5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Прикарпаття (батальйон))
Перейти до: навігація, пошук
5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття»
5-й БТрО ЗСУ «Прикарпаття».png
Нарукавний знак
На службі 11 травня 2014 — 16 січня 2015
Країна Україна Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Чисельність Батальйон
Походження Івано-Франківська область
Війни/битви Війна на сході України
Командування
Командувач Віталій Комар

5-й батальйо́н територіальної оборони «Прикарпа́ття» (в/ч 0120) — підрозділ територіальної оборони, сформований з мешканців Івано-Франківська та області. З початку липня 2014 року 51 день ніс службу у секторі «Д», поблизу кордону з Росією. 23 серпня батальйон майже в повному складі самовільно покинув свої позиції і 29 серпня 2014 батальйон повернувся в Івано-Франківську область[1]. 4 вересня командир батальйону Віталій Комар був арештований за підозрою у дезертирстві (ст. 408 КПК України)[2][3][4][5]. Батальйон був розформований у січні 2015 року[6][7].

У серпні 2015 року почався судовий розгляд. Комбатові висунули звинувачення за ст.402, 406 та 409 КПК України (ухиляння від служби в бойовій обстановці, непокора та бездіяльність)[8][9][10].

Створення[ред.ред. код]

Офіційною датою заснування батальйону є 11 травня 2014 року, коли перший командир батальйону підполковник Тарас Шевчук приступив до виконання своїх функцій[11]. До складу батальйону, окрім призовникiв, увійшли добровольці, колишні активісти Самооборони Майдану з намету «Коломия»[12]. За інформацією Івано-Франківського обласного військового комісаріату: «Перевага при формуванні батальйону віддавалася особам, які добровільно виявили бажання проходити військову службу у Збройних Силах України під час кризового періоду. Разом з тим, відповідно до вказівки вищого командування усіх військовозобов'язаних було призвано до батальйону на підставі мобілізації»[11]. Батальйон було вирішено дислокувати на території 136-го ЦЗРБ (в/ч А1807), смт Делятин, Надвірнянського району.

Матеріальну та фінансову допомогу батальйону надала Ради оборони Івано-Франківської області, трудові колективи ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», виробничого об'єднання «Карпати» та багатьох інших[11]. Також, населення Прикарпаття зiбрало 300 тисяч гривень для придбання бронежилетів[11].

Бойове злагодження новоствореного військового формування розпочалося 20 травня i проходило на полігоні «Прибан», що у містечку Сторожинець Чернівецької області. Були проведені «стрільби із штатної стрілецької зброї, в тому числі із ручних протитанкових гранатометів та автоматичних станкових гранатометів, метання бойових гранат, заняття з тактики, інженерної підготовки, ротні тактичні навчання»[11].

Озброєння і склад[ред.ред. код]

Батальйон мав у складі 400 бійців.[13] Озброєння:

  • 1 одиниця БРДМ
  • 9 ручних протитанкових гранатометів[13]
  • стрілецька зброя.

Як транспорт батальйон мав автомобілі ЗІЛ-131, ГАЗ-66, КАМАЗ та шкільні автобуси.

У зонi АТО[ред.ред. код]

У зону АТО до угрупування Сектору «Д» батальйон прибув на початку липня. Підрозділ мав вирушати ще в червні, проте через протестні настрої за відсутності спорядження лишився вдома[14]. Основне завдання — надання допомоги ДПС України у забезпеченні охорони державного кордону[джерело?] на території Донецької області. Батальйон дислокувався бiля Амвросіївки поблизу україно-російського кордону[15]. Вояки несли варту на КПП лінії Кутейникове-Глинка-Кумачове-Тельманове[16].

На 23 липня угрупування Сектору Д налічувало близько 4000 осіб особового складу і складалось з великого числа розрізнених підрозділів.[17] Початкове завдання угрупування Сектору Д полягало в ізоляції району АТО, закритті ділянки державного кордону України з Російською Федерацією протяжністю близько 140 км на ділянці Ізварине — Кумачове. Але, за висновком Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, з моменту втрати нашими військами 7 серпня контролю на ділянці державного кордону в районі Ізварине[18] (див. «Ізваринський котел»), виконання завдання, поставленого перед Сектором Д в його первісному вигляді, втратило сенс.[17] 23 серпня 2014 року, напередодні оточення українських військ у «Іловайському котлі», особовий склад батальйону почав відступ від кордону, після чого чисельність Сектору «Д» склала не більше 700 осіб.[19][20][21] 25 серпня командний пункт командувача сектором «Д» Петра Литвина потрапив під артналіт, після чого генерал Литвин прибув на КП сектора «Б», сектор «Д» перестав існувати.

