Прип'ятська западина
Прип'ятська западина — пониження кристалічного фундаменту в центральній частині Полісся. Прип'ятська западина виконана потужною товщею осадових утворень, представлених породами пізнього протерозою, девону, пермі, карбону і мезозою-кайнозою загальною потужністю до 6,5 км.
Історія[ред. | ред. код]
У роки перед Другою світовою війною внаслідок проведення геофізичних досліджень і буріння на Поліссі була виявлена глибока Прип'ятська западина (З. А. Горелік та інші). Тут у 1941 році була пробурена перша глибока білоруська свердловина, що розкрила потужну товщу кам'яної солі (до глибини 1018 м).
Принципове значення для вивчення Прип'ятської западини мали виконані в 1965-68 роках під керівництвом З. А. Гореліка дослідження тектоніки й тектонічних критеріїв нафтогазоносності Прип'ятського прогину («Сучасна структура і історія тектонічного розвитку Прип'ятської западини», 1968).
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Геологічна будова басейну Прип'яті складна. У ній беруть участь породи давніх кристалічних порід і молодого осадового чохла. Ця територія протягом геологічної історії неодноразово покривалася морем і ставала знову суходолом. Найдавніші гірські породи утворилися понад 2 млрд років тому — в протерозої. Вони залягають на великих глибинах (3000-4500 м нижче за рівень моря).
До Прип'ятської западини приурочені родовища нафти, відкриті в 1964 68 (Речицьке, Осташковичське, Вішанське й інші). У Прип'ятській западині виявлені також буре і кам'яне вугілля і горючі сланці (Гомельська, Брестська області).
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Геология и нефтеносность палеозойских отложений Припятской впадины / Гос. геолог. ком. СССР, АН БССР, Ин-т геол. наук; [Ред.: Н. И. Буянов, З. А. Горелик]. — Минск : Наука и техника, 1964. — 210 с.
- Белорусская ССР: Геологическое строение и полезные ископаемые. [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.