Придуха
Придуха або замор — загибель риб та інших водяних тварин внаслідок зменшення кількості кисню, розчиненого у воді, а також появи у воді отруйних речовин. Розрізняють літню і зимову придуху. Літня спостерігається у стоячих водоймах при значному розвитку фіто- і зоопланктону і, відповідно, великій кількості органічних речовин, на розклад яких йде розчинений у воді кисень, придуха частіше трапляється вночі (при відсутності фотосинтезу), іноді на великих водоймах при тривалому штилі — на Азовському морі і деяких південних озерах. Зимова придуха спостерігається під льодом і є наслідком слабкого надходження кисню у водойми, іноді — наявності у воді великої кількості гумінових речовин і закису заліза — таке трапляється на Прип'яті, Обі та деяких інших. До придухи може призвести забруднення водойм промисловими стічними водами, що містять отруйні речовини.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють кілька видів замору риби — зимовий, літній та інші.
Найчастіше замор відбувається в зимовий період (січень-квітень) і пов'язаний з тривалими сильними морозами, які сприяють замерзанню води, що заливає всі тріщини крижаного панцира водоймища, що супроводжується масовою (практично стовідсотковою) щорічною загибеллю промислової риби та її молоді у багатьох замірах. Іноді зимовий замор трапляється через наявність у воді великої кількості гумінових речовин та закису заліза — наприклад, на Прип'яті, Обі та інших річках.
Замор риби може виникнути й у спекотний період (червень-липень). Причин може бути кілька: по-перше, у разі підвищення температури води знижується концентрація розчиненого у ній кисню, по-друге, підвищення температури води веде до активного розмноження зоопланктону. Останнє зазвичай відбувається у невеликих стоячих водоймищах, але може статися та у великих водоймищах при тривалому штилі.[1] Крім того, до масової загибелі риби може призвести скидання промислових стоків або надходження болотної води, що містить велику кількість органічних речовин та продуктів гниття, що відбирають у процесі окислення з води кисень.
Крім того, виділяють нічні замори, що по суті є варіантом літніх заморів і зазвичай спостерігаються в сильно зарослих водною рослинністю мілководних водоймах. Пов'язані із припиненням у темний час доби процесу фотосинтезу та значним споживанням кисню з води рослинами. Цей вид замору спостерігається під ранок і швидко самоліквідується зі сходом сонця.
|
Це незавершена стаття з іхтіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Замор // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 94.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1974—1985.