Принцип «витягнутої руки»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Економічна наука
Категорія КатегоріяПортал Портал

При́нцип «ви́тягнутої руки́» (також відомий як принцип «на відстані витягнутої руки»[1], з англ. arm's length principle[2]) — принцип, за яким прибуток, оподатковуваний податком на прибуток, у контрольованих у розумінні трансфертного ціноутворення операціях або за аналогією з ними в операціях через постійні представництва[3] відповідає цьому принципу, якщо умови зазначених операцій, зокрема їх ціна, не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операціях[i].

Офіційне закріплення принципу «витягнутої руки» наведено в п. 1 ст. 9 Модульної (типової) податкової конвенції ОЕСР стосовно податків на доходи та капітал[1].

Сутність[ред. | ред. код]

Цей принцип звичайно застосовується, коли підприємство здійснює господарську діяльність на території іншої держави через постійне представництво. Прибутки, одержані підприємством внаслідок операцій, пов'язаних з постійним представництвом, за загальним правилом оподатковуються в країні, де така діяльність здійснюється[4].

Тобто застосовується фікція, ніби постійне представництво є самостійним підприємством і що таке підприємство є незалежним від решти підприємства, частиною якого воно є[5]. Це потребує складання окремої звітності щодо діяльності постійного представництва. Підприємство далі може відповідно зменшити розмір податків, які воно сплачує в країні, де воно зареєстроване, на підставі конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між державами, зазвичай у тій чи іншій мірі за зразком модельної конвенції ОЕСР.

Утім держава може оподатковувати прибутки своїх резидентів з операцій із контрольованими іноземними компаніями[5].

В Україні[ред. | ред. код]

У разі отримання документів, які свідчать про невідповідність контрольованої операції принципу «витягнутої руки», контролюючий орган має провести документальну позапланову податкову перевірку[6]. У 2019 році в Україні розширили та деталізували права податкових органів при проведенні перевірок дотримання принципу «витягнутої руки», зокрема передбачено можливість надсилати запити до всіх контрагентів у ланцюгу операцій і компетентних органів іноземних держав і проводити зустрічі з платником податків стосовно методології визначення відповідності господарських операцій принципу «витягнутої руки»[7].

До 31 грудня 2020 року замість застосування принципу «витягнутої руки» у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахунку прибуток, отриманий нерезидентом через постійне представництво в Україні, оподатковуваний прибуток визначався контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7[ii][8].

З огляду на оподаткування фінансового результату постійного представництва податком на прибуток, операції перерахування коштів між рахунками постійного представництва та рахунками підприємства за кордон чи з-за кордону самі по собі не створюють об'єкта оподаткування податком на прибуток. Якщо ж дохід з джерелом походження з України, який постійне представництво виплачує нерезиденту не був визначений з дотриманням принципу «витягнутої руки» або не був оподаткований податком на прибуток в Україні, то при виплаті такого доходу постійне представництво має утримати податок на репатріацію в розмірі 15 %, якщо менший розмір не передбачений відповідною конвенцією про уникнення подвійного оподаткування[iii][9][10][11][12]. Як наслідок, визнання особи постійним представництвом за законодавством України без відповідної реєстрації має призводити до оподаткування прибутку податком на репатріацію за ставкою 15 % без можливості застосування знижених ставок, які можуть бути передбачені відповідними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування[13]. Коли резидент перераховує дохід постійному представництву, то податок на репатріацію не утримується[14][15].

В Україні ціни в неконтрольованих у розумінні трансфертного ціноутворення операціях з експорту необоротних активів, робіт або послуг нерезидентам з «низькоподаткових юрисдикцій» також можуть визначати за принципом «витягнутої руки», щоб не збільшувати фінансовий результат для оподаткування податком на прибуток на суму в розмірі 30 % вартості таких необоротних активів, робіт, послуг в операціях, які мали місце починаючи з 23 травня 2020 року, коли почала діяти вимога про таке коригування[16]. Обов'язок щодо застосування податкових різниць стосується платників податків, річний оборот за 2020 і наступні роки яких перевищує 40 млн гривень[17].

Операції з пов'язаними компаніями звичайно не враховують при визначенні обґрунтованості цін імпортера в рамках антидемпінгового дослідження, оскільки вони можуть не відповідати принципу «витягнутої руки»[18].

