Приміщення від'ємного тиску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Від'ємний тиск у приміщенні — це спосіб ізолювання, який використовується в лікарнях та медичних центрах для запобігання перехресного забруднення від кімнати до

Внутрішнє повітря виштовхується так, що всередині створюється негативний тиск, який пасивно втягує сусіднє повітря в ізольоване приміщення крізь інші впускні отвори.

кімнати. Це передбачає вентиляцію, яка створює "від'ємний тиск" (тиск нижчий за навколишнє середовище), щоби повітря могло надходити в ізоляційну кімнату, але не виходило з неї, оскільки природне повітря буде надходити з областей з більш високим тиском в місця з нижчим тиском, і тим самим запобігатиме потраплянню забрудненого повітря в сусідні приміщення. Ця методика використовується для ізолювання хворих на повітряно-інфекційні захворювання, такі як: туберкульоз, кір, вітряна віспа, тяжкий гострий респіраторний синдром (ГРВІ-CoV), респіраторний синдром Близького Сходу (MERS-CoV), грип та коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19).

Спосіб дії[ред. | ред. код]

Всередині приміщення з від'ємним тиском


Схема мережі приміщень, де повітря (показане синім кольором) тече в одному напрямку з коридору до кімнати з від'ємним тиском (зелений). Використане повітря безпечно видаляється з зони крізь вентиляційну систему.

Від'ємний тиск створюється і підтримується вентиляційною системою, яка виводить з приміщення більше відпрацьованого повітря, за кількість повітря що допускається в приміщення. Повітря впускається в приміщення крізь проміжок під дверима (як правило, близько пів-дюйма у висоту). За винятком цього зазору, приміщення повинно бути якнайбільше повітронепроникним, не допускати потрапляння повітря крізь щілини та прогалини, наприклад, навколо вікон, світильників та електричних розеток. Витік із цих джерел може поставити під загрозу або повністю усунути від'ємний тиск у приміщенні.

Оскільки, як правило, у відпрацьованому повітрі є складники, такі як хімічні забруднення, мікроорганізми або радіоактивні ізотопи, потрапляння яких у сусідній простір неприпустимо (справді, первинне призначення приміщення з негативним тиском), вихід повітря повинен щонайменше, розташовуватися таким чином, щоби воно не піддавало ризику людей в інших зайнятих приміщеннях. Зазвичай, це дах будівлі. Однак у деяких випадках, наприклад, повітря з мікроорганізмами з високим ступенем інфікування у приміщеннях біобезпеки 4 рівня, викиди спочатку треба механічно відфільтрувати або продезінфікувати ультрафіолетовим опроміненням чи хімічними засобами, перш ніж відправляти в довкілля. Стосовно ядерних установок, повітря контролюється на наявність радіоактивних ізотопів і, як правило, фільтрується перед тим, як випускатись крізь високий витяжний канал, щоби потрапити вище в повітря подалі від зайнятих приміщень.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]