23 серпня батальйон майже в повному складі (окрім 20 чоловік) самовільно покинув ввірені йому КПП пiсля рішення командира Віталія Комара, i вирушив в напрямку Тельманове, а потiм — Розівки. Комар «в письмовій формі відмовився виконувати бойове розпорядження керівника Сектору Д і далі на зв'язок не виходив»[19][17]. Своє рішення він пізніше обґрунтував тим, що 23 серпня батальйон потрапив під щільний обстріл з артилерії,[13] втратив єдиний БРДМ i опинився перед загрозою великих людських втрат:

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Комбат 5-го БТрО Віталій Комар

Ми вийшли з зони АТО тому що техніка батальйону була розбита. Ми просто не могли виконувати бойові завдання без техніки. Єдиний наш БРДМ був розбитий під час обстрілів[22].

При вiдступi до Запорізької області були вивезені поранені з 72-ї бригади. 27 серпня 2014 на території Кіровоградської області, біля Знам'янки колона «Прикарпаття» з декількох десятків військових автомобілів та шкільних автобусів була зупинена спецназівцями; на гвинтокрилi прибув командувач СВ ЗСУ Анатолій Пушняков з представниками військової прокуратури[23][24]. Після перемовин, батальйон здав трофейну зброю, залишив штатне озброєння, після чого одержав дозвіл продовжити рухатися до місця постійної дислокації в смт Делятин.

Згідно з висновком військового керівництва АТО, залишення підрозділом бойових позицій призвело до того, що передові частини українських військ під Іловайськом залишились без прикритого тилу[25], на батальйон покладалася відповідальність за прорив на територію України РДГ росіян і створення «Іловайського котла»[9]. За цим фактом було розпочато розслідування[26][27][28]. Решта батальйону, що відмовилась разом з усіма лишати зону АТО, повернулася на відпочинок 31 серпня; солдати заявили, що планують продовження служби[29].

Зазначається, що ще 25 серпня голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Андрій Троценко офіційно звертався до командування з проханням «вивести батальйон із зони АТО для переформатування та відновлення боєздатності»[30]. Прес-служба Івано-Франківської ОДА опублікувала відповідь РНБО України, датовану 28 серпнем, в якiй говорилося, що згідно з рішенням начальника Генерального штабу як Головнокомандувача Збройних Сил України, батальйон «Прикарпаття» виведено до місця відновлення боєздатності[31][32].

Розслідування[ред.ред. код]

Кримінальне провадження за ч. 2 ст. 402 (непокора) і ч. 2 ст. 404 (опір начальникові) і ч. 3 ст. 409 (уникнення військової служби) Кримінального кодексу України було відкрито 27 серпня військовою прокуратурою Запорізького гарнізону[33]. 4 вересня командир 5-го БТрО був взятий під варту[34]. 5 вересня «Батьківщина» запропонувала внести за комбата 300 000 гривень застави для звільнення його з-під варти. 8-го, комбат Комар був відпущений з Одеського СІЗО під заставу у 60 000 гривень[35].

7 жовтня головний військовий прокурор України — заступник генерального прокурора України Анатолій Матіос назвав втечу батальйону злочином, що стала першопричиною Іловайської трагедії[36].

В свою чергу, у «Проміжному звітi ТСК Верховної Ради з розслідування трагічних подій під Іловайськом» було зазначено

Подальша спроба призначення винним в оточенні Іловайська батальйону територіальної оборони "Прикарпаття" також не спроможна. Не виправдовуючи залишення батальйоном своїх позицій, необхідно сказати, що для оборони Сектору Д, на який припадало 140 км кордону з Російською Федерацією, проти чотирьох батальйонних тактичних груп регулярних військ Російської Федерації одного батальйону територіальної оборони зі стрілецькою зброєю і 300 військовослужбовців, які в основному складаються зі штабу, зв'язківців, тиловиків і ремонтників, що залишились в розпорядженні генерала Литвина П.М., явно не достатньо. Обстановка, що склалась, стала результатом командування військовими діями з боку керівника АТО - начальника Генерального штабу Муженка В.М., а також начальника штабу АТО генерала Назарова В.М.[17].

Покарання виявилося надліберальним та «умовним»: кримінальні справи були відкриті проти п'яти вояків «Прикарпаття». Серед них, командир батальйону Віталій Комар та командир роти Володимир Процький; останній одержав в зоні АТО контузію, вимагає госпіталізації і знаходиться під домашнім арештом"[37]. Кухар 5-го батальйону був засуджений за ст. 407 ч.2 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби), на два роки умовно[38]. Солдат-кулеметник відділення охорони 2-ї роти охорони 5-го батальйону «Прикарпаття» по узгодженню із Надвірнянським районним судом отримав по ст. 402 ч. 1 КК України (непокора) до двох років позбавлення волі з іспитовим терміном[39].

