Приз принца Уельського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приз принца Уельського
Hhof prince of wales.jpg
Впроваджено Сезон 19231924
Поточний володар «Піттсбург Пінгвінс»
Найбільше перемог {{{Найбільше перемог}}}
Вручається Вручається чемпіону Східної конференції, тобто клубу, який пройшов до фіналу Кубку Стенлі від Східної конференції.

Приз принца Уельського[1] (англ. Prince of Wales Trophy) — нагорода Національної хокейної ліги (НХЛ), яка вручається чемпіону Східної конференції, тобто клубу, який пройшов до фіналу Кубку Стенлі від Східної конференції. «Піттсбург Пінгвінс», які виграли серію плей-оф Східної конференції у «Кароліни Гаррікейнс» з рахунком 4-0, є поточними володарем кубку. Вперше був вручений у 1924 році.

Історія[ред.ред. код]

Принц Уельський (король Георг V) подарував приз лізі у 1924 році. Вперше був подарований переможцю плей-оф НХЛ (замінив Приз О'Браєна), а потім став нагородою для переможців плей-оф Західної хокейної ліги (ЗХЛ)[2].

Коли ж ЗХЛ припипинила своє існування, Кубок Стенлі вручався лише переможцям плей-оф НХЛ, а Призом принца Уельського почали нагороджувати переможців регулярного сезону НХЛ. Починаючи з сезону 1927—1928 його вручали переможцю регулярного сезону Американського дивізіону, а приз О'Браєна у Канадському дивізіоні. Після того, як у лізі відмінили поділ на дивізіони (сезон 19371938), нагороду почали вручати переможцю регулярного сезону НХЛ[2].

З приходом Нової Ери та розширенням ліги (сезон 19671968), створено нові дивізіони: Східний та Західний. Проте лише переможці регулярного чемпіонату Східного дивізіону отримували приз принца Уельського. У 1975 році знову змінився поділ команд у лізі: замість дивізіонів створено конференції Принца Уельського (Уельс) і Кемпбела відповідно. Тепер володарем призу міг стати клуб-переможець регулярного чемпіону конференції Уельс. У 1981 році було вирішено вручати нагороду переможцю конференції Уельс за результатами плей-оф. У сезоні 19931994 конференцію Уельс перейменували на Східну, і до сьогодняшніх днів Приз принца Уельського отримує команда, яка пройшла до фіналу Кубку Стенлі від Східної конференції.[2]

Приз вручає заступник комісіонера НХЛ капітанові команди. Проте, серед гравців НХЛ є повір'я, що неможна торкатися чи підіймати трофей (аналогічно у Західній конференції та з призом Кларенса С.Кемпбела), коли вони виграли звання чемпіонів конференції. Вони вважають, що Кубок Стенлі — єдина нагорода у НХЛ і лише його можна підіймати.[3]

Переможці[ред.ред. код]

Загальня таблиця перемог
Перемог Команда
25 Монреаль Канадієнс
16 Бостон Брюїнс
13 Детройт Ред-Вінгс
5 Нью-Джерсі Девілс
4 Піттсбург Пінгвінс
Філадельфія Флайєрс
3 Баффало Сейбрс
Нью-Йорк Айлендерс
Нью-Йорк Рейнджерс
2 Кароліна Гаррікейнс
Чикаго Блекгокс
Торонто Мейпл-Ліфс
1 Флорида Пантерс
Монреаль Марунс
Оттава Сенаторс
Оттава Сенаторс (перші)
Тампа-Бей Лайтнінг
Вашингтон Кепіталс

Переможці плей-оф НХЛ (1923—27)[ред.ред. код]

Сезон Переможець Номер перемоги
1923-24 Монреаль Канадієнс 1
1924-25 Монреаль Канадієнс 2
1925-26 Монреаль Марунс 1

Преможець регулярного чемпіонату НХЛ (1926-27)[ред.ред. код]

Сезон Переможець Номер перемоги
1926-27 Оттава Сенаторс (перші) 1

Переможець регулярного чемпіонату Американського дивізіону (1927-38)[ред.ред. код]

Сезон Переможець Номер перемоги
1927-28 Бостон Брюїнс 1
1928-29 Бостон Брюїнс 2
1929-30 Бостон Брюїнс 3
1930-31 Бостон Брюїнс 4
1931-32 Нью-Йорк Рейнджерс 1
1932-33 Бостон Брюїнс 5
1933-34 Детройт Ред-Вінгс 1
1934-35 Бостон Брюїнс 6
1935-36 Детройт Ред-Вінгс 2
1936-37 Детройт Ред-Вінгс 3
1937-38 Бостон Брюїнс 7

Переможці регулярного чемпіонату (1938-67)[ред.ред. код]

Гравці «Монреаль Канадієнс» Патрік Руа, Боб Ґейні та ін. фотографуються з призом принца Уельського після перемоги над «Нью-Йорк Рейнджерс» у фіналі Конференції Уельс у 1985-86.
Сезон Переможець Номер перемоги
1938-39 Бостон Брюїнс 8
1939-40 Бостон Брюїнс 9
1940-41 Бостон Брюїнс 10
1941-42 Нью-Йорк Рейнджерс 2
1942-43 Детройт Ред-Вінгс 4
1943-44 Монреаль Канадієнс 3
1944-45 Монреаль Канадієнс 4
1945-46 Монреаль Канадієнс 5
1946-47 Монреаль Канадієнс 6
1947-48 Торонто Мейпл-Ліфс 1
1948-49 Детройт Ред-Вінгс 5
1949-50 Детройт Ред-Вінгс 6
1950-51 Детройт Ред-Вінгс 7
1951-52 Детройт Ред-Вінгс 8
1952-53 Детройт Ред-Вінгс 9
1953-54 Детройт Ред-Вінгс 10
1954-55 Детройт Ред-Вінгс 11
1955-56 Монреаль Канадієнс 7
1956-57 Детройт Ред-Вінгс 12
1957-58 Монреаль Канадієнс 8
1958-59 Монреаль Канадієнс 9
1959-60 Монреаль Канадієнс 10
1960-61 Монреаль Канадієнс 11
1961-62 Монреаль Канадієнс 12
1962-63 Торонто Мейпл-Ліфс 2
1963-64 Монреаль Канадієнс 13
1964-65 Детройт Ред-Вінгс 13
1965-66 Монреаль Канадієнс 14
1966-67 Чикаго Блекгокс 1

Переможці регулярного сезону Східного дивізіону (1967-74)[ред.ред. код]

«Кароліна Гаррікейнс» фотографується з Призом принца Уельського після перемоги над «Баффало Сейбрс» у фіналі Східної конференції 2005-06.
Сезон Переможець Номер перемоги
1967-68 Монреаль Канадієнс 15
1968-69 Монреаль Канадієнс 16
1969-70 Чикаго Блекгокс 2
1970-71 Бостон Брюїнс 11
1971-72 Бостон Брюїнс 12
1972-73 Монреаль Канадієнс 17
1973-74 Бостон Брюїнс 13

Переможці регулярного сезону конференції «Уельс» (1974-81)[ред.ред. код]

Сезон Переможець Номер перемоги
1974-75 Баффало Сейбрс 1
1975-76 Монреаль Канадієнс 18
1976-77 Монреаль Канадієнс 19
1977-78 Монреаль Канадієнс 20
1978-79 Монреаль Канадієнс 21
1979-80 Баффало Сейбрс 2
1980-81 Монреаль Канадієнс 22

Переможці плей-оф конференції Уельс (1981-93)[ред.ред. код]

Капітан «Оттави» Деніель Альфредсон отримує Приз принца Уельського після перемоги його команди над «Баффало Сейбрс» у фіналі Східної конференції 2006-07.
Сезон Переможець Номер перемоги
1981-82 Нью-Йорк Айлендерс 1
1982-83 Нью-Йорк Айлендерс 2
1983-84 Нью-Йорк Айлендерс 3
1984-85 Філадельфія Флайєрс 1
1985-86 Монреаль Канадієнс 23
1986-87 Філадельфія Флайєрс 2
1987-88 Бостон Брюїнс 14
1988-89 Монреаль Канадієнс 24
1989-90 Бостон Брюїнс 15
1990-91 Піттсбург Пінгвінс 1
1991-92 Піттсбург Пінгвінс 2
1992-93 Монреаль Канадієнс 25

Переможці плей-оф Східної конференції (1993-зараз)[ред.ред. код]

Капітан «Піттсбург Пінгвінс» Сідні Кросбі отримує Приз принца Уельського після перемоги його команди над «Філадельфією» у фіналі Східної конференції 2007-08.
Сезон Переможець Номер перемоги
1993-94 Нью-Йорк Рейнджерс 3
1994-95 Нью-Джерсі Девілс 1
1995-96 Флорида Пантерс 1
1996-97 Філадельфія Флайєрс 3
1997-98 Вашингтон Кепіталс 1
1998-99 Баффало Сейбрс 3
1999—2000 Нью-Джерсі Девілс 2
2000-01 Нью-Джерсі Девілс 3
2001-02 Кароліна Гаррікейнс 1
2002-03 Нью-Джерсі Девілс 4
2003-04 Тампа-Бей Лайтнінг 1
2004-05 Не розігрувався через локаут -
2005-06 Кароліна Гаррікейнс 2
2006-07 Оттава Сенаторс 1
2007-08 Піттсбург Пінгвінс 3
2008-09 Піттсбург Пінгвінс 4
2009-10 Філадельфія Флаєрс 4
2010-11 Бостон Брюїнс 16
2011-12 Нью-Джерсі Девілс 5

Джерела[ред.ред. код]

  1. Приз принца Уельського на hhl.com (англ.)
  2. а б в Legends of Hockey.net. History of the Prince of Wales Trophy (англ.)
  3. Coffey, Phil (2006-06-02). NHL.com - Ice Age: Having another trophy in mind (англ.)