 2014. — 26 грудня.
↑ У Криму спростували інформацію про приватизацію залізниці // УНН. — 2016. — 8 листопада.
↑ Відсьогодні ПАТ «Укрзалізниця» розпочинає господарську діяльність^{[недоступне посилання]} : [арх. 04.12.2015] // Укрзалізниця. — 2015. — 1 грудня.
↑ Перейменування роздільних пунктів : [арх. 20.10.2023] // Укрзалізниця.
↑ Телеграма № ЦРП-18/1524 від 14.07.2023^{[недоступне посилання]} : [арх. 19.07.2023].
↑ ^а ^б Історія електрифікації залізниць України // Форум залізничників.
↑ Історія електрифікації залізниць (2000—2004) (рос.)
↑ Електрифікація залізниць України: історія, сьогоднішній день та перспективи : [рос.] // Пассажирский Транспорт. — 2019. — 20 июля.
↑ рос. дореф. Списокъ личнаго состава Министерства Путей Сообщенія. Изданіе канцеляріи Министра. С.-Петербург. 1896 г. — 1518 с.
↑ рос. дореф. Списокъ личнаго состава Министерства Путей Сообщенія. Центральные и мѣстныя учрежденія. Изданіе канцеляріи Министра. Петроград. 1916 г. — 609 с., (стор. 270)
↑ Сенин А.С. (2009). Министерство путей сообщения в 1917 году. М. с. 39.
↑ Сенин А.С. (2009). Министерство путей сообщения в 1917 году. М.
↑ Відбулось офіційне представлення нового начальника Придніпровської залізниці // Укрзалізниця. — 2005. — 4 липня.
↑ Особлива інформація щодо зміни складу посадових осіб емітента // Придніпровська залізниця. — 2012.
↑ Особлива інформація (відомості про зміну складу посадових осіб емітента) // Придніпровська залізниця. — 2014. — 6 червня.
↑ Особлива інформація (відомості про зміну складу посадових осіб емітента) // Придніпровська залізниця. — 2015. — 28 липня.
↑ Особлива інформація (інформація про зміну складу посадових осіб ДП «Придніпровська залізниця») емітента // Придніпровська залізниця. — 2016. — 29 січня.
↑ Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2016. — 29 квітня.
↑ До Дня Перемоги на Придніпровській залізниці вшанували ветеранів війни // Придніпровська залізниця. — 2017. — 5 травня.
↑ Представники регіональної філії «Придніпровська залізниця» на чолі з Миколою Кужавським взяли участь у церемонії підняття Державного Прапора України та Прапора ЄС // Придніпровська залізниця. — 2017. — 11 травня.
↑ Обрано директорів регіональних філій ПАТ «Укрзалізниця»^{[недоступне посилання]} : [арх. 12.05.2017] // Укрзалізниця. — 2017. — 24 квітня.
↑ Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2020. — 17 квітня.
↑ Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2020. — 24 серпня.
↑ Кращих працівниць Придніпровської залізниці заохочено галузевими та відомчими відзнаками // Придніпровська залізниця. — 2021. — 9 березня.
↑ Шановні залізничники! // Придніпровська залізниця. — 2021. — 30 квітня.
↑ Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2021. — 4 листопада.
↑ Роман Черніцький представив колективу Придніпровської залізниці нового керівника // Придніпровська залізниця. — 2021. — 3 грудня.
↑ Електровози // Придніпровська залізниця
↑ Тепловози // Придніпровська залізниця
↑ Електропотяги // Придніпровська залізниця
↑ Вантажні вагони // Придніпровська залізниця

Джерела

рос. дореф. Списокъ личнаго состава Министерства Путей Сообщенія. Изданіе канцеляріи Министра. С.-Петербург. 1896 г. — 1518 с.
рос. дореф. Списокъ личнаго состава Министерства Путей Сообщенія. Центральные и мѣстныя учрежденія. Изданіе канцеляріи Министра. Петроград. 1916 г. — 609 с.
рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ І-й. (Введеніе и часть первая). Изданіе Екатерининской желѣзной дороги. Екатеринославъ. Товарищество "Печатня С.П.Яковлева". 1903. — 191 + I с.
рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с.
Сталинская ж. д. // Технический железнодорожный словарь. — М. : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1941.
Приднепровская железная дорога. — 1973. — (История фабрик и заводов).
Сведения о железных дорогах общего пользования с 1918 по 1990 гг. // Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с.
Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Фотогалереї та бази даних рухомого складу

Фотогалерея станцій та зупинних пунктів

Придніпровська залізниця на сайті railwayz.info (рос.)

Схема

Схема Придніпровської залізниці на офіційному сайті

[17] Електрифікацію демонтовано у 1941 році, відновлено у 1948—1952 роках.

[1] Соответствие кодов ЕСР железным дорогам государств СНГ и Балтии (рос.)