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі

  1. Підпункт 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» від 28 грудня 2014 року № 72-VIII. [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Пункт 6011 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування» № 1117-IX від 17 грудня 2020 року. [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  3. Доходи нерезидента з джерелом їх походження з України визначені в пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Підрядкові посилання

  1. а б Крухмальов С., Курілов Є. «Принцип на відстані витягнутої руки» — основний стандарт контролю за трансфертним ціноутворенням / Сергій Крухмальов, Євген Курілов // Вісник. Офіційно про податки. — 2013. — № 41, 1 листопада. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Податкова система: Навчальний посібник / [Волохова І. С., Дубовик О. Ю., Слатвінська М. О. та ін.]; за заг. ред. І. С. Волохової, О. Ю. Дубовик. — Харків : Видавництво «Діса плюс», 2019. — 402 с. — С. 190. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  3. Commentary on Article 7 // Model Tax Convention on Income and on Capital 2017 (Full Version) / OECD. — Paris : OECD Publishing, 2019. — P. C(7)-9.(англ.) [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  4. Commentary on Article 7 // Model Tax Convention on Income and on Capital 2017 (Full Version) / OECD. — Paris : OECD Publishing, 2019. — P. C(7)-5.(англ.) [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  5. а б Commentary on Article 7 // Model Tax Convention on Income and on Capital 2017 (Full Version) / OECD. — Paris : OECD Publishing, 2019. — P. C(7)-6.(англ.) [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  6. Бережна Т., Ратушна А. Постанова Кабміну про відновлення податкових перевірок: батіг чи пряник для платників податку? / Тетяна Бережна, Аліна Ратушна // Європейська Бізнес Асоціація. — 2021. — 11 лютого. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  7. Грабовський В., Бережна Т. Податки-2019: ключові зміни / Віктор Грабовський, Тетяна Бережна // ЮРИСТ&ЗАКОН. — Інформаційне агентство «ЛІГА: ЗАКОН», 2019. — № 02, січень. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  8. Кушина О. Представництво нерезидента для цілей податку на прибуток: свій серед чужих / Олена Кушина // Uteka. — 2018. — 18 грудня. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  9. Податкова консультація № 739/6/99-00-07-02-02-15/ІПК від 11 жовтня 2019 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  10. Якимащенко В. Представництво перераховує нерезиденту дохід від оренди: чи утримувати податок на репатріацію? / Вікторія Якимащенко // Uteka. — 2020. — 23 червня. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  11. Коваль Т. Постійне представництво виплачує дохід нерезиденту: як здійснюється оподаткування? / Тарас Коваль // Вісник. Офіційно про податки. — 2019. — № 43—44 (1044), 23 листопада. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  12. Постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області // Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області. Офіційний портал. — 2020. — 4 грудня. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  13. Ларіонов Л., Добрєва К.Постійні представництва: на що звертатимуть увагу податкові органи вже з липня 2021? / Микита Ларіонов, Ксенія Добрєва // ЛІГА: ЗАКОН Бізнес. — 2021. — 17 лютого. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  14. Податок на репатріацію: хто сплачує // Газета «Інтерактивна бухгалтерія» / редакція газети «Інтерактивна бухгалтерія». — 2020. — № 224, 23 листопада. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
  15. Лист ДФС від 04.12.2017 № 2805/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // Державна фіскальна служба України. Офіційний портал. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  16. Перникоза Д., Рудь А. Експортуємо – (не) коригуємо: нова податкова різниця в дії / Дмитро Перникоза, Анна Рудь // Європейська Бізнес Асоціація. — 2021. — 12 лютого. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  17. Бобошко О., Матвієнко Н. Відповідальний бізнес: як сплачувати податки 2021 року / Олександр Бобошко, Ніна Матвієнко // M!nd. — 2021. — 12 лютого. — Розділ OpenMind. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  18. Сісецька А., Сенченко Є. Загальний огляд застосування антидемпінгових заходів в Україні / Анна Сісецька, Євгеній Сенченко // ЮРИСТ&ЗАКОН. — Інформаційне агентство «ЛІГА: ЗАКОН», 2020. — № 44, 10 грудня. — Переглянуто 11 квітня 2021. [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

Англійською мовою

Українською мовою