Перейти до вмісту

Прилеп (Північна Македонія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто
Прилеп
мак. Прилеп, алб. Përlepi
Прапор Герб
Прапор Герб
Координати 41°20′47″ пн. ш. 21°33′15″ сх. д.H G O
КраїнаПівнічна Македонія
Статистичний регіонПелагонійський регіон
ГрадоначальникМар'ян Рістескі
Площа1194,44 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру620  м
Географічна зонаПелагонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення66 246  (2002)
Міста-побратимиЗадар, Радом, Гарфілд, Деян, Чернігів, Асеновград (1993)[1], Верона[2], Копер, Топольчани, Никшич[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код+389 48
Поштовий індекс7500
Автомобільний кодPP
GeoNames786735
OSM 2593112 ·R (Прилеп (община), Стрімон)
Офіційний сайтprilep.gov.mk Редагувати інформацію у Вікіданих
Прилеп. Карта розташування: Північна Македонія
Прилеп
Прилеп
Прилеп (Північна Македонія)
Мапа
CMNS: Прилеп у Вікісховищі

Прилеп (мак. Прилеп, алб. Përlepi, грец. Πριλέπια) — місто у Македонії з населенням 64 тисячі жителів. Місто розташовано у північній частині Пелагонійської рівнини, за 128 км від столиці Скоп'є.

Місто розташовано біля підніжжя фортеці легендарного сербського королевича Марка, відомого як борця проти турків і мудрого правителя.

Населення

[ред. | ред. код]

Більшість населення складають македонці (93 %), але є й циганська меншість.

За даними перепису 2002 року в Прилепі проживали 66 246 жителів[4].

Етнічна група Разом
македонці 61 320
албанці 21
турки 123
цигани 4 372
влахи 16
серби 151
бошняки 17
інші 226

Історія

[ред. | ред. код]

Прилеп було засновано на руїнах стародавнього міста Стіберра, який був частиною Римської імперії. Незважаючи на спустошення готами 268 року Стіберра залишалась частково заселеною. Під іменем Прилеп це місто вперше згадується 1014 року як місце, де болгарський цар Самуїл помер від розриву серця, побачивши, як візантійці засліплюють тисячі його солдат, які потрапили у полон після битви при Беласиці. Місто потрапило під візантійську владу.

Згодом місто було завойовано Другим Болгарським царством та Сербією.

У XIV столітті місто було захоплено османами під предводительством Евреноса. Під контролем Османської імперії перебувало упродовж шести століть.

На початку XX століття входило до складу Сербії та Югославії та після її розпаду відійшов до Македонії.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Джерело: Weatherbase [5]

Видатні особи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.asenovgrad.bg/bg/pobratimeni-gradove
  2. https://www.comune.verona.it/nqcontent.cfm?a_id=5485
  3. http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
  4. Министерство за Локална Самоуправа. База на општински урбанистички планови. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 26 серпня 2012.
  5. Weatherbase: Historical Weather for Prilep, Macedonia. Weatherbase. 2011. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2011.