Принцип суперпозиції (квантова механіка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Квантова механіка

Принцип невизначеності
Вступ[en] · Історія[en]
Математичні основи[en]

При́нцип суперпози́ції — одна із фундаментальних засад квантової механіки. Згідно з принципом суперпозиції, якщо квантова система може знаходитися в станах і , то вона може знаходитися також і в стані , де та  — будь-які комплексні числа.

Приклад[ред.ред. код]

Принцип суперпозиції дуже незвичне твердження для людини, вихованої на класичній фізиці, але його потрібно збагнути для того, щоб розуміти квантову механіку.

Розглянемо, наприклад, частку, яка в одному стані має імпульс (позначимо його кет-вектором ), а в іншому імпульс (позначимо його ). Згідно із принципом суперпозиції дана частка може також перебувати, наприклад, у стані . Яким у такому випадку буде імпульс частинки? Висновок квантової механіки полягає в тому, що імпульс в такому стані невизначений. Якщо його виміряти, то можна з одинаковою ймовірністю отримати або значення , або ж значення .

Таким чином, приходимо до важливого для квантової механіки висновку, що для квантової системи значення фізичної змінної може бути невизначеним.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]