[about-2] а ^б Придніпровська залізниця^{[недоступне посилання]} : [арх. 10.05.2012] // Укрзалізниця.

[3] Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 20 липня 1926 року «Про переназвання міс. Катеринослава на „Дніпропетровськ“, ст. Катеринослав на ст. „Дніпропетровськ“ і Катерининської залізниці на „Дніпропетровську залізницю“»

[4] Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 10 грудня 1926 року «Про зміну постанови Президії ЦВК Союзу РСР з 20 липня 1926 року про перейменуання м. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. Катеринослав на станцію «Дніпропетровськ» і Катерининської залізниці на «Дніпропетровську» залізницю»

[CEC-36-5] а ^б Постановление ЦИК СССР от 4 января 1936 г. «О переименовании Екатерининской железной дороги в Сталинскую железную дорогу [Архівовано 2017-09-10 у Wayback Machine.]»

[FOOTNOTEАфонина1996-6] а ^б ^в ^г ^д Афонина, 1996.

[7] Дирекції // Придніпровська залізниця

[8] Державний вістник. — 1918. — № 3.

[9] Электрический подвижной состав // История железнодорожного транспорта России и Советского Союза. Том 2: 1917—1945 гг. — СПб., 1997.

[10] «Бойовики Аксьонова» захопили будівлю Кримської дирекції залізничних перевезень // УНІАН. — 2014. — 11 березня.

[11] З 1 квітня 2014 року Кримська дирекція залізничних перевезень в односторонньому порядку скоротила обсяги руху у приміському сполученні // Укрзалізниця. — 2014. — 2 квітня.

[12] Для безпеки пасажирів Укрзалізниця обмежує маршрут курсування поїздів кримського напрямку до станцій Новоолексіївка та Херсон // Укрзалізниця. — 2014. — 26 грудня.

[13] У Криму спростували інформацію про приватизацію залізниці // УНН. — 2016. — 8 листопада.

[14] Відсьогодні ПАТ «Укрзалізниця» розпочинає господарську діяльність^{[недоступне посилання]} : [арх. 04.12.2015] // Укрзалізниця. — 2015. — 1 грудня.

[15] Перейменування роздільних пунктів : [арх. 20.10.2023] // Укрзалізниця.

[16] Телеграма № ЦРП-18/1524 від 14.07.2023^{[недоступне посилання]} : [арх. 19.07.2023].

[zdsim-4833-18] а ^б Історія електрифікації залізниць України // Форум залізничників.

[19] Історія електрифікації залізниць (2000—2004) (рос.)

[20] Електрифікація залізниць України: історія, сьогоднішній день та перспективи : [рос.] // Пассажирский Транспорт. — 2019. — 20 июля.

[21] рос. дореф. Списокъ личнаго состава Министерства Путей Сообщенія. Изданіе канцеляріи Министра. С.-Петербург. 1896 г. — 1518 с.

[22] рос. дореф. Списокъ личнаго состава Министерства Путей Сообщенія. Центральные и мѣстныя учрежденія. Изданіе канцеляріи Министра. Петроград. 1916 г. — 609 с., (стор. 270)

[23] Сенин А.С. (2009). Министерство путей сообщения в 1917 году. М. с. 39.

[24] Сенин А.С. (2009). Министерство путей сообщения в 1917 году. М.

[25] Відбулось офіційне представлення нового начальника Придніпровської залізниці // Укрзалізниця. — 2005. — 4 липня.

[26] Особлива інформація щодо зміни складу посадових осіб емітента // Придніпровська залізниця. — 2012.

[27] Особлива інформація (відомості про зміну складу посадових осіб емітента) // Придніпровська залізниця. — 2014. — 6 червня.

[28] Особлива інформація (відомості про зміну складу посадових осіб емітента) // Придніпровська залізниця. — 2015. — 28 липня.

[29] Особлива інформація (інформація про зміну складу посадових осіб ДП «Придніпровська залізниця») емітента // Придніпровська залізниця. — 2016. — 29 січня.

[30] Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2016. — 29 квітня.

[31] До Дня Перемоги на Придніпровській залізниці вшанували ветеранів війни // Придніпровська залізниця. — 2017. — 5 травня.

[32] Представники регіональної філії «Придніпровська залізниця» на чолі з Миколою Кужавським взяли участь у церемонії підняття Державного Прапора України та Прапора ЄС // Придніпровська залізниця. — 2017. — 11 травня.

[33] Обрано директорів регіональних філій ПАТ «Укрзалізниця»^{[недоступне посилання]} : [арх. 12.05.2017] // Укрзалізниця. — 2017. — 24 квітня.

[34] Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2020. — 17 квітня.

[35] Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2020. — 24 серпня.

[36] Кращих працівниць Придніпровської залізниці заохочено галузевими та відомчими відзнаками // Придніпровська залізниця. — 2021. — 9 березня.

[37] Шановні залізничники! // Придніпровська залізниця. — 2021. — 30 квітня.

[38] Шановні колеги! // Придніпровська залізниця. — 2021. — 4 листопада.

[39] Роман Черніцький представив колективу Придніпровської залізниці нового керівника // Придніпровська залізниця. — 2021. — 3 грудня.

[40] Електровози // Придніпровська залізниця

[41] Тепловози // Придніпровська залізниця

[42] Електропотяги // Придніпровська залізниця

[43] Вантажні вагони // Придніпровська залізниця

[44] Частково не функціонує через окупацію ОРДЛО

[45] Дільниці на Кримському півострові, які відносяться до Кримської дирекції, наразі окуповані та контролюються російською владою через т.з. ФГУП «Крымская железная дорога»

[46] Збудована і демонтована британцями за часів Кримської війни

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[E 1]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[1]

[2]

[3]

п о р Регіональна філія «Придніпровська залізниця»‎ АТ «Укрзалізниця»
Дирекції	Дніпровська (ДН-1) · Запорізька (ДН-3) · Криворізька (ДН-2) · Кримська (ДН-4)
Вузлові станції	ім. Анатолія Алімова · Апостолове · Верхівцеве · Верхній Токмак I · Верхній Токмак II · Вільнянськ · Владиславівка · Джанкой · Дніпро-Головний · Запоріжжя I · Запоріжжя II · Запоріжжя-Кам'янське · Запоріжжя-Ліве · Зустрічний · Кам'янське · Канцерівка · Каховське Море · Комиш-Зоря · Кривий Ріг · Кривий Ріг-Головний · Мекензієві Гори · Мусіївка · Нижньодніпровськ · Нижньодніпровськ-Вузол · Новомосковськ-Дніпровський · Острякове · Павлоград I · Передатна · Пологи · П'ятихатки · Рядова · Савро · Саксагань · Синельникове I · Синельникове II · Таврійськ · Українська · Федорівка · Чаплине
Локомотивні депо (ТЧ)	Апостолове (ТЧ-11) · Джанкой (ТЧ-10) · Дніпро (ТЧ-8) · Керч (ТЧ-6) · Кривий Ріг (ТЧ-2) · Нижньодніпровськ-Вузол (ТЧ-1) · Мелітополь (ТЧ-3) · Нікополь (ТЧ-12) · Пологи (ТЧ-4) · П'ятихатки (ТЧ-9) · Синельникове (ТЧ-7) · Сімферополь (ТЧ-5)
Моторвагонні депо (РПЧ)	Дніпро (РПЧ-1) · Запоріжжя (РПЧ-3) · Нікополь (РПЧ-2) · Сімферополь (РПЧ-4)
Вагонні депо (ВЧД)	Батуринська (ВЧДЕ-2, ВЧДР-2) · Верхівцеве (ВЧДР-13) · Джанкой (ВЧДЕР-10)· Запоріжжя-Ліве (ВЧДЕР-9) · Кам'янське (ВЧДЕ-16) · Мелітополь (ВЧДР-5) · Мудрьона (ВЧДР-8) · Нижньодніпровськ-Вузол (ВЧДЕ-3, ВЧДР-3) · Пологи (ВЧДР-4) · П'ятихатки (ВЧДР-12)
Пасажирські вагонні депо	Дніпро (ЛВЧД-1) · Запоріжжя I (ЛВЧД-7) · Кривий Ріг (ЛВЧ-2) · Синельникове (ЛВЧД-6)
Колійні машинні станції	Іларіонове (КМС-6) · Батуринська (КМС-80) · Федорівка (КМС-136) · Новоолексіївка (КМС-137) · Верхівцеве (КМС-202) · П’ятихатки (КМС-237) · Запоріжжя-Ліве (КМС-273)

п о р АТ «Українська залізниця»
Голова правління	Олександр Перцовський
Члени правління	Іван Юрик • Іван Синяков (в. о.) • Франтішек Буреш • Олександр Перцовський (в. о.)
Регіональні філії	Донецька залізниця • Львівська залізниця • Одеська залізниця • Південна залізниця • Південно-Західна залізниця • Придніпровська залізниця
Філії	Відомча воєнізована охорона • Вінницятрансприлад • Головний інформаційно-обчислювальний центр • Дарницький вагоноремонтний завод • Енергозбут • Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень • Медіацентр «Магістраль» • Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту • Панютинський вагоноремонтний завод • Пасажирська компанія • Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту • Проектно-конструкторське технологічне бюро інформаційних технологій • Рефрижераторна вагонна компанія • Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал • Стрийський вагоноремонтний завод • Українська залізнична швидкісна компанія • Центральна станція зв'язку • Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд • Центр забезпечення виробництва • Центр з ремонту та експлуатації колійних машин • Центр охорони здоров'я • Центр професійного розвитку персоналу • Центр сервісного забезпечення • Центр транспортного сервісу «Ліски» • Центр транспортної логістики • Центр управління промисловістю