Принц Джордж, герцог Кембриджський

Принц Джордж, герцог Кембриджський
Народився	26 березня 1819(1819-03-26)[…] Ганновер, Німецький союз
Помер	17 березня 1904(1904-03-17)[…] (84 роки) Лондон, Сполучене Королівство
Поховання	Кенсал-Грін
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	військовий керівник, політик
Знання мов	англійська
Учасник	Кримська війна
Титул	Герцог Кембриджський, Duke of Brunswick-Lüneburgd, Prince of Hanoverd і Принц Великої Британіїd
Посада	Член Таємної ради Великої Британії, член Палати лордів, Герцог Кембриджський і President of the National Rifle Associationd
Військове звання	фельдмаршал
Рід	Ганноверська династія
Батько	Принц Адольф, герцог Кембриджський
Мати	Августа Гессен-Кассельська
Брати, сестри	Августа Кароліна Кембриджська і Марія Аделаїда Кембриджська
У шлюбі з	Sarah Fairbrotherd
Діти	Adolphus FitzGeorged, George FitzGeorged і Augustus FitzGeorged
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Джордж Вільям Фредерік Чарльз, герцог Кембриджський, граф Тіпперарі, барон Куллоден (англ. George William Frederik Charles, Duke of Cambridge; (26 березня 1819(1819-03-26), Ганновер — 17 березня 1904(1904-03-17), Лондон) — британський фельдмаршал. Член королівського дому Ганноверів: онук Георга III, син Адольфа Фредеріка, герцога Кембридзького та двоюрідний брат королеви Вікторії.

Життя

Під час Кримської кампанії брав участь як дивізійний генерал у битвах на Альмі та при Інкермані. У липні 1856 року призначений командувачем британськими сухопутними військами і зробив ряд важливих реформ: дбав про організацію постійних таборів і про поліпшення озброєння військ, погодився скасувати в армії тілесних покарань і знищити купівлю офіцерських дипломів.

У 1887 році призначений головнокомандувачем британської армії. Командував британськими військами аж до 1895 року.

Помер 1904 року. Похований на кладовищі Кенсал-Грін у Лондоні.

Родина

Перебував у морганатичному шлюбі з акторкою Сарою Фербразер і мав від неї трьох синів, що носили (як і вона сама) прізвище Фіцджордж; з його смертю титул герцога Кембридзького повернувся до корони (у 2011 році, тобто через 107 років, його отримав з нагоди свого одруження принц Вільям Уельський).

Пам'ять

• У Лондоні йому встановлено пам'ятник.

Джерела

• Cambridge, George, HRH Duke of (1906). У Edgar Sheppard. George, Duke of Cambridge: A Memoir of his Private Life of Based on the journals and correspondence of His Royal Highness. 2 vols. Longmans & Co. 
• Barnett, Correlli (1970). Britain and Her Army 1509-1970: A Military, Political and Social Survey. Allen Lane. ISBN 978-0713901122. 
• Beckett, Ian F.W. A British Profession of Arms: The Politics of Command in the Late Victorian Army (U of Oklahoma Press, 2018).
• Ensor, R.C.K. (1963). England 1870–1914, The Oxford history of England 14, New edition. Oxford University Press. ISBN 0-19-285261-2. 
• St.Aubyn, Giles (1963). The Royal George, 1819–1904: The Life of HRH Prince George, Duke of Cambridge. London: Constable. ISBN 978-0571281701. 
• Heathcote, Tony (1999). The British Field Marshals 1736–1997. Pen & Sword Books Ltd. ISBN 0-85052-696-5. 
• Parker, Erasmus; Verner, William (2009). The Military Life of the Duke of Cambridge. 2 vols. ISBN 978-1113265166. 
• Reid, Walter (2006). Architect of Victory: Douglas Haig. Birlinn. ISBN 978-1841585178. 
• Searle, Geoffrey Russell (2004). A New England?: Peace and War, 1886-1918. Oxford U.P. ISBN 9780198207146. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
• Spiers, Edward M. (1992). The Late Victorian Army, 1868-1902. Manchester History of the British Army. 
• Spiers, Edward M. (1994). У David Chandler. The Late Victorian Army, 1868-1902. The Oxford History of the British Army. с. 187–210. 
• Weir, Alison (1996). Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. London: Pimlico. ISBN 978-0099539735. 
• The Late Duke of Cambridge. The Times (Obituary): 7. 19 березня 1904. 
• Кембридж, Георг Вильям Фредерик Чарльз // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)