Принцип джит-надійності

При́нцип JIT- (джит-) наді́йності — спосіб підвищення надійності функціонування системи шляхом резервування енергії або інформації.

Підвищення надійності функціонування технічної системи завжди було і залишається актуальною, але важковирішуваною проблемою. Найбільш поширеним способом зменшення відмов є введення структурної надлишковості в систему. Для цього, наприклад, дублюють найбільш відповідальні елементи схеми. У великій системі такий шлях підвищення надійності не завжди прийнятний внаслідок дорожнечі елементів або неможливості їх розміщення.

Принципово інший шлях підвищення надійності системи полягає в тому, що в неї вводиться не структурна, а енергетична надмірність. Такий шлях називається методом «джит-надійності» (англ. «JIT-reliability») або JIT — «Якраз вчасно»). Принцип «Якраз вчасно» є основоположним у логістиці, ощадливому виробництві, системі з управління якістю, програмуванні.

Дію принципу джит-надійності можна показати на прикладі електричної релейної схеми. Традиційно для зниження ймовірності відмови схеми паралельно встановлюються реле. За принципом джит-надійності на вході живлення схеми підвищується напруга, послідовно встановлюється гасящій резистор. При відмові роботи якого контакту на ньому миттєво, за законом Ома, зростає напруга, з урахуванням резервної потужності. Робота схеми відновлюється. Інтуїтивно цей принцип давно використовується в електричних і гідравлічних системах.

Принцип джит-надійності ґрунтується на здатності системи до самоорганізації. Особливе значення він може отримати при створенні систем за нанотехнологіями, систем «людина-машина» і глобальних систем. Знання та їх виробництво також можна віднести до джит-надійності.

Див. також

• Якраз вчасно

Література

• Джон фон Нейман. Теория самовоспроизводящихся автоматов. — М.: Мир, 1971.
• Лившиц В. М. Принцип джит-надежности // Приборы и системы управления. — 1991. — № 1.
• Шрейдер Ю. А. Надежность структурная. — ЭСТ. — Т. 2.
• Ребрин Ю. И. Управление качеством / Уч. пособие. — Таганрог : ТРТУ, 2004. [Архівовано 4 січня 2015 у Wayback Machine.]