Примак Федір Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Федір Якович Примак
Народився 11 (23) квітня 1899(1899-04-23)
Татарівка
Помер 9 вересня 1981(1981-09-09) (82 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Київський медичний інститут
Заклад Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Яновський Феофіл Гаврилович
Стражеско Микола Дмитрович
У шлюбі з Примак Віра Михайлівна
Нагороди
орден Леніна орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч науки і техніки Української РСР

Примак Федір Якович (11 (23) квітня 1899(18990423), Татарівка — 9 вересня 1981, Київ) — український радянський терапевт, доктор медичних наук1936 року), професор1939 року), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1964 року). Член правління Українського республіканського наукового товариства терапевтів, редколегії журналу «Врачебное дело».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 (23 квітня) 1899 року в селі Татарівці Чернігівської губернії (тепер Софіївка Носівського району Чернігівської області) в селянській родині. Навчався у Ніжинській гімназії. У 1918 році поступив на медичний факультет Київського університету, який в період навчання був реорганізований у Київський медичний інститут.

По закінченню інституту у 1924 році проходив стажування в медичних інститутських клініках та в Бобровицькій районній лікарні Чернігівської губернії. У 19251928 роках, на запрошення академіка Феофіла Гавриловича Яновського, працював ординатором у терапевтичній клініці Київського медичного інституту, а з 1928 по 1932 рік аспірантом. У 19321936 роках — науковий співпрацівник клінічного відділу київських Інституту експериментальної біології і патології, у 19361940 роках — Інституту клінічної медицини та Інституту клінічної фізіології АН УРСР у 19381940 роках. За сумісництвом, у 19371940 роках — доцент кафедри факультетської терапії Київського медичного інституту. У 1941 році завідував кафедрою факультетської терапії Львівського медичного інституту. У 19411946 роках — головний терапевт військових шпиталів у Башкирії, за сумісництвом у 19421943 роках професор кафедри факультетської терапії медичного інституту в Уфі. У 19471952 роках — професор кафедри факультетської терапії, у 19521973 роках — завідувач, у 19731978 роках — професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Київського медичного інституту.

Могила Федора Примака

Помер 9 вересня 1981 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Напрями наукових досліджень: проблеми ангіології, зокрема, вивчення ролі змін білкового складу крові, судинної стінки в патогенезі набряків; зміни капілярів шкіри при ревматизмі, капілярів і судинного русла організму при анафілаксії й алергічних реакціях; гістофізіологія лімфатичної системи серця в нормі і патології; діагностика, клініка й лікування туберкульозу, гіпертонічної хвороби, раневого сепсису, гіпоксичних станів та інше.

Був науковим керівником 27 кандидатів, науковим консультантом — 6 докторів наук. Серед учнів Федора Примака — доктори наук, професори Олександр Грицюк, Григорій Даніш, Ігор Щуліпенко тощо.

Автор близько 190 наукових і навчально-методичних праць, серед них дві монографії. Основні праці:

  • Дієтичне лікування ниркових захворювань (дипл. праця). Київ, 1925;
  • Про деякі біохімічні зміни в організмі при різних патологічних процесах. Журн ВУАН 1932, № 1;
  • (рос.)Действие Мацестовских ванн и гидротерапии на кровеносные капилляры кожи человека. Сов Мед 1935, № 3;
  • Термінальні набряки м'язів (докторська дисертація, монографія). Київ, 1936;
  • Головні клінічні риси українського ендемічного вола. Медичний журнал АН УРСР 1936, № 1;
  • Зміни кровоносних капілярів шкіри під час алергічного стану. В кн: Алергія. Київ, 1937;
  • (рос.)Отек как метод изучения лимфатической системы. Клин Мед 1938, № 1;
  • (рос.)Значение лимфатической системы в клинике сердечных заболеваний. Тер Арх 1938, № 6;
  • Серцево-судинна недостатність та гіпоксидози у внутрішній патології (монографія). Київ, 1963.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами «Знак Пошани» та медалями. Йому було присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Поліклініка
Поліклініка Носівської ЦРЛ ім. Ф. Я. Примака

Іменем Ф. Я. Примака названа Носівська центральна районна лікарня.

Джерела[ред. | ред. код]