Оцінки[ред.ред. код]

Керівник Центру військово-політичних досліджень на групи «Інформаційний Опір» Дмитро Тимчук вважав, що операція по знищенню вогневих позицій і груп бойовиків в районі Іловайська та зачистці міста була зірвана не відступом 5-го БТрО, а наступом регулярних підрозділів армії РФ. Військовий експерт зазначає:

Ось з цього моменту неможливо зрозуміти, навіщо нас намагаються відволікти від головної теми міркуваннями про те, що операція в Іловайську була спланована правильно, а якби 5-й тербатальон НЕ дезертирував, то не було б трагедії. ... Суть в тому, що слідству необхідно відповісти на початковий питання: КОЛИ саме українське військове керівництво отримало інформацію про масове вторгнення військ РФ (а від кордону до Іловайська все ж танком валити не 5 хвилин), і які заходи вжити для того, щоб не сталося трагедії (прийнялося виводити війська або почало перекидати резерви). Якщо ж така розвідінформація не надійшла, якщо до появи російських вояків під Іловайськ їх ніхто не «побачив», — то з чиєї вини? Відповіді на ці питання будуть головними відповідями в цій історії[40].

В свою чергу, цивільний журналіст і головний редактор інтернет-видання «Цензор. НЕТ» Юрій Бутусов (який, правда, не є ні слідчим, ні військовим спеціалістом) у ходi засiдання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування обставин подій під Іловайськом заявив :

"Вважаю несправедливим і необ’єктивним, що винуватцями поразки вчора військовий прокурор, пан Матіос, назвав батальйон "Прикарпаття", а ще раніше верховний головнокомандувач Порошенко заявив, що винна у всьому 51-ша механізована бригада. Це дуже необ’єктивна оцінка ситуації. 51-ша бригада і батальйон "Прикарпаття" воювали не гірше і не краще будь-якої іншої кадрової частини, де більшість становили малонавчені мобілізовані люди[41].

Розформування[ред.ред. код]

16 січня 2015 року т.в.о. військового комісара Івано-франківського облвійськкомату полковник Олег Мороз на прес-конференції повідомив, що 5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття» розформували:

Батальйон «Прикарпаття» розформований. Документи передаються в архів. Більша частина особового складу батальйону переміщена в інші військові частини[6][7].

На момент розформування в батальйоні залишалися 40 солдатів та офіцерів, які були задіяні в організаційних заходах по розформуванню; 19 військовослужбовців батальйону знаходяться у розшуку[42]. Всього, у Збройних силах України продовжать службу 135 солдатів та офіцерів колишнього 5-го БТрО: у складі 128-ї бригади і в інженерних військових частинах[43].

Потрапили в полон[ред.ред. код]

Втрати[ред.ред. код]

  • Баран Юрій Миколайович, майор, начальник штабу, загинув 8 липня 2014 року.
  • Данилюк Володимир Володимирович, солдат, стрілець-помічник гранатометника, загинув 12 серпня 2014 року.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Батальйон Прикарпаття: «ми не дезертири» // В'ячеслав Шрамович ВВС Україна, 29 серпня 2014. з'явилась інформація про те, що військова прокуратура Південного регіону відкрила кримінальне провадження проти батальйону за статтею ухилення від військової служби
  2. Анатолій Матіос: РФ системно готувалася до військового сценарію
  3. Більше трьохсот бійців «Прикарпаття» підозрюються в дезертирстві
  4. Комбата «Прикарпаття» заарештували за дезертирство під Іловайськом
  5. Стаття 408. Дезертирство // Кримінальний кодекс. Особлива частина. Розділ ХІХ (ст.401-435). Стаття 408. Дезертирство
  6. а б Батальйон «Прикарпаття» розформували // Укрінформ, 16.01.2015 18:23
  7. а б Батальйон «Прикарпаття» розформували // iPress.ua, 16 01 2015 19:25
  8. «Нас не раз обманювали», — свідки на суді у справі командира батальйону «Прикарпаття» Віталія Комара // kurs.if.ua, п'ятниця, 28 серпня, 2015 18:52
  9. а б На суді у справі командира батальйону «Прикарпаття» в Богородчанах заслухають 170 свідків // kurs.if.ua, понеділок, 24 серпня, 2015 Комбатові висунули звинувачення за ст.402, 406 та 409 КПК України (ухиляння від служби в бойовій обстановці, непокора та бездіяльність)
  10. Комбат Віталій Комар: «Один підрозділ виїжджав на зерновозі з причепом, найняли його за гроші у місцевих» // Вівторок, 6 Жовтня 2015, 16:46
  11. а б в г д 5 батальйон. Як все починалось…
  12. Фейсбук Юрія Палійчука
  13. а б в Gazeta.ua (2015-10-05). "Один підрозділ виїжджав на зерновозі з причепом, найняли його за гроші у місцевих". Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 2017-01-29. 
  14. Батальйон «Прикарпаття» не поїде до Слов'янська
  15. Батальйон «Прикарпаття» не має чим воювати
  16. Батальйон «Прикарпаття»: дезертири чи цапи-відбувайли?
  17. а б в г Проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області
  18. Котел під Ізварине, — пам'ятати завжди // Анна Новик, Агенція регіональної інформації та аналітики «Galinfo», 10 серпня 2015 11:55
  19. а б О 14.20 23 серпня під час постановки задачі по телефону командир в/ч В0120 (5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття») заявив, що зняв усі ввірені йому блокпости і рухається з особовим складом частини в напрямку Тельманове, а далі в напрямку Розівки … О 23.00 23 серпня командир в/ч В0120 в письмовій формі відмовився виконувати бойове розпорядження керівника Сектору Д і далі на зв'язок не виходив. в підсумку, чисельність угрупування склала не більше 700 осіб.
    Проміжний звіт ТСК з розслідування трагічних подій під Іловайськом
  20. Аналіз бойових дій Генштабу: «в Кутейниково стояли наши подразделения сектора „Д“ и подразделения БТрО „Прикарпатье“. Где-то 23 числа я ездил под Старобешево из-под Многополья и заметил, что там уже подразделений нет. Они ушли к Старогнатовке, потом на Розовку и так далее, Мариуполь и дальше-дальше…»
  21. ТИЖДЕНЬ.UA «Іловайськ. Частина ІІ.»: «..відступ збірної роти 93-ї бригади панічно вплинув на 5-й батальйон територіальної оборони „Прикарпаття“. В обід 23-го серпня він знявся зі своїх опорних постів та поїхав на захід..»
    «.. 23-го серпня з фронту дезертував батальйон „Прикарпаття“, а згодом — і батальйон „Горинь“.»
  22. Батальйон Прикарпаття: "ми не дезертири", ВВС Україна, 29 серпня 2014
  23. Керівництво української армії та прокурор Матіос готували збройну засідку на батальйон «Прикарпаття»
  24. 5-й батальйон територіальної оборони Прикарпаття проїхав Кіровоград (ФОТО), Інформаційний портал Кіровоградщини, 27 серпня 2014
  25. Першопричиною трагедії під Іловайськом стали дії батальйону «Прикарпаття» — прокурор, Радіо «Свобода», 7 жовтня 2014
  26. Батальйон «Прикарпаття»: дезертири чи 300 спартанців?
  27. Командир батальйону, який звинувачують у дезертирстві: «Я вивів військових, щоб не привезти додому гору трупів» (Фото)
  28. Пятый батальон «Прикарпатье» прибыл из зоны АТО на место постоянной дислокации
  29. 31 серпня вночі повернулися решта 15 армійців 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття»
  30. ОДА: Батальйон «Прикарпаття» вивели для відновлення боєздатності
  31. ОДА: Батальйон «Прикарпаття» вивели для відновлення боєздатності
  32. РНБО: 5 батальйон — не дезертири
  33. Прокуратура взялася за батальйон «Прикарпаття», який покинув зону АТО
  34. Суд арештував командира батальйону «Прикарпаття»
  35. Комбата «Прикарпаття» відпустили під заставу, у п'ять разів меншу за присуджену
  36. ГПУ знайшла першопричину іловайської трагедії: батальйон «Прикарпаття» оголив фланг // Gazeta.ua, 7.10.2014
  37. Прокуратура чекає на командира роти батальйону «Прикарпаття», а він наполягає на госпіталізації
  38. Надвірнянський районний суд засудив на два роки умовно кухаря 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» за ст. 407 ч.2 КК України — самовільне залишення військової частини або місця служби.
  39. Надвірнянський районний суд засудив військовозобов'язаного, кулеметника 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» до двох років позбавлення волі з іспитовим терміном
  40. Тимчук прокоментував звинувачення батальйону "Прикарпаття" в трагедії під Іловайськом
  41. Причиною трагедії під Іловайськом стало несвоєчасне ухвалення рішень командуванням, - Бутусов
  42. У 5-му батальйоні залишилося 40 військових, ще 19 — у розшуку
  43. Стосовно окремих бійців «Прикарпаття», потрібен правовий висновок. Мова йде про майже 40 військовиків, котрі після повернення з зони АТО пропали
  44. Терористи взяли у полон бійця батальйону «Прикарпаття»
  45. Боєць 5-го батальйону Віталій Орлов з Коломиї повернувся з полону терористів // Газета «Вікна», 29.08.2014

Посилання[ред.ред. код]