Принія рудогуза
| Принія рудогуза | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(24769757207).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Laticilla burnesii (Blyth, 1844)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Eurycercus burnesii Prinia burnesii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Принія рудогуза[3] (Laticilla burnesii) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південній Азії. Вид названий на честь шотландського мандрівника й дипломата Александера Бернса[en][4][5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 17 см, довжина крила 53—59 мм, довжина хвоста 8,7—11,5 см. Верхня частина тіла коричнева, задня частина шиї і верхня частина спини рудувато-коричневі. На голові темні смужки. Нижня частина тіла білувата з жовтувато-коричневим відтінком і темними смужками на боках. Гузка яскраво-руда або каштанова. На крилах світла смуга, сформована світлими краями покривних пер. Внутрішня частина крила жовтувато-біла. Махові пера сірувато-коричневі. Хвіст довгий, східчастий. Стернові пера сіруваті або оливково-коричневі з рудими кінчиками. Навколо очей білі кільця, від дзьоба до очей ідуть білі смужки, щоки білуваті з темними смужками. Дзьоб рогово-коричневий, знизу світліший. Очі карі. Лапи тілесного або світло-коричневого кольору[6].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[7]
- L. b. burnesii (Blyth, 1844) — Пакистан і північно-західна Індія;
- L. b. nipalensis (Baral, Basnet, Chaudhary, B, Chaudhary, H, Giri & Som, 2007) — східний Непал.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудогузі принії мешкають у долині Інду на території Пакистану і Північно-Західної Індії. Окрема популяція, відкрита у 2005 році, мешкає в долині річки Коші на півдні Непалу. Рудогузі принії живуть на луках, зокрема на заплавних, іноді в заростях акації або тамариксу, на болотах, поблизу каналів. Зустрічаються невеликими зграйками. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з лютого по вересень. Гніздо чашоподібне, зроблене з трави, в кладці 4 яйця.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Рудогузим приніям може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Laticilla burnesii. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Blyth (1844). Appendix to Mr. Blyth's report for December meeting, 1842 (continued). Journal of the Asiatic Society of Bengal. 13 (Part 1): 361–395 [374]. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 81. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2014). The Eponym Dictionary of Birds. London: Bloomsbury. с. 99. ISBN 978-1-4729-0573-4. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Baker, Kevin; Baker, Jeff (1997), Warblers of Europe, Asia, and North Africa, Christopher Helm, с. 62—63, 220—221, ISBN 0-691-01169-9
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 02 лютого